15.09.2017
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Постанова ВАСУ від 06.09.2017 року у справі №809/1695/14

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" вересня 2017 р. м. Київ К/800/50423/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючої - судді Мороз Л.Л.,

суддів: Шведа Е.Ю., Калашнікової О.В.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представників позивача Михайлової В.В., Тацюняка Б.Я.,

представника відповідача Дутки-Гефко Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року по справі №876/8412/14 за позовом приватного акціонерного товариства „Рембудкомплект" до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 р. приватне акціонерне товариство „Рембудкомплект" звернулось в суд з позовом до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення відповідача форми „Р" від 19.03.2014 року: № 2, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, на суму 183 435,41 грн., в т.ч.: за основним платежем - 122 290,27 грн., за штрафними санкціями - 61 145,14 грн.; № 3, яким визначена сума податкового зобов'язання з ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України на суму 83 379,74 грн. в т.ч.: за основним платежем - 55 586,49 грн., за штрафними санкціями - 27 793,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 122290,27 грн., штрафних санкцій на суму 61145,14 грн., та ввізного мита на суму 55586,49 грн., штрафних санкцій на суму 27793,25 грн., оскільки вони ґрунтується на безпідставних висновках цього контролюючого органу, викладених в акті невиїзної документальної перевірки №3/091922-01-01/13657546 від 08.02.2014р., про порушення вимог Митного та Податкових кодексів України при здійсненні митного оформлення товару „шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів", а саме декларування недостовірних відомостей про вартість товару, що вплинуло на заниження митної вартості цього товару на суму 555864,87 грн., і, як наслідок, призвело до ухилення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість. Для митного оформлення товару ним в 2012р. подані належним чином оформлені митні декларації, до яких додані всі необхідні товаросупровідні документи, на підставі яких Івано-Франківська митниця провела митне оформлення товару за ціною договору без зауважень. Податковий орган на підставі інформації митного органу Німеччини про підробку поданих позивачем до митного оформлення рахунків, з яким товариство не було ознайомлено, без з'ясування вини позивача в розходженні у вартісних показниках первинних документів, які оформлялися продавцем - фірмою „Berliner Runderneuerungs Werk" GmbH, та містять всі необхідні реквізити, підписи та печатки продавця, дійшов необґрунтованого висновку про заниження позивачем митної вартості цього товару.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року, позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 19.03.2014 року: № 2 та № 3.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено, що приватне акціонерне товариство „Рембудкомплект" зареєстроване 14.09.1994р. як юридична особа, ідентифікаційний код 13657546, місце знаходження: 76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. І.Макухи, будинок 41А, керівник - ОСОБА_4

Головним управлінням Міндоходів в Івано-Франківській області проведено з 15 по 27.01.2014р. невиїзну документальну перевірку ПАТ „Рембудкомплект" стану дотримання вказаним товариством законодавства України з питань державної митної справи під час митного оформлення товару „шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів" за кодом 4012120000 згідно УКТЗЕД, оформлених митними деклараціями №№206050000/2012/000530 від 13.02.2012р., 206050000/2012/001632 від 02.04.2012р., 206050000/2012/002326 від 04.05.2012р., 206050000/2012/003006 від 29.05.2012р., 206050000/2012/003228 від 06.06.2012р., 206050000/2012/003710 від 22.06.2012р., 206050000/2012/004257 від 13.07.2012р., 206050000/2012/004687 від 01.08.2012р. За наслідками проведеної перевірки складений акт №3/091922-01-01/13657546 від 08.02.2014р., згідно висновків якого встановлені такі порушення „Рембудкомплект" вимог законодавства:

1. Ст.ст. 49 - 53, 257, 334 Митного кодексу України при здійсненні митного оформлення товару: „шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів" за митними деклараціями №№206050000/2012/000530 від 13.02.2012р., 206050000/2012/001632 від 02.04.2012р., 206050000/2012/002326 від 04.05.2012р., 206050000/2012/003006 від 29.05.2012р., 206050000/2012/003228 від 06.06.2012р., 206050000/2012/003710 від 22.06.2012р., 206050000/2012/004257 від 13.07.2012р., 206050000/2012/004687 від 01.08.2012р., в частині заявлення недостовірних відомостей про вартість товару, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що призвели до заниження митної вартості товару на суму 555864,87 грн.;

2. вимог ст.ст. 58, 278, п. 1 ст. 289 Митного кодексу України, ст.ст. 188, 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, п. 2 ст. 64 МКУ, в частині визначення бази оподаткування товару, що призвело до ухилення від сплати ввізного мита на суму 55586,49 грн. та податку на додану вартість на суму 122290,27 грн.

