Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа №524/7407/18

провадження №61-16751св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2019 року у складі судді Пердоляк О. С. та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року у складі колегії суддів Абрамова П. С., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, з позовом, вимоги якого уточнили під час розгляду справи та просили:

- зобов`язати ОСОБА_3 не перешкоджати матері дитини ОСОБА_1 та бабі ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визначити наступні способи участі позивачів у вихованні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисте спілкування: - побачення п`ять разів на тиждень: з понеділка по п`ятницю до (при 2 зміні навчання) або після учбового процесу (при першій зміні) за місцем навчання сина або за місцем його проживання, перебування таким чином: другий тиждень місяця з матір`ю, четвертий тиждень місяця з бабою; спілкування та побачення з дитиною з п`ятниці з 20:00 годин до суботи 20:00 годин, побачення потягом усього дня з 09 до 20 години: 05 грудня, 03 травня кожного року з матір`ю, 04 травня з бабою. Спільний відпочинок: протягом перших 30 календарних днів літніх канікул, перша половина періоду осінніх, зимових, весняних канікул дитина проводить з матір`ю та бабою: першу половину дня з 08 до 13 години з матір`ю, другу половину дня з 13 до 9 години з бабою і так кожного дня до кінця відповідного періоду канікул; - необмежене спілкування з ОСОБА_5 особисто, засобами телефонного, поштового електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між матір`ю та сином, бабою та онуком. У разі, якщо святкові дні припадають на день побачення з сином, онуком, або цей день передує дню побачення або є наступним після нього, то такі дні син, онук проводить з матір`ю та бабою. У день побачення з сином, онуком, мають право забирати ОСОБА_5 з дому/школи/ особисто. Зобов`язати відповідача надати точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це їх особисто на наступний день з дня настання таких обставин.

Позов мотивовано тим, що з 20 вересня 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано у 2014 році, та від якого сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце проживання дитини батьками визначено з матір`ю.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 травня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року, змінено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_3 .

Після визначення місця проживання дитини з батьком, відповідач чинить позивачам перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини, не надає можливості бачитись під різними приводами, не дозволяє залишатись за місцем його проживання, не дозволяє забирати із школи.

Так, 07, 08, 14, 23 та 28 серпня 2018 року ОСОБА_3 ігнорував телефонні дзвінки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідей не надходило, за телефоном ОСОБА_5 зв`язку також не було. За місцем проживання дитини позивачі позбавлені можливості спілкуватися з дитиною 05, 12,14 серпня 2018 року. Між сторонами виникають конфлікти з приводу виховання і спілкування з дитиною. Звернення позивачів до відповідних служб м. Кременчука, не призвели до позитивних результатів.

18 липня 2018 року орган опіки та піклування повідомив про необхідність вирішення спірного питання щодо спілкування з дитиною в судовому порядку, зокрема шляхом визначення судом способів участі у вихованні та спілкуванні, зокрема баби з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Всі намагання врегулювати даний спір мирним шляхом призводить до загострення існуючих конфліктів та до виникнення нових, органи опіки та піклування не можуть забезпечити участь позивачів у спілкуванні з дитиною.

У січні 2019 року третя особа ОСОБА_4 подала позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки і піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, у якому просила визначити спосіб її участі у вихованні онука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом: встановлення права на побачення з онуком без присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 з 15:00 години п`ятниці до 19 години суботи з виїздом дитини з місця свого постійного проживання на цей час кожного першого та третього тижня кожного місяця; встановлення права зустрічатися наодинці з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожного року у день народження онука 05 грудня з 12:00 години до 14:00 години за місцем проживання дитини; надання можливості спільного відпочинку з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 4 тижнів в період літніх канікул з виїздом дитини з місця свого постійного проживання, в період часу за письмовим погодженням з батьком, а якщо такий час сторони не зможуть погодити, то з 1 по 31 липня кожного включно; надання можливості спільного відпочинку з онуком протягом 1 тижня під час зимових канікул щороку з виїздом дитини з місяця свого проживання в період за письмовим погодженням з батьком, а якщо таке погодження не досягнуто, то з 04 по 11 січня. Зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не чинити їй перешкоди в спілкуванні з онуком.

Позов мотивовано тим, що батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, своїх прав щодо виховання онуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Оскільки відповідачі чинять перешкоди у спілкуванні дитини з бабою ОСОБА_4 , остання просила суд визначити порядок її участі у вихованні дитини.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі способи участі:

- побачення на другому тижні місяця у понеділок та середу з 14:20 год. до 15:20 год., з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її навчання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- побачення першої та третьої неділі місяця з 10:00 год. до 18:00 год., з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- побачення щороку 5 грудня у день народження дитини з 09:00 год. до 12:00 год., з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- побачення щороку 03 травня у день народження матері дитини з 10:00 год. до 20:00 год, з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- спільний щорічний відпочинок влітку протягом 15 календарних днів з 01 червня по 15 червня включно, з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем проживання;

- спільний щорічний відпочинок першої половини осінніх, зимових та весняних канікул з 10:00 год. до 16:00 год., з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання.

