Історія справи
Постанова ВАСУ від 05.11.2014 року у справі №2а-1359/12/2170
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/65155/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Бутенка В.І.,
Олексієнка М.М.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Державної податкової служби у Херсонській області про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та грошової допомоги при звільненні,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової служби у Херсонській області (далі - ДПС у Херсонській області) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2012 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до ДПС у Херсонській області про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та грошової допомоги при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року, що набрала законної сили, його поновлено в органах податкової міліції ДПА у Херсонській області та стягнуто на його користь грошове утримання за час вимушеного прогулу з 4 серпня по 17 листопада 2009 року у розмірі 5 722,33 грн. Зазначена постанова суду допущена до негайного виконання в частині поновлення його на роботі та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Відповідач це судове рішення виконав лише 20 лютого 2012 року і того ж дня наказом № 30-о звільнив його зі служби, відповідно до підпункту "ж" пункту 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
Посилаючись, що відповідач протиправно тривалий час не виконував постанову суду про поновлення його на роботі, а також при звільненні в повному обсязі з ним не розрахувався, просив суд, з урахуванням уточнень, стягнути з відповідача на його користь грошове утримання за період вимушеного прогулу при затримці виконання постанови суду про поновлення його на роботі з 17 листопада 2009 року по 20 лютого 2012 року в розмірі 44 091,78 грн та одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних років служби, що складає 5 687,50 грн, а всього - 48 279, 28 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 6 червня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ДПС у Херсонській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, але не більше, як за один рік, у розмірі 631,84 грн та одноразову грошову допомогу в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних років служби у розмірі 5 687,50 грн, а всього - 6 319,34 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ДПС у Херсонській області на користь ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби за період з 3 серпня 2009 року по 20 лютого 2012 року, з урахуванням надміру сплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ДПС у Херсонській області посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленої ним постанови в частині задоволених позовних вимог та ухвалення в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.
ОСОБА_4 своїм правом, як сторони у справі, подати заперечення на касаційну скаргу не користався.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що наказом ДПС у Херсонській області від 3 серпня 2009 року № 278-о "Про звільнення" майора податкової міліції ОСОБА_4 звільнено зі служби в органах податкової міліції у запас Збройних Сил України згідно з підпунктом "г" пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року, яка набрала законної сили, зазначений наказ скасовано та поновлено ОСОБА_4 на роботі в органах податкової міліції органів ДПА у Херсонській області, стягнуто на його користь грошове утримання за час вимушеного прогулу з 4 серпня по 17 листопада 2009 року в розмірі 5 722,33 грн. Ця постанова суду допущена до негайного виконання в частині поновлення позивача в органах податкової міліції та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Наказом ДПС у Херсонській області від 20 лютого 2012 року № 29-о "Про поновлення в органах податкової міліції" ОСОБА_4 поновлено в органах податкової міліції та зараховано у розпорядження ДПС у Херсонській області на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії схемам ухилення від сплати податків оперативного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Херсонській області. Цим же наказом передбачена виплата позивачу грошового утримання за час вимушеного прогулу в розмірі 5 722,33 грн.
Наказом ДПС у Херсонській області № 30-о від 20 лютого 2012 року ОСОБА_4 звільнено зі служби за власним бажанням, згідно з підпунктом "ж" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення грошового утримання за період з 17 листопада 2009 року по 20 лютого 2012 року не є його заробітною платою, не пов'язані з проходженням публічної служби, а стосуються стадії виконання судового рішення, тож, підлягають вирішенню в межах справи про поновлення на роботі. Оскільки ж суд першої інстанції на цю обставину увагу не звернув та вирішив спір як новий, апеляційний суд обґрунтовано скасував його постанову в цій частині позовних вимог та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову у цій частині.
Щодо ж стосується позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ДПС у Херсонській області одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, то як суд першої інстанції, так і апеляційний суд, дійшли висновку про їх обґрунтованість і задовольнили.
Втім, колегія суддів не погоджується з таким висновком судів, оскільки він не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509-XII).
Податкова міліція є спеціальним підрозділом по боротьбі з податковими правопорушеннями і діє у складі органів державної податкової служби на підставі статті 1 Закону № 509-XII.
Відповідно до статті 24 Закону № 509-XII, особи начальницького складу податкової міліції, до якого належить позивач, проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Пенсійне забезпечення, зокрема, звільнених зі служби осіб начальницького складу податкової міліції здійснюється на умовах Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (назва у редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV; попередня - "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ"; далі - Закон № 2262-XII).
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2262-XII, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Отже, однією з обов'язкових умов виплати одноразової грошової допомоги є наявність у особи права на призначення пенсії на підставі цього Закону. Таке право у позивача, вислуга років якого на день звільнення склала лише 14 років 4 місяців 3 дні, відсутнє.
Абзацом 4 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1322; далі - Постанова № 393), на який послався позивач в обґрунтування своїх вимог, встановлено, що, зокрема, особам начальницького складу податкової міліції, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Водночас, як слідує зі змісту преамбули Постанови № 393, вона прийнята Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та постанови Верховної Ради України про порядок введення цього Закону в дію.
Зазначене дає підстави для висновку, що особи начальницького складу податкової міліції, звільнені зі служби за власним бажанням без права на пенсію, права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, не мають.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
З огляду на те, що обставини справи встановлені з достатньою повнотою, однак, рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, вони підлягають скасуванню, з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Керуючись статтями 222, 224, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Державної податкової служби у Херсонській області задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року в частині, якою позовні вимоги ОСОБА_4 до Державної податкової служби у Херсонській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних років служби, що складає 5 687,50 гривень задоволено, скасувати.
Ухвалити у цій частині нове рішення.
ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог Державної податкової служби у Херсонській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних років служби, що складає 5 687,50 гривень, відмовити.
В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф. Весельська
В.І. Бутенко
М.М. Олексієнко