Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2014 р. м. Київ К/800/47105/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Мороза В.Ф.,

Шведа Е.А.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 20.09.2012 року №100200000/2012/511027/2, від 02.10.2012 року №100000003/2012/511027/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 20.09.2012 №100200000/2012/511027/2 та від 02.10.2012 №100000003/2012/511027/2.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Фоззі-Фуд» згідно вантажно-митної декларації від 20.09.2012 року №100200000/2012/538884 подало Київській регіональній митниці до митного оформлення товар «посуд столовий з грубої кераміки, білого кольору, ємністю 360 мл: кружка Премія…», виробник «Hunan Taisun Ceramics Co.LTD», країна виробництва Китай. Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 1,8655 доларів США за одиницю.

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні для митного оформлення товару документи, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 14.06.2012 року № 052-11S/2012; інвойс від 30.07.2012 року № В2048; пакувальний лист від 30.07.2012 року; коносамент від 08.08.2012 року; сертифікат походження від 04.08.2012 року; накладну CMR від 14.09.2012 року; договір про транспортні витрати від 05.09.2012 року.

Київською регіональною митницею було винесене рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.09.2012 року № 100200000/2012/511027/2, яким було скориговано митну вартість товару «посуд столовий з грубої кераміки…», виробник «Hunan Taisun Ceramics Co.LTD», країна виробництва Китай, з 1,8655 доларів США за одиницю до 3,13 доларів США за одиницю товару.

Київською регіональною митницею при визначенні митної вартості товару в оскаржуваних позивачем рішеннях було застосовано другорядний метод, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не міг бути застосований у зв'язку з обґрунтованими сумнівам митного органу щодо достовірності відомостей про митну вартість, а другий метод - за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано у зв'язку з відсутністю цінової інформації щодо ідентичних товарів.

Окрім того, товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» згідно вантажно-митної декларації від 01.10.2012 року № 100200000/2012/539270 подало Київській регіональній митниці до митного оформлення товар «посуд столовий з грубої кераміки, білого кольору, ємністю 360 мл: кружка Премія…», виробник «Hunan Taisun Ceramics Co.LTD», країна виробництва Китай. Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 1,8655 доларів США за одиницю.

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні для митного оформлення товару документи, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 14.06.2012 року № 052-11S/2012; інвойс від 17.08.2012 року № В2049; пакувальний лист; коносамент від 19.08.2012 року; сертифікат походження від 04.08.2012 року; накладну CMR від 14.09.2012 року; договір про транспортні витрати від 05.09.2012 року.

Київською регіональною митницею було винесене рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 02.10.2012 року № 100000003/2012/511027/2, яким було скориговано митну вартість товару «посуд столовий з грубої кераміки…», виробник «Hunan Taisun Ceramics Co.LTD», країна виробництва Китай, з 1,8655 доларів США за одиницю до 3,12 доларів США за одиницю товару.

Київською регіональною митницею при визначенні митної вартості товару в оскаржуваних позивачем рішеннях було застосовано другорядний метод, а саме резервний метод у зв'язку із неможливості послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості, в тому числі другого та третього методів, В зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари.

Як встановлено, за наслідками подання позивачем 20.09.2012 року вантажної митної декларації № 100200000/2012/538884 Київською регіональною митницею витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» додаткові документи для підтвердження митної вартості ввезеного товару.

Так, органом митної служби витребувано у позивача виписки з банківської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, висновки щодо якісних та вартісних характеристик товарів, підготовані спеціалізованими експертними організаціями.

Представник позивача із вимогами митного органу був ознайомлений, про що свідчать відмітки представника декларанта товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» на вантажно-митних деклараціях, а також запис останнього, що додаткові документи надати не має можливості, процедуру консультацій проведено.

За посиланням Київської регіональної митниці, при перевірці інформації, наведеної в вантажній митній декларації від 20.09.2012 № 100200000/2012/538884, відповідачем проаналізовано інформацію, що містилась в товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, та виявлено сумнівну інформацію, зокрема: відмінності між печатками іноземного підприємства у контракті та інвойсі; відсутність документів, що підтверджують оплату за поставку товару; відсутність у комерційній пропозиції, її дати та строку дії, що не дає змоги ідентифікувати її із поставкою.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що подання митному органу для митного оформлення товару прайс-листів виробника, експортних декларацій продавця, висновків експертних організацій відповідно Митного кодексу України не є обов'язковим. Такі документи в якості додаткових надаються у випадку необхідності підтвердження відомостей про митну вартість товару, що містяться в основних доданих до декларації документах, достовірність яких викликає сумнів у митного органу.

За оцінкою судів попередніх інстанцій, посилання митного органу на відмінності між печатками іноземного підприємства у контракті та інвойсі; відсутність документів, що підтверджують оплату за поставку товару; відсутність у комерційній пропозиції її дати та строку дії, що не дає змоги ідентифікувати її із поставкою, не спростовує правильність визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору, не ставить під сумнів достовірність і точність відомостей про вартість товару, які містяться в передбачених законом і доданих до декларації для митного оформлення товару основних документах.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На думку колегії суддів, відмінності між печатками іноземного підприємства у контракті та інвойсі; відсутність документів, що підтверджують оплату за поставку товару; відсутність у комерційній пропозиції її дати та строку дії, що не дає змоги ідентифікувати її із поставкою, свідчать про наявність підстав, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, для вимоги митного органу до декларанта надати додаткові документи.

Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Враховуючи зазначене, у митного органу були наявні підстави для витребування додаткових документів.

Проте, витребувані митним органом документи не були надані.

За таких обставин відмовляючи Товариству у митному оформленні товарів, Митниця діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, і мала підстави для обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару декларантом.

Оскільки декларант не надав Митниці витребувані документи, що є його обов'язком, Митниця правильно застосувала другорядні методи (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервний), при цьому обґрунтувавши неможливість застосування попередніх методів у своїх рішеннях.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київська регіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: