Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2016 р. м. Київ К/800/21723/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області на постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 24 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року,

встановив:

У березні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області (далі - управління ПФУ) звернулось до суду з позовом про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (далі - відділ ДВС) від 02.03.2015 р. ВП № 45713621 про накладення штрафу в сумі 1360 грн.

Позов обґрунтувало тим, що оскаржена постанова винесена державним виконавцем неправомірно, оскільки управління ПФУ не в повному обсязі виконало рішення суду з поважної причини - через відсутність відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Постановою Карлівського районного суду Полтавської області від 24 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року, відмовлено в задоволенні позову.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань не може вважатись як поважною, так і взагалі причиною для невиконання судового рішення, і за практикою Європейського суду з прав людини, така відмова є незаконною.

У касаційній скарзі управління ПФУ, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити судові рішення без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу ДВС від 13.01.2014 р. ВП № 45713621 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-а/531/43/14, виданого 03.10.2014р. Карлівським районним судом Полтавської області, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області вчинити дії по виплаті недоплаченої пенсії ОСОБА_4 з 01.01.2014 р. сум пенсій, нарахованої із розміру державної (основної) пенсії не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статтей 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на позивача накладено штраф у розмірі 680 грн.

Листом від 08.12.2014 р. управління ПФУ повідомило, що на виконання вимог суду ОСОБА_4 проведено перерахунок пенсії але виплата нарахованих сум буде проведена при нарахуванні відповідного фінансування з державного бюджету України.

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС від 02.03.2015 р. за повторне невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 1360 грн.

Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV) після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Частиною першою статті 89 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як зазначено в частині другій статті 89 Закону № 606-XIV, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 квітня 2002 року № 8-2 (далі - Положення), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

В силу підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

Отже, невиконання судового рішення Управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Про необхідність такого застосування вказаних норм матеріального права йдеться у постанові Верховного Суду України від 24 березня 2015 року (справа № 21-66а15).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

За наведених обставин та виходячи з приписів статті 229 КАС України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області задовольнити.

Скасувати постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 24 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 02.03.2015 р. ВП № 45713621 про накладення штрафу.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.