ПАТ „Рембудкомплект" подане відповідачу заперечення на акт перевірки № 3/091922-01-01/13657546 від 08.02.2014р., однак згідно Висновку Головним управлінням Міндоходів в Івано-Франківській області №350/10/09-19-22-01-12/6/156 від 17.03.2014р., вказаний акт перевірки залишено без змін.

На підставі акта перевірки № 3/091922-01-01/13657546 від 08.02.2014р., відповідачем 19.03.2014р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 2, яким визначено позивачу грошові зобов'язання з ввізного мита на суму 83379,74 грн. (55586,49 грн. за основним платежем та 27793,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(штрафами); № 3, яким визначено позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України на суму 183435,41 грн. (122290,27 грн. за основним платежем та 61145,14 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(штрафами).

ПАТ „Рембудкомплект" в порядку адміністративного оскарження подало до Міністерства доходів і зборів України скаргу № 9 від 27.03.2014р. на податкові повідомлення-рішення №№ 2 та 3 від 19.03.2014 року, яку рішенням вказаного Міністерства від 20.05.2014 року № 8899/6/99-99-10-01-0615 залишено без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ „Рембудкомплект" для митного оформлення товару: „шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів" подано належним чином оформлені митні декларації та передбачені Митним кодексом України документи, таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару на суму 555864,87 грн., та як наслідок, бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість, є передчасними та необґрунтованими, оскільки зроблені без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржених податкових повідомлень та без врахування необхідності дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів платника - позивача у справі, і інтересами Держави та законними цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України(далі - МК України), з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації, вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. При цьому, декларант або уповноважена ним особа за положеннями п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України зобов'язана подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З аналізу вищезазначених положень митного законодавства випливає, що декларант або уповноважена ним особа, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей зазначених в ній, в тому числі щодо достовірності митної вартості.

В даному випадку таку відповідальність несе приватне акціонерне товариство „Рембудкомплект", оскільки ним здійснене ввезення та митне оформлення товару - „шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів" за недостовірними відомостями про визначення митної вартості.

Пунктом 4 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Як встановлено п. 54.4 ст. 54 Податкового кодексу України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

При цьому, у п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, серед іншого, направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 351 МК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Судами встановлено, що згідно документів, отриманих від митних органів Німеччини на запит Міністерства доходів і зборів України від 07.09.2012р. №20/2-11/010068 про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення приватним акціонерним товариством „Рембудкомплект" на митну територію України товарів „шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів", копії листа-відповіді від 26.08.2013р. митної кримінальної поліції, м.Кельн, доданого до нього рапорту про встановлення обставин справи S0720В-63/13-F24, та копій рахунків № 00000062816 від 10.02.2012р. на суму 7360 EUR, № 00000063345 від 30.03.2012р. на суму 8755 EUR, № 00000063658 від 27.04.2012р. на суму 9427 EUR, № 00000063943 від 24.05.2012р. на суму 8982 EUR, №00000064029 від 31.05.2012р. на суму 10670 EUR, № 00000064205 від 18.06.2012р. на суму 9463 EUR, № 00000064501 від 09.07.2012р. на суму 10366 суму 10670 EUR, № 00000064812 від 30.07.2012р. на суму 8915 EUR, накладних № 00000073198 від 10.02.2012р., № 00000073850 від 28.03.2012р., № 00000074307 від 27.04.2012р., № 00000074689 від 24.05.2012р., №00000074798 від 31.05.2012р., № 00000075048 від 18.06.2012р., №00000075486 від 09.07.2012р., № 0000075852 від 30.07.2012р., експортних супровідних документів та повідомлень про вивезення, рахунки, які були надані в Україні при оформленні імпорту, підроблені.

