Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.04.2019 року у справі №130/1510/18

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №130/1510/18

провадження №61-6004св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецький Ярослав В'ячеславович, про визнання правочину недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В.,

Копаничук С. Г., Медвецького С. К