ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2014 р. м. Київ К/800/24979/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у справі № 278/53/13-а за позовом ОСОБА_4 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

В січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання недійсним рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відмовляючи в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, відповідач порушив право позивача на отримання земельної ділянки у власність.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх касувати та справу направити на новий судовий розгляд.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, оскільки підстав надавати дозвіл на виготовлення технічної документації, які посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення садівництва та ведення особистого селянського господарства, в той час коли дані ділянки використовувались із призначенням для промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони у органу місцевого самоврядування не було. З цим висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач 13.07.2012 року звернувся до Новогуйвинської селищної ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки площами 0,12 га та 0,20 га, для садівництва та ведення особистого селянського господарства.

Рішенням 22 сесії шостого скликання № 406 Новогуйвинської селищної ради від 15.11.2012 року ОСОБА_4, жителю АДРЕСА_1, відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки площею 0,12 га. та 0,20 га. за адресою: АДРЕСА_2 та запропоновано йому розглянути питання про викуп земельної ділянки площею 0,35 га за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами у відповідності до ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно п. 34 ст. 26 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції селищних рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Зокрема, підставами для визнання акта органу місцевого самоврядування недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно п. «а», «в» ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень селищних рад відноситься розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності .

Вказане питання є виключною компетенцією сесії селищної ради.

Згідно ч. 6 ст.118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Порядок вирішення заяв громадян, бажаючих отримати земельну ділянку у власність, врегульований ст. 118 Земельного Кодексу України, зокрема частиною 7 цієї статті визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу в надані дозволу на виготовлення технічної документації, не мотивував в рішенні свою відмову, чим порушив положення ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України, тому вимога позивача про визнання даного рішення неправомірним підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення селищної ради слід визнати незаконним та скасувати його, а також зобов'язати селищну раду повторно розглянути на черговій сесії селищної ради, відповідно до положень Земельного кодексу України питання надання дозволу позивачу на виготовлення технічної документації.

З огляд у наведене .суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №406 від 15.11.2012 року про відмову ОСОБА_4, жителю АДРЕСА_1 в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки площею 0,12 га. та 0,20 га. за адресою: АДРЕСА_2

Зобов'язати Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області повторно розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_4 про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки площею 0,12 га. та 0,20 і а. за адресою: АДРЕСА_2.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)