Усунено ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та у спілкуванні з ОСОБА_5 , шляхом надання інформації щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини та повідомлення особисто у разі таких змін.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Встановлено ОСОБА_2 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі способи участі:

- побачення на четвертому тижні місяця у понеділок та середу з 14:20 год. до 15:20 год., з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання.

- побачення другої суботи місяця з 10:00 год. до 18:00 год., з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- побачення щороку 05 грудня у день народження онука з 09:00 год. до 12:00 год., з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- побачення щороку 04 травня у день народження баби дитини, ОСОБА_2 , з 16:00 год. до 20:00 год., з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- спільний щорічний відпочинок влітку протягом 15 календарних днів з 16 червня по 30 червня включно, з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини додому;

- спільний щорічний відпочинок першої половини осінніх, зимових та весняних канікул з 10:00 год. до 16:00 год., з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання.

Усунено ОСОБА_2 перешкоди у вихованні та у спілкуванні з ОСОБА_5 шляхом надання інформації щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини та повідомлення особисто у разі таких змін.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Встановлено ОСОБА_4 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі способи участі:

- побачення третьої суботи місяця з 10:00 год. до 19:00 год., з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- побачення щороку 05 грудня у день народження онука з 12:00 год. до 14:00 год., з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- спільний щорічний відпочинок влітку з 16 липня по 31 липня включно, з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- спільний щорічний відпочинок на зимових канікулах з 04 січня по 08 січня включно, з обов`язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання щодо судового збору.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України). Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Між батьками тривалий час існує спір, як щодо визначення місця проживання дитини, так і щодо участі батьків у вихованні дитини.

Зв`язок між матір`ю, бабою та сином та онуком мають важливе значення для підтримання між ними відносин, як близьких осіб, що сприяє реалізації їх права на сімейне життя та сприяє нормальному розквіту людини в суспільстві.

У такому випадку право дитини на сімейне виховання буде включати і право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що у даному випадку, спілкування матері та бабусь з ОСОБА_5 і бажання підтримувати зв`язок з дитиною є адекватною реакцією людини у життєдіяльності і сприяє розвитку особистості дитини будучи важливим елементом в її вихованні.

При визначенні графіку спілкування позивачів з неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, врахував інтереси усіх сторін та третіх осіб у справі, ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, оцінив докази наявні в матеріалах справи, в тому числі висновок органу опіки та піклування, встановив графік участі позивачів та третіх осіб у спілкування та вихованні дитини що відповідає балансу інтересів усіх сторін з врахуванням найкращих інтересів саме дитини.

Суд при визначенні порядку спілкування та участі сторін у вихованні малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходив з розумного балансу участі усіх осіб, пов`язаних родинними зв`язками, у даному випадку: інтересів самої дитини, матері, батька, двох бабусь.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні заявлених нею позовних вимог та в частині задоволення позву ОСОБА_4 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення в оскаржуваній частині та задовольнити її вимоги у повному обсязі, а у позові ОСОБА_4 відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи даний спір, суд погодився з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 17 травня 2019 року «Про затвердження висновку щодо визначення способів участі у вихованні та спілкуванні гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 малолітнім ОСОБА_5 .

У рішенні виконавчого комітету пропонувалося визначити інший, кардинально відмінний в деяких частинах спосіб участі матері та бабусі у вихованні та побаченні з дитиною. При цьому, жодного мотивування такого порядку в самому рішенні виконавчого комітету не наведено. Не наведено таких мотивувань і у рішенні суду першої інстанції.

Так, для мами та бабусі в першій частині рішення виконавчого комітету встановлено відповідно, побачення на другому тижні місяця у понеділок та середу з 14:20 год до 15:20 год та на четвертому тижні місяця в такий же час для бабусі.

Тобто, орган опіки та піклування та суд першої інстанції, у цій частині наділив можливістю спілкування з дитиною матір та бабусю по чотири години на місяць встановивши при цьому, що в цю годину має входити супровід дитини від місця її проживання до місця побачення та назад.

З урахуванням наведеного, а також відведену на побачення одну годину, встановленого судом матері і бабусі часу буде недостатньо на спілкування з дитиною та для участі у її вихованні.

У рішенні суду першої інстанції не зазначено, чому саме в такий спосіб визначено запропонований порядок побачень та чому його тривалість визначена лише на рівні однієї години.

Таким чином, у цій частині судом явно порушено принцип рівності прав батьків (в частині права батька та матері щодо спілкування із сином), оскільки більшу частину робочого тижня (за виключенням всього однієї години в тиждень, лише двічі на місяць) дитина перебуватиме з батьком. Це ж стосується і прав баби на спілкування з онуком протягом тижня.

