Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 02.06.2019 року у справі №635/1382/18 Ухвала КЦС ВП від 02.06.2019 року у справі №635/13...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.06.2019 року у справі №635/1382/18

Постанова

Іменем України

28 листопада 2019 року

м. Київ

справа №635/1382/18

провадження №61-9620св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2018 року у складі судді Токарєвої Н. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у складі колегії суддів Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 270 000
грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач не виплачує позивачу аліменти, стягнуті за рішенням суду, у зв'язку з чим йому нанесена моральна шкода: душевні страждання, фізичний біль, а також порушуються його права. Вказані дії відповідача позивач пов'язує з настанням у нього тяжких хвороб та пошкодженням здоров'я, а саме, цукрового діабету та серцево-судинної хвороби.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року, у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що рішення судів виконані, заборгованості у відповідача по сплаті аліментів немає, права позивача не порушені, тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач має хронічні захворювання, є інвалідом другої групи, допомоги з інших джерел не отримує, тому потребує вчасної сплати стягнутих судовим рішенням з відповідача аліментів, які останній не сплачує та має заборгованість.

Суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків та не дослідили належним чином докази, якими підтверджується факт наявності заборгованості по аліментам.

Крім наведеного, позивач посилається на те, що суд першої інстанції не повідомив його про день, час, та місце розгляду справи, чим порушив його право на доступ на правосуддя.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, установив, що заборгованість по аліментам, яка стягуються з відповідача за судовими рішеннями, відсутня, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що судові рішення про стягнення аліментів не виконуються внаслідок протиправних дій чи бездіяльності відповідача, як і не доведено факту завдання йому цими діями моральної шкоди та причинно-наслідкового зв'язку з протиправністю дій і завданням шкоди, у зв'язку з чим, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки у даному випадку відсутні усі обов'язкові складові цивільно-правової відповідальності.

За своїм змістом усі доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, необхідності їх переоцінки, зокрема, у тому контексті, який на думку позивача свідчить про завдання йому моральної шкоди, тобто стосуються переоцінки доказів, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

В силу вимог статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вдається до встановлення або до оцінки обставин, що не були встановлені в оскаржуваних рішеннях, не вирішує питання про достовірність або недостовірність доказів чи про перевагу одних доказів над іншими.

Посилання заявника у касаційній скарзі на неповідомлення про день, час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивач та його представник належним чином повідомлялись про розгляд справи, як судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, у повній мірі мав можливість реалізувати надані йому законом процесуальні права щодо доведення обставин, на які він посилається на підтвердження доводів позовної заяви та подання доказів. У зв'язку з наведеним доводи позивача про порушення його прав на доступ до правосуддя є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги, що у зв'язку зі станом здоров'я та існуючими обставинами позивач потребує вчасної сплати аліментів, а діями відповідача по несвоєчасній сплаті аліментів, йому було завдано моральної шкоди, є необгрунтованими, оскільки позивачем не доведено факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, або втрат немайнового характеру з вини відповідача.

Перевіряючи аналогічні доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дав їм належну оцінку та відхиляючи посилання позивача на те, що розрахунок заборгованості по аліментам від 07 червня 2018 року, наданий відповідачем, спростовується ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 12 січня 2018 року про внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення щодо несплати аліментів на його користь, а також виписками надходження по його картці, відповідно до яких заборгованість по аліментам у 2018 році погашалась різними сумами, правильно виходив з того, що наявність вказаних доказів не свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою відповідача.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати