Історія справи
Постанова ВАСУ від 14.06.2016 року у справі №357/2189/15-а
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2016 року м. Київ К/800/35280/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Мороза В.Ф.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнень, просила:
- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області та Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у прийнятті документів ОСОБА_2 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області прийняти документи ОСОБА_2 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;
- зобов'язати Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області внести подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 ОСОБА_2;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації визначити ОСОБА_2 статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з видачею відповідного посвідчення.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.
Визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області та Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у прийняття документів ОСОБА_2 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської Ради Київської області прийняти документи ОСОБА_2 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Зобов'язано Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області внести подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 ОСОБА_2
Зобов'язано Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації визначити ОСОБА_2 статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з видачею відповідного посвідчення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 року апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації було залишено без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2015 року - без змін.
У касаційній скарзі Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2 подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 має посвідчення, видане 09.08.1993 року Київською облдержадміністрацією, згідно якого вона має статус громадянина, який постійно працював чи працює, або проживав чи проживає на території зони посиленного радіологічного конторолю у 1986 році (категорія 4).
Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії від 22.12.2014 року № 9646, захворювання, виявлені у ОСОБА_2, пов'язані з впливом аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно із довідкою до акта огляду МСЕК від 29.01.2015 року серії АВ № 0206331, ОСОБА_2 встановлено 3 групу інвалідності довічно. Причина інвалідності - «захворювання, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС».
ОСОБА_2 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради із заявою про визнання її потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради листом від 06.02.2015 року № 1641 повідомило ОСОБА_2 про відсутність правових підстав для оформлення подання до Київської обласної державної адміністрації для оформлення йому посвідчення категорії 1, оскільки згідно листа Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 04.02.2015 року № 05-49-263 Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області зобов'язано не приймати документи громадян на оформлення посвідчень постаждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;
2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;
5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;
6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Статтею 15 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51.
Відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, видача посвідчень потерпілим від Чорнобильської катастрофи, провадиться обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 6), а інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи, що позивачкою надано всі документи, необхідні для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про протиправність дій Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області та Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо не прийнятті документів ОСОБА_2 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що вимоги про зобов'язання Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації визначити ОСОБА_2 статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з видачею відповідного посвідчення є втручанням в дискреційні повноваження Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, у задоволенні даної вимоги слід відмовити.
Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення в частині ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають частковому скасуванню з ухваленням нового рішення.
Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині. При цьому за правилами пункту 4 частини 1 статті 223 цього Кодексу у випадку зміни рішення суду першої інстанції, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації - задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 року - скасувати.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2015 року - змінити.
Викласти резолютивну частину в наступній редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області та Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у прийнятті документів ОСОБА_2 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області прийняти документи ОСОБА_2 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Зобов'язати Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області внести подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 ОСОБА_2.
В іншій частині позовних вимог - відмовити».
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
В.Ф. Мороз
С.Я. Чалий