Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року К/800/21377/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Дмітрієва Анатолія Анатолійовича на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року по справі №820/20362/14

за позовом ОСОБА_6

до Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Дмітрієва Анатолія Анатолійовича

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Дмітрієва А.А. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 4 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Дмитрієва А.А. щодо нездійснення особистого прийому ОСОБА_6

Зобов'язано начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Дмитрієва А.А. здійснити особистий прийом ОСОБА_6

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 4 березня 2015 року залишити в силі.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 14 квітня 2014 року звернувся до відповідача щодо неналежного розгляду працівниками Московського та Харківського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області РВ звернень щодо протиправних дій сторонніх осіб, які телефонують на мобільний телефон заявника та представляються представниками «Універсальної колекторської служби».

У зв'язку з неналежним розглядом звернень на думку позивача, в останнього виникла необхідність з'явитись на особистий прийом до начальника Головного управління МВС України в Харківській області.

Позивач до приймальні громадян Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області подав письмове звернення щодо запису його на особистий прийом до начальника ГУМВС в Харківській області.

ОСОБА_6 запрошено на особистий прийом до начальника ГУМВС в Харківській області 5 травня 2014 року о 16 год. 00 хв. для вручення остаточної ґрунтовної відповіді за його зверненнями.

5 травня 2014 року позивач з'явився до ГУМВС в Харківській області, але від прийому відмовився, оскільки прийом здійснював не начальник ГУМВС в Харківській області.

Не погодившись з діями відповідача щодо нездійснення прийому позивача особисто начальником ГУМВС України в Харківській області Дмитрієвим А.А., позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача прийняти позивача на особистому прийомі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суду касаційної інстанції.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частиною 2 статті 19 вказаного Закону передбачено, що у разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, які спеціально уповноважені здійснювати цю роботу.

Згідно статті 22 Закону України «Про звернення громадян» керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.

Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

Таким чином, наведеними положеннями статті 22 Закону України «Про звернення громадян» передбачено як прийом громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, так і особистий прийом громадян керівниками цих органів, підприємств, установ і організацій.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, не здійснивши особисто прийом громадянина ОСОБА_6, який попередньо зареєструвався для особистого прийому у приймальні громадян та прибув у встановлений для особистого прийому час, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про звернення громадян».

При цьому, суд апеляційної інстанції допустив помилку, зобов'язавши конкретну посадову особу, а саме начальника ГУМВС України в Харківській області Дмитрієва А.А. здійснити особистий прийом ОСОБА_6, оскільки відповідно до статті 7 Закону України «Про міліцію» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) начальник головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України без погодження з органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади та їх посадовими особами.

Відповідно до Порядку особистого прийому в приймальні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області основними завданнями приймальні, зокрема, є забезпечення особистого прийому громадян керівництвом ГУМВС України в Харківській області. Отже, посаду керівника в даній установі може обіймати будь-яка особа, яка буде призначена Міністром внутрішніх справ України, а тому зобов'язання прийняти позивача повинно бути покладено саме на керівника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, а не на конкретну особу, як це зазначено в резолютивній частині рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Виходячи з викладеного, рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні шляхом виключення з резолютивної частини постанови прізвища начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Дмітрієва Анатолія Анатолійовича.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Дмітрієва Анатолія Анатолійовича задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року змінити, абзац п'ятий резолютивної частини викласти в наступній редакції: «Зобов'язати начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області здійснити особистий прийом ОСОБА_6».

В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.