Заявник посилається нате, що між сторонами наявний невирішений конфлікт щодо спілкування з дитиною. Вказана обставина негативно впливає не лише на психоемоційний стан малолітньої дитини, а й на її сприйняття образу матері в цілому, а тому, для налагодження контакту матері та дитини зустрічі між ними повинні відбуватися без присутності відповідача і тривалість спілкування матері та бабусі з дитиною повинні бути більшим, ніж визначив суд, з метою відновлення у дитини довірчих стосунків з матір`ю та бабусею, налагодження між ними психоемоційного контакту.

З урахуванням того, що позивачі тривалий час були позбавлені можливості спілкування з сином та онуком, що призвело до відсторонення дитини від них, потрібно більше часу, таке спілкування повинно бути регулярним та приносити дитині позитивні емоції.

В іншій частині рішення суду першої інстанції щодо встановлення порядку участі у вихованні і спілкуванні з дитиною також вбачається очевидна упередженість, за якої батькові дитини відведено більшу частину вихідних, канікул, а матері та бабі набагато меншу. При цьому, без жодного випадку можливості залишитись у матері.

Також, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову в частині необмеженого спілкування засобами зв`язку, хоча це також один із способів участі в житті дитини.

В силу закону батьки мають рівні права щодо дитини, проте суд вказану норму на врахував та визначив матері на тиждень лише 10 годин спілкування, що становить 5% від загального часу тривалості тижня. Вказаного часу недостатньо для того, щоб повноцінно приймати участь в розвитку і вихованні дитини, мати не матиме змоги допомагати сину у навчанні, спілкуватися з ним перед сном, що позбавить дитину неприємних спогадів.

Такі обмеження є дискримінаційними по відношенню до матері і суперечать положенням Конвенції про права дитини, Європейської конвенції про здійснення прав дитини, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» та практиці Європейського суду з прав людини.

Також, заявник не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову ОСОБА_4 , поданий фактично в інтересах відповідача ОСОБА_3 , оскільки, в рішенні суду першої інстанції не зазначено, які саме підстави стали для суду такими, що сприяли частковому задоволенню позову. Суд не врахував, що між відповідачем та його матір`ю ( ОСОБА_4 ) відсутній спір, оскільки відсутні обмеження на спілкування ОСОБА_4 з дитиною, отже в цій частині спір взагалі відсутній.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом доводів касаційної скарги позивач ОСОБА_1 не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні заявлених нею позовних вимог та часткового задоволення позову ОСОБА_4 , у зв`язку з чим, Верховний Суд переглядає оскаржувані рішення у касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статей 150, 155 Сімейного кодексу України (далі - СК України), здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно статті 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

Статтею 141 СК Українипередбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У статті 158 СК Українипередбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Під час розгляд даної справи, суд першої інстанції, в присутності представника органу опіки та піклування, з`ясував думку дитини ОСОБА_5 щодо участі матері та баби в його вихованні і спілкуванні, встановив, що дитина виявляє виражену прихильність до батька, його дружини та зведеної сестри та баби ОСОБА_4 (матері відповідача). При цьому, безапеляційно, категорично відмовляється спілкуватися з матір`ю та бабою ОСОБА_2 , мотивовуючи це небажанням проживати з останніми.

Установлюючи порядок участі ОСОБА_1 у вихованні і спілкуванні з її сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначаючи систематичні побачення позивача з дитиною, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із встановлених у справі фактичних обставин, зокрема, режиму дня дитини, її віку та стану здоров`я, врахував інтереси усіх сторін, ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, при цьому, погодився із запропонованими у висновку органу опіки і піклування днями та часом систематичних побачень матері і бабусь з дитиною, у зв`язку з чим визначив порядок участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини, який максимально об`єктивно враховує інтереси саме малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,відповідає балансу інтересів усіх сторін з урахуванням найкращих інтересів саме дитини, при цьому забезпечує поновлення прав матері на спілкування з дитиною, збереження сімейних зв`язків між нею і сином, бабами та онуком, відповідає розумному балансу участі усіх осіб, пов`язаних родинними зв`язками, у даному випадку: інтересів самої дитини, матері, батька, двох бабусь.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо безпідставності оскаржуваних судових рішень в частині відмови у задоволенні її позовних вимог, зокрема у безобмеженому спілкуванні з сином засобами мобільного зв`язку, не спростовують висновків судів щодо установленого порядку участі у вихованні і спілкуванні з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки визначений судом першої інстанції порядок спілкування та участі у вихованні дитини є у повній мірі обґрунтованим з огляду на обставини справи.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо встановлення порядку побачень позивача з дитиною та зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі у зв`язку з незгодою заявника із установленим порядком зустрічей і відпочинку з дитиною, зокрема щодо часу для побачень. Аргументи касаційної скарги зводяться до необхідності встановлення порядку спілкування з дитиною саме на запропонованих позивачем в уточненому позові умовах.

Згідно із статтею 400 ЦПК Україниустановлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, встановив відповідний порядок спілкування позивача з сином з урахуванням інтересів дитини, її віку, стану здоров`я, розпорядку дня, його ставлення до кожного із батьків.

У справі, яка переглядається, судами надано належну оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких, в силу приписів статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваній заявником частині.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів в оскаржуваній частині не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська