Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 755/3304/19

провадження № 61-23254св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: начальник Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Кузьма Петро Георгійович, старший державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корната Руслана Олександрівна, Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Обслуговуючий кооператив «Небанківська установа територіальних громад»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: начальник Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Кузьма Петро Георгійович, старший державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корната Руслана Олександрівна, Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Обслуговуючий кооператив «Небанківська установа територіальних громад»,

за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року у складі судді Фінагеєва В. О. та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у складі судді Махлай Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаною скаргою, в якій просила визнати бездіяльність старшого державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корнати Р. О. (далі - Тернопільського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області) та начальника Тернопільського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області Кузьми П. Г. неправомірною; зобов`язати старшого державного виконавця Тернопільського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 54772227, відкритого згідно з виконавчим листом у справі № 755/10288/14-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 07 липня 2014 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 13 вересня 2019 року в задоволенні скарги відмовив.

Короткий зміст ухвал апеляційного суду

Київський апеляційний суд ухвалою від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Баранець О. П. , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що ОСОБА_1 та її представник не надали суду ордеру на представлення інтересів заявника в Київському апеляційному суді адвокатом Баранець О. А., яка підписала апеляційну скаргу, тобто, вимоги ухвали суду від 11 жовтня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху не виконані у повному обсязі.

Київський апеляційний суд ухвалою від 11 лютого 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року у даній справі.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що посилання ОСОБА_1 на те, що її інтереси могла представляти лише адвокат Баранець О. А. не відповідають дійсності. Також, не можна погодитись з доводами про те, що через відсутність юридичної освіти заявник не знала, що може подати апеляційну скаргу за своїм підписом, оскільки для поставлення підпису на апеляційній скарзі не потребуються будь-які знання в області юриспруденції. До того ж ОСОБА_1 протягом всього часу розгляду справи користувалася правовою допомогою, яку їй надавало АО «Арбітрум груп».

Короткий зміст вимог касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 27 грудня 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_1. просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції була підписана адвокатом Баранець О. А. як представником ОСОБА_1 , до апеляційної скарги адвокатом додано ордер на представлення інтересів ОСОБА_1 у справі № 755/3304/19, в якому помилково вказано Апеляційний суд міста Києва.

Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням строку для виконання її вимог, а саме сплати судового збору та надання ордера на представлення інтересів ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді, оскільки Апеляційний суд міста Києва ліквідовано.

На виконання вказаної ухвали вона сплатила судовий збір, однак надати ордер не змогла, оскільки адвокат Баранець О. А. у вказаний період на зв`язок не виходила, перебувала у відпустці, а 07 жовтня 2019 року між ними було розірвано договір про правничу допомогу.

Своїми діями, а саме - сплатою судового збору, ОСОБА_1 підтвердила, що підтримує апеляційну скаргу, подану адвокатом Баранець О. А.

Ураховуючи наведене, апеляційним судом було порушено вимоги частини третьої статті 185 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 24 березня 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 . просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Оскільки вона немає юридичної освіти, тому не знала, що замість ордеру, заповненого адвокатом, як того вимагав суд в ухвалі від 11 жовтня 2019 року, вона може надіслати повторно апеляційну скаргу підписану власноручно, від виконання ухвали суду не ухилялася, вчинила всі дії, які могла особисто вчинити, а саме сплатила судовий збір, проте, надати ордер замість адвоката Баранець О. А. не мала змоги.

Крім того, матеріали справи містять ордер на представлення її інтересів в Дніпровському районному суду міста Києва та Київському апеляційному суді адвокатом Баранець О. А.

Оскільки в матеріалах справи був наявний ордер на представництво її інтересів у суді апеляційної інстанції, а саме в Апеляційному суді м. Києва, а відтак підстави для повернення апеляційної скарги були відсутні.

Твердження апеляційного суду в ухвалі від 10 січня 2020 року, що вказаний напис з`явився після ознайомлення із матеріалами ґрунтується на припущенні.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року.

27 березня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Визнаючи апеляційну скаргу адвоката Баранець О. А як представника ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року неподаною та повертаючи її заявнику, апеляційний суд вказував на невиконання вимог ухвали про залишення її без руху.

Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 356 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Встановлено, що 03 жовтня 2019 року до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката Баранець О. А як представника ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року, яка не відповідала вимогам ЦПК України.

Київський апеляційний суд ухвалою від 11 жовтня 2019 року вказану апеляційну скаргу залишив без руху, з наданням строку для усунення її недоліків, а саме сплати судового збору та надання належних документів, що посвідчують повноваження представника заявника як адвоката, роз`яснив заявнику наслідки невиконання ухвали суду.

29 жовтня 2019 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 датована 25 жовтня 2019 року, в якій вона зазначила, що на виконання вимог ухвали надсилає квитанцію про сплату судового збору та повідомляє про те, що ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху отримана її представником 21 жовтня 2019 року.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 354, 356 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Апеляційний суд, встановивши, що заявник у передбачений законом строк не усунув недоліки апеляційної скарги, указаних в ухвалі апеляційного суду, правильно визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її заявнику на підставі статей 185, 357 ЦПК України.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушення норм процесуального права апеляційним судом, який з дотриманням вимог процесуального закону визнав неподаною і повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Що стосується оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, слід зазначити наступне.

16 грудня 2019 року ОСОБА_5 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року.

За правилами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України.

Київський апеляційний суд ухвалою від 10 січня 2020 року визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження за клопотанням ОСОБА_5 , апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року залишив без руху та надав строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не вказує, які у неї були поважні причини, що перешкодили подати своєчасно апеляційну скаргу підписану особисто нею, та повідомити суд про розірвання договору про надання правової допомоги.

На виконання вимог ухвали суду, 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала заяву, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, посилаючись на те, що згідно договору від 07 жовтня 2019 року про надання правової допомоги, а саме пункту 2.4, представлення її інтересів у суді міг здійснювати лише адвокат Баранець О. А. Вона не змогла зв`язатись з адвокатом, оскільки остання не відповідала на її дзвінки. Про те, що їй потрібно було повідомити суд про розірвання договору з адвокатом та надіслати апеляційну скаргу у новій редакції, підписану власноручно, вона не знала, оскільки в ухвалі суду від 11 жовтня 2019 року про усунення недоліків такого не вказувалось, а вона не має юридичної освіти та не знала як правильно діяти.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини слідує, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Встановивши, що в заяві про поновлення строку фактично викладені ті ж самі підстави поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які згідно з ухвалою суду від 10 січня 2020 року визнані неповажними, будь-яких нових підстав заява не містить, апеляційний суд обґрунтовано, відповідно до вимог статей 357, 358 ЦПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки заявником не вказані поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Наведені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства не знайшли підтвердження у матеріалах справи, а тому підстав для скасування оскаржуваних ухвал Київського апеляційного суду немає.

Процесуальна бездіяльність ОСОБА_1. не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні

підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а оскаржуваних ухвал апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко