Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 28.10.2019 року у справі №744/880/19
Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 744/880/19
провадження № 61-18606ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2019 року у складі судді Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення авансу.
Позовна заява мотивована тим, що у березні 2018 року між нею та відповідачами укладено договори завдатку, якими забезпечено виконання зобов`язання щодо укладення договорів купівлі-продажу, окремо у кожного з відповідачів по 1/2 частини житлового будинку із господарськими будівлями під номером АДРЕСА_1 .
Згідно з договором кожен із відповідачів отримав завдаток у розмірі 13 000,00 грн.
Оскільки зазначений у договорі завдатку строк минув, а договір купівлі - продажу спірного будинку укладений не був, позивач просила суд стягнути на її користь з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кожного по 13 000,00 грн.
04 вересня 2019 року до суду надійшла заява від ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про затвердження мирової угоди відповідно до умов якої до ОСОБА_1 переходить право власності на спірний житловий будинок, а зобов`язання відповідачів щодо повернення авансу в розмірі по 13 000,00 грн з кожного вважаються припиненими.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2019 року у затвердженні мирової угоди відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що суд не може пересвідчитись у справжності взаємних поступок сторін згідно мирової угоди, адже вимоги позивача базуються здебільшого на оглянутих у судовому засіданні ніким не посвідчених і написаних від руки двох боргових розписках нібито від імені відповідачів, через що суд не може переконатися у тому чи дійсно між сторонами існує справжній спір, а не лише розписки, оформлені тільки для того, щоб створити у суду ілюзію існування боргу, який нібито погашається шляхом визнання права власності на будинок через нібито досягнення запропонованої до затвердження мирової угоди, хоча справжня сутність таких діянь може зводитися до способу уникнення учасниками справи від сплати певної суми податків та інших обов`язкових платежів, які слід сплачувати внаслідок укладення між сторонами нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку, чим ймовірно порушуються інтереси держави.
Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2019 року провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у судовому засіданні ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про відсутність предмета спору та клопотання про закриття провадження у справі, яке у повному обсязі підтримали відповідачі.
Короткий зміст ухвала суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2019 року про відмову у затвердженні мирової угоди від 04 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2019 року апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_1 .
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявницею подано апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі поданій до Верховного Суду у жовтні 2019 року ОСОБА_1 просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, скасувати ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2019 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Інші заяви та клопотання учасників справи
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу неправильно застосував статтю 353 ЦПК України, оскільки Цивільний процесуальний кодекс України не містить прямої заборони щодо оскарження ухвали про відмову у затвердженні мирової угоди.
21 січня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 14 січня 2020 року про затвердження мирової угоди відповідно до умов якої до ОСОБА_1 переходить право власності на спірний житловий будинок, а зобов`язання відповідачів щодо повернення авансу в розмірі по 13 000,00 грн з кожного вважаються припиненими.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого скінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Із справи відомо, що позивачем та її представником до суду першої інстанції 27 червня 2019 року та повторно 04 вересня 2019 року подавались аналогічні заяви про затвердження мирової угоди відповідно до умов якої до ОСОБА_1 переходить право власності на спірний житловий будинок, а зобов`язання відповідачів щодо повернення авансу в розмірі по 13 000,00 грн з кожного вважаються припиненими (а. с. 13-14, 34-35).
Ухвалами Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2019 року та 04 вересня 2019 року у затвердженні мирової угоди відмовлено (а. с. 24-25, 36-37).
Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2019 року провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.
На даний час у Верховному Суді позивач оскаржує в касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції щодо повернення апеляційної скарги на ухвалу Семенівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2019 року про відмову у затвердженні мирової угоди, однак не зважаючи на це сторони втретє направили до суду аналогічну заяву про затвердження мирової угоди від 14 січня 2020 року відповідно до умов якої до ОСОБА_1 переходить право власності на спірний житловий будинок, а зобов`язання відповідачів щодо повернення авансу в розмірі по 13 000,00 грн з кожного вважаються припиненими.
За приписами частини 3 статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За таких обставин Верховний Суд визнає дії учасників справи зловживанням процесуальними правами, а подану до суду заяву про затвердження мирової угоди від 14 січня 2020 року залишає без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2019 року відмовлено у затвердженні мирової угоди, укладеної 04 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення авансу.
04 вересня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 про відсутність спору між сторонами, ця заява підписана ОСОБА_4 та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2019 року провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Семенівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2019 року про відмову у затвердженні мирової угоди, укладеної 04 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення авансу - повернуто ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Семенівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2019 року про відмову у затвердженні мирової угоди, укладеної 04 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення авансу, апеляційний суд свій висновок мотивував тим, що заявницею подано апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, а рішення суду таким , що відповідає вимогам чинного законодавства враховуюче наступне.
З огляду на статтю 19 Конституції України органи державної влади, зокрема суди, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 353 ЦПК України наведено перелік ухвал місцевого суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Зокрема, пунктом 11 частини першої статті 353 ЦПК України передбачене право особи на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди.
Однак передбачене пунктом 11 частини першої статті 353 ЦПК України право на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди не включає в себе вирішення питання про відмову в затвердженні мирової угоди.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним; воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом в такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року).
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 358 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи викладене висновок апеляційного суду, що ЦПК України не передбачена можливість оскарження ухвали суду про відмову в затверджені мирової угоди, а також про те що за таких обставин відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 України апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню заявнику, є обґрунтованим і відповідає вимогам закону.
Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу неправильно застосував статтю 353 ЦПК України, оскільки Цивільний процесуальний кодекс України не містить прямої заборони щодо оскарження ухвали про відмову у затвердженні мирової угоди є необґрунтованими, не дають правових підстав для встановлення порушення апеляційним судом норм процесуального права, не спростовують висновків суду.
Верховний Суд звертає увагу на те, що укладення мирової угоди є підставою для закриття провадження справи, а тому попереднє закриття справи з інших підстав унеможливлює затвердження мирової угоди у закритій провадженням справі.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Заяву про затвердження мирової угоди, укладеної 14 січня 2020 року між ОСОБА_1 та та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення авансу залишити без розгляду.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2019 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров