Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року м. Київ К/800/65375/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановила:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок із заробітної плати нарахованої за період виконання робіт в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 із заробітної плати за період виконання робіт в зоні відчуження та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати ОСОБА_2 з 06.08.2014 та надалі виплачувати щомісячно пенсію відповідно довідки про заробітну плату № 35 від 04.08.2014 виданої Лубенською районною санітарно-епідеміологічною станцією за період роботи з 01.06.1986 по 30.06.1986 з урахуванням не донарахованої суми заробітної плати за понаднормовий час роботи відповідно табелю обліку робочого часу за червень місяць 1986 року в розмірі 1106,20 крб., згідно висновку аудитора від 17.06.2014 та на підставі діючого з 01.01.2012 підпункту 2 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року скасовано постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2014 року та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії інвалід 2 групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Отримує пенсію через Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно первинних документів та архівної довідки виданої Галузевим державним архівом Міністерства Оборони України (м. Київ) позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 04.05.1986 по 03.09.1986.

В січні 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до цієї постанови проведено осучаснення заробітку за роботи в зоні відчуження.

ОСОБА_2 звернувся до Лубенської районної санітарно-епідеміологічної станції за місцем своєї роботи та отримав довідку № 35 від 04.08.2014, яка в повній мірі відображає його заробітну плату отриману за роботу в зоні відчуження та відповідає всім нормативно-правовим актам Уряду про оплату праці у 30 км зоні ЧАЕС, які були під грифом «таємно», довідка підписана та посвідчена печаткою. Зазначена довідка була пред'явлена до Управління ПФ в м. Лубнах та Лубенському районі для перерахунку пенсії з урахуванням вказаної довідки, однак листом від 07.08.2014 за №57/Д-02 отримано відмову у зазначеному перерахунку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок пенсії відповідно до довідки про заробітну плату № 35 від 04.08.2014 виданої Лубенською районною санітарно-епідеміологічною станцією за період роботи з 01.06.1986 по 30.06.1986 з урахуванням не донарахованої суми заробітної плати за понаднормовий час роботи відповідно табелю обліку робочого часу за червень місяць 1986 року в розмірі 1106,20 крб.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що перерахунок заробітної плати та відповідно пенсії повинен проводитись на підставі первинних бухгалтерських документів, а висновок аудитора не може бути підставою для видачі довідки про заробітну плату, тому відповідачем правомірно відмовлено у перерахунку пенсії.

Однак, колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій цілком погодитись не може з огляду на наступне.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні даної заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР № 964 від 17.05.1986; постанова РМ СРСР № 524-156 від 7.05.1986; розпорядження РМ СРСР № 1031 від 23.05.1986; постанова РМ СРСР № 655-195 від 5.06.1986; постанова РМ УРСР № 207-7 від 10.06.1986; рішення № 351 від 02.02.1987 та ін.

У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. З моменту аварії оплату праці регулювали постанова №524-156, тобто з ними розраховувалися за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами), незалежно від населеного пункту, де вони перебували.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» військовозобов'язаним, вільно найомним, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною».

Основними документами для проведення розрахунку заробітної плати та відповідно розміру пенсії є первинні документи про тривалість робочого дня та місця її виконання або довідки архіву Міністерства оборони України, які мають підтверджувати час, місце і тривалість робочого дня безпосередньо особою, якою виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Необхідно зазначити, що матеріали справи містять довідку Лубенської районної санітарно-епідеміологічної станції №35 від 04.08.2014 про заробітну плату (грошове утримання) одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках видану ОСОБА_2 за період з 01.06.1986 по 30.06.1986 та табель обліку робочого часу Військової частини №16965 за червень 1986 року, які містять дані про кількість відпрацьованих годин у зоні відчудження, зону небезпеки, доплату у надурочний час, доплату за вихідні і святкові дні та загальну суму заробітної плати (грошового забезпечення) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Наведена норма права визначає порядок підрахунку середнього заробітку для обчислення пенсії громадянам, які пропрацювали на територіях радіоактивного забруднення більше 12 місяців, менше 12 місяців, але більше одного місяця і менше одного календарного місяця.

Стаття 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлює прямого правила для визначення середнього заробітку осіб, які працювали на територіях радіоактивного забруднення у двох календарних місяцях підряд, але у кожному з цих місяців менше місяця.

Разом з тим аналіз правил, встановлених для підрахунку середнього заробітку осіб, які пропрацювали на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, але більше одного місяця і менше одного календарного місяця, дає підстави вважати, що середній заробіток таких осіб визначається за допомогою послідовного застосування обох цих правил. При цьому календарний місяць - це місяць за календарем (січень, лютий, березень і т.д.), тобто період з першого по останній день кожного місяця у календарному році (з 1 по 31 (30) число).

Законом встановлено, що у випадках, коли особа пропрацювала на вказаних територіях менше місяця, пенсія може обчислюватись із заробітку за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Якщо особа працювала на територіях радіоактивного забруднення у двох календарних місяцях підряд, але в кожному з них менше місяця, заробіток за кожен із цих місяців визначається шляхом додавання до заробітку на основній роботі.

У такий спосіб визначається заробіток за повні календарні місяці роботи на територіях радіоактивного забруднення. Для визначення середнього заробітку загальну суму заробітку за два місяці, визначену у зазначений спосіб, необхідно поділити на два, оскільки, у випадку коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 червня 2012 року №21-185а12.

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням недонарахованої суми заробітної плати відповідно до довідки №35 від 04.08.2014 за період роботи з 01.06.1986 по 30.06.1986.

Однак колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області надалі виплачувати позивачу щомісячно пенсію відповідно довідки про заробітну плату № 35 від 04.08.2014 за період роботи з 01.06.1986 по 30.06.1986 з урахуванням недонарахованої суми заробітної плати за понаднормовий час роботи відповідно табелю обліку робочого часу за червень місяць 1986 року в розмірі 1106,20 крб., згідно висновку аудитора від 17.06.2014 та на підставі діючого з 01.01.2012 підпункту 2 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача у майбутньому, а аудиторський висновок в даному випадку носить лише рекомендаційний характер.

З огляду на викладене та враховуючи, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства України, рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року - скасувати.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії змінити. Викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції:

«Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням заробітної плати за період виконання робіт в зоні відчуження.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 06.08.2014 з урахуванням довідки про заробітну плату №35 від 04.08.2014 виданої Лубенською районною санітарно-епідеміологічною станцією за період роботи з 01.06.1986 по 30.06.1986 і табелю обліку робочого часу Військової частини №16965 за червень 1986 року. В решті позовні вимоги залишити без задоволення».

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді А.Ф. Загородній

М.М. Заїка