Історія справи

Постанова КЦС ВП від 26.02.2025 року у справі №520/14132/18
Ухвала КЦС ВП від 27.01.2021 року у справі №520/14132/18

Постанова

Іменем України

26 травня 2021 року

м. Київ

справа № 520/14132/18

провадження № 61-19304св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Несвітайло І. І.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Несвітайло І. І., про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання договору інвестування будівництва недійсним у частині визначення інвестора, визнання недійсним договору дарування, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у складі судді Сєвєрової Є. С. (апеляційне провадження № 22-ц/813/7516/20),

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Несвітайло І. І., про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання договору інвестування будівництва недійсним у частині визначення інвестора, визнання недійсним договору дарування, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності.

Київський районний суд м. Одеси у складі судді Калашнікової О. І. ухвалою від 26 грудня 2019 року прийняв справу № 520/14132/18 до свого провадження та продовжив підготовче засідання у справі, яке призначив на 07 лютого 2020 року на 11:00.

17 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи, для проведення якої витребувати відповідні документи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 30 червня 2020 року (провадження № 2-з/947/493/20) клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів і призначення у справі судової почеркознавчої експертизи залишив без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю правових підстав для задоволення клопотання.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Одеський апеляційний суд ухвалою від 03 листопада 2020 року (апеляційне провадження № 22-з/813/7516/20) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 30 червня 2020 року повернув заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржувана ОСОБА_1 ухвала суду першої інстанції не входить до переліку ухвал, що визначені статтею 353 ЦК України, тому окремо від рішення суду не оскаржується.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 24 грудня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року (апеляційне провадження № 22-з/813/7516/20), справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на неврахування апеляційним судом висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц.

Касаційна скарга мотивована тим, що при постановлені оскаржуваної ухвали апеляційний суд неправильно застосував норми процесуального права, що є підставою для її скасування. Витребування документів та проведення експертизи має велике значення для вирішення цієї справи, оскільки результати експертизи впливатимуть на повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи і винесення законною та обґрунтованого рішення у справі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Одеси.

22 лютого 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року справу призначено до розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Частиною 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

3. Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відкриття апеляційного провадження у справі слід розглядати як сукупність передбачених процесуальним законом послідовних дій суду апеляційної інстанції, які розпочинаються визначенням колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи та завершуються постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги, про відкриття або про відмову у відкритті апеляційного провадження. Відкриття апеляційного провадження є підставою для переходу до іншої стадії судового процесу - апеляційного розгляду, порядок проведення якої регламентований параграфом 3 глави 1 розділу V ЦПК України.

ЦПК України у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, передбачав вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддею-доповідачем одноособово, про що було чітко вказано у
ЦПК України. ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, регулює це питання по-іншому:

апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому ЦПК України. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ЦПК України, застосовуються положення його статті 185 (частини 1 та 2 статті 357 ЦПК України);

апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статті 185 (частини 1 та 2 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статті 185 (частини 1 та 2 статті 357 ЦПК України (частини 3 та 4 статті 357 ЦПК України);

апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо:

1) апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;

3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції;

4) скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (частина 5 статті 357 ЦПК України);

питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 6 статті 357 ЦПК України);

суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 358 ЦПК України).

Отже, з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

За змістом частини 6 статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині 3 статті 34 ЦПК України, що міститься у главі 3 розділу 1 "Загальні положення" ЦПК України.

Згідно з нормою вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, і ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Разом з тим, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткових зусиль для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що зазначені питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною 3 статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у главі 1 "Апеляційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20).

Всупереч наведеним нормам процесуального права суд апеляційної інстанції неповноважним складом суду - суддею-доповідачем одноособово постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 30 червня 2020 року повернено заявнику, хоча підстави для її повернення мав оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії з трьох суддів.

У зв'язку із цим Верховний Суд не оцінює інших доводів касаційної скарги, які стосуються підстав для відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно з частинами 1 , 3 -4 статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частинами 1 , 3 -4 статті 406 ЦПК України. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 частини 6 статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у складі судді Сєвєрової Є. С. (апеляційне провадження № 22-ц/813/7516/20) скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун