Історія справи

Постанова

Іменем України

30 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 742/2415/18

провадження № 61-15175св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк»,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Прилуцький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 29 липня 2019 року у складі судді Бечка Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі - ПАТ «Ідея Банк»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М., Прилуцький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 28 лютого 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М., зареєстрований в реєстрі за № 521, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» коштів в сумі 49 979,25 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої існтанції, представник Акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 29 липня 2019 року апеляційну скаргу АТ «Ідея Банк» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2019 року повернено особі, яка її подала.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, посилаючись на вимоги пунктів 1 і 2 частини шостої статті 19, частин першої, другої статті 60, пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, дійшов висновку, що апеляційну скаргу подано представником АТ «Ідея Банк», яка не є адвокатом, у справі, яка не визнана малозначною, тому ця скарга не може бути прийнята до розгляду та повинна бути повернена, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У серпні 2019 року АТ «Ідея Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Касаційна скарга АТ «Ідея Банк» мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги, оскільки відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Так, у цій справі сума стягнення за виконавчим написом, який оспорюється, становить 49 979,25 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн * 100 = 192 100,00 грн). Тобто ця справа є малозначною.

Аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі № 405/7556/18, якою АТ «Ідея Банк» відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ «Ідея Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який було вчинено щодо стягнення 170 548,04 грн.

Крім того, відповідач наголосив, що стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства гарантує забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Ідея Банк» та витребувано справу із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 28 лютого 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М., який зареєстрований в реєстрі за № 521, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» коштів у сумі 49 979,25 грн.

Не погоджуючись із цим рішенням суду першої інстанції, представник АТ «Ідея Банк» Попадюк Я. З. оскаржила його в апеляційному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Частинами першою, другою статті 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, законом визначено конкретні випадки, у яких представником у суді, крім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність.

З інформації, розмішеної у Єдиному реєстрі адвокатів України, апеляційний суд встановив, що Попадюк Я. З. не має статусу адвоката.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташоване серед Загальних положень процесуального закону, суд має право визнати справу малозначною на будь-якій стадії її розгляду. При цьому згідно з пунктом 1 частини шостої цієї статті справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу притаманних їм властивостей, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета.

У цій справі позивач заявив вимоги немайнового характеру, у зв`язку з чим в ній неможливо визначити ціну позову, а тому справа не належить до категорії малозначних відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України. Також у матеріалах справи немає даних про те, що суди попередніх інстанцій визнали справу малозначною, як справу незначної складності - на підставі пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Встановивши, що представник АТ «Ідея Банк» Попадюк Я. З. не має статусу адвоката, справа не є малозначною, оскільки позивач ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги немайнового характеру, а суд першої інстанції цю справу малозначною не визнавав, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Посилання відповідача на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі № 405/7556/18, є необґрунтованими. Так, зазначеною ухвалою Верховного Суду АТ «Ідея Банк» відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ «Ідея Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який було вчинено щодо стягнення 170 548,04 грн, оскільки суд визнав цю справу малозначною на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій цю справу малозначною не визнавали, а суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права та наявність підстав для повернення апеляційної скарги за тими обставинами, які існували на час вирішення апеляційним судом питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За результатом аналізу вказаної норми можна дійти висновку, що врахуванню щодо застосування відповідних норм права підлягають висновки, які викладені саме у постановах, а не в ухвалах Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 29 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель