Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2014 р. м. Київ К/9991/31946/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швець В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" до Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Донгорбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудтехмонтаж" про скасування постанови за касаційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 березня 2011 року № 25483230.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження №25483230 від 29 березня 2011 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2012 року залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року.

Відповідач, Відділ державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області не погодилось з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2012 року, звернулось до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

21 березня 2011 року Відділом державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області винесена постанова ВП № 24116118 про стягнення з боржника, ТОВ «СЛАВКЕРАМОГНЕУПОР», виконавчого збору в розмірі 180689,08 грн., за невиконання виконавчого напису №2407 від 27.12.2010 року, у строк встановлений для добровільного виконання.

29 березня 2011 року Відділом державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області на виконання вказаної постанови відповідача про стягнення виконавчого збору відкрито виконавче провадження ВП № 25483230.

Предметом даного позову є правомірність винесення постанови Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області від 29 березня 2011 року ВП № 25483230 про відкриття виконавчого провадження.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився Донецький апеляційний адміністративний суд дійшли висновку про неправомірність прийняття Відділом Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 березня 2011 року ВП № 25483230, з посиланням на те, що постанова про стягнення з боржника, ТОВ «СЛАВКЕРАМОГНЕУПОР», виконавчого збору в розмірі 180689,08 грн. від 21 березня 2011 року ВП № 24116118 була скасована постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі № №2а/0570/5510/2011, яка набрала законної сили.

При цьому суди попередніх інстанцій послались на приписи ч.5 ст. 254 КАС України та ст. 255 КАС України, відповідно до яких постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Проте, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, на підставі наступного.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Про відкриття виконавчого провадження державний виконавець виносить відповідну постанову, в якій зазначає, що в разі невиконання рішення в добровільному порядку у встановлені для цього строки, воно буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Відповідно до частини 1, 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України ««Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, стягнення виконавчого збору, є саме тим заходом, який застосовується державним виконавцем у випадку не виконання боржником рішення суду в строк, що ним встановлений.

Оскільки, боржником у добровільний строк вимоги виконавчого документу не виконано, 21 березня 2011 року Відділом державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області винесена постанова ВП № 24116118 про стягнення з боржника, ТОВ «СЛАВКЕРАМОГНЕУПОР», виконавчого збору в розмірі 180689,08 грн., за невиконання виконавчого напису №2407 від 27.12.2010 року.

При цьому слід зазначити, що 21 березня 2011 року Відділом державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції за наслідками розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» (стягувача за виконавчим написом) про повернення виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на рухоме майно без виконання, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві - виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округа, без виконання.

Проте, приписами ч.7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Перевіривши оскаржувану постанову Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області від 29 березня 2011 року ВП № 25483230 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови відповідача ВП № 24116118 про стягнення з боржника, ТОВ «СЛАВКЕРАМОГНЕУПОР», виконавчого збору в розмірі 180689,08 грн., за невиконання виконавчого напису №2407 від 27.12.2010 року, суд касаційної інстанції вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень є законним і скасуванню не підлягає, оскільки прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому слід зазначити, що посилання судів попередніх інстанцій, при прийнятті рішень, на положення ч.5 ст. 254 КАС України та ст. 255 КАС України є помилковими, оскільки спірна постанова від 29 березня 2011 року ВП № 25483230 про відкриття виконавчого провадження була винесена відповідачем до набрання законної сили рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі №2а/0570/5510/2011.

Зважаючи на те, що по справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи з'ясовані повно, але висновки не відповідають встановленим обставинам та допущені помилки при застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає можливим ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 229, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" до Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Донгорбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудтехмонтаж" про скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець