Історія справи

Постанова

Іменем України

29 серпня 2018 року

м. Київ

справа №751/1415/17

провадження № 61-2310св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І., КурилоВ.П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

зацікавлені особи: публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2017 року в складі колегії суддів Вінгаль В. М., Губар В. С., Кузюри Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» по справі № 1805 від 15 січня 2009 року.

В обґрунтування заяви указувала, що кредит по основному договору видавався в іноземній валюті, а тому зазначена справа не підвідомча третейському суду, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 травня 2017 року в складі судді Цибенко І. В., заяву ОСОБА_4 задоволено. Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» по справі № 1805 від 15 січня 2009 року за позовом закритого акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвала суду першої інстанції з посиланням на висновок у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-831цс14, мотивована тим, що норми закону щодо регулювання обігу іноземної валюти в Україні, зокрема і проведення грошових розрахунків валютними цінностями, мають публічну основу, переслідують публічний інтерес і спрямовані на досягнення результату, необхідного в публічних цілях для задоволення публічних потреб - забезпечення стабільності української грошової одиниці - гривні. Наявність в правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, такої концентрації суспільно-значимих публічних елементів не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку - третейськими судами.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2017 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не перевірив, чи відповідає поновлення строку для оскарження рішення третейського суду такій меті як виправлення судової помилки, а саме не підвідомчість третейському суду зазначеної справи, оскільки справа розглянута третейським судом 15 січня 2009 року, в той час як Закон України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» набрав чинності 12 березня 2011 року. Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ПАТ «Альфа-Банк» відступив право грошової вимоги за спірним кредитним договором «ТОВ «Кредитні ініціативи», а останній 26 вересня 2016 року відступив право вимоги ТОВ «ФК «Довіра і гарантія», якого не було залучено до участі у справі про скасування рішення третейського суду.

У січні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 15 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

02 квітня 2018 року справа надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 22 листопада 2007 ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_5 уклали кредитний договір SME0005981 для неспоживчих потреб, відповідно до умов якого ОСОБА_5 надано кредит в сумі 20 000 доларів США на 36 календарних місяців зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 21 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором цього ж дня ЗАТ «Альфа-Банк», ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали договори поруки SME0005981/1 та SME0005981/2.

Пунктом 4.4 даних договорів визначено домовленість сторін про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з договором, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 15 січня 2009 року в справі № 1805 стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 солідарно на користь ЗАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 172 585,58 грн, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» пеню за договором поруки № 1 в сумі 66 896,63 грн, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» пеню за договором поруки №2 в сумі 63 896,63 грн. Стягнуто з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті третейського збору в сумі 799,70 грн.

21 червня 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» відступило право грошової вимоги за кредитним договором SME0005981товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», а 26 вересня 2016 року ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило право грошової вимоги товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» (далі - ТОВ «ФК Довіра і гарантія»).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що суд першої інстанції не встановив фактичні обставини у справі, не перевірив, чи відповідає поновлення строку для оскарження рішення третейського суду такій меті як виправлення судової помилки та не звернув увагу на те, що заява ОСОБА_4 про скасування рішення третейського суду стосується прав та обов'язків ТОВ «ФК Довіра і гарантія».

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.І. Крат

В.П. Курило