Частиною 6 ст. 345 МК України передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

В ході перевірки (АКТ № 3/091922-01-01/13657546 від 27.01.2014р.) встановлено, що у зв'язку з надходженням від уповноважених митних органів Німеччини документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих Товариством Івано-Франківській митниці Міндоходів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено по митних деклараціях №№: 206050000/2012/000530 від 13.02.2012, 206050000/2012/001632 від 02.04.2012, 206050000/2012/002326 від 04.05.2012, 206050000/2012/003006 від 29.05.2012, 206050000/2012/003228 від 06.06.2012, 206050000/2012/003710 від 22.06.2012, 206050000/2012/004257 від 13.07.2012, 206050000/2012/004687 від 01.08.2012, недостовірність відомостей, що в них містяться щодо вартості товару „шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів", суттєво вплинули на числове значення заявленої митної вартості товару.

Перевіркою встановлено, що унаслідок подання для підтвердження митної вартості недостовірних документів, що містять відомості про вартість товару, щ обула фактично сплаченою або підлягала сплаті за товар. Товариством при здійсненні митного оформлення товару „шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів" по митних деклараціях №№.- 206050000/2012/000530 від 13.02.2012, 206050000/2012/001632 від 02.04.2012, 206050000/2012/002326 від 04.05.2012, 206050000/2012/003006 від 29.05.2012, 206050000/2012/003228 від 06.06.2012, 206050000/2012/003710 від 22.06.2012, 206050000/2012/004257 від 13.07.2012, 206050000/2012/004687 від 01.08.2012, занижено митну вартість товару на суму 555 864,87 грн.

Колегія суддів зазначає, обставини, встановлені розслідуванням митних органів Німеччини, є підставою вважати подані позивачем при декларуванні документи недостовірними в частині заявлення відомостей про вартість товару.

Колегія суддів дійшла висновку, що фактичні обставини, які були встановлені у цій справі, дають підстави для висновку, що відомості щодо вартісних характеристик товару, які надійшли від уповноважених органів Німечиини документально підтверджені та мають значення для оподаткування товару, оскільки ці відомості відрізняються від задекларованих під час митного оформлення. У зв'язку з наведеним, контролюючий орган у спірних правовідносинах мав право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків.

Також касаційний суд звертає увагу, що позивач не пояснив виявлені розслідуванням факти, не навів причин розбіжностей між відомостями декларації та фактами, що встановлені розслідуванням. При цьому, обмежився твердженнями про те, що при декларуванні подав усі належні документи, а митним органом здійснено їх перевірку і порушень не установлено.

Такі доводи не можуть прийматися до уваги, оскільки завершення митного оформлення не означає закінчення митного контролю та не є беззаперечною підставою стверджувати про достовірність відомостей декларації.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що у цій справі не доведено вчинення ним умисних дій, спрямованих на заниження митної вартості товару.

У відповідності до статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, законодавець у статті 109 Податкового кодексу України не встановлює вину як елемент податкового правопорушення.

Під виною розуміють психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її результатів. Розрізняють дві форми вини: умисел і необережність. Умисел характеризується усвідомленням особою протиправності своєї поведінки і бажанням їх настання або байдужим ставленням до нього. Необережність характеризується тим, що особа, хоча й усвідомлює протиправність своєї поведінки, не передбачає можливість наслідків, не бажає їх настання, але повинна була усвідомлювати характер своєї поведінки і передбачати наслідки.

Таким чином, встановлення саме умислу позивача на заниження митної вартості товару не є необхідним для донарахування податкових зобов'язань.

При цьому, з огляду на те, що має місце факт подання неповних та недостовірних відомостей щодо митної вартості товару, що призвело до сплати мита у неповному обсязі, колегія суддів приходить до висновку, що згідно з п. 54.4 ст. 54, п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний був самостійно визначити суму грошових зобов'язань, а тому податкові повідомлення відповідача винесені правомірно.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені обставини справи, але при ухвалені рішень суди допустили порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення судів попередніх інстанцій є незаконними та підлягають скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року скасувати, прийняти нову постанову.

В задоволенні позову приватного акціонерного товариства „Рембудкомплект" до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


1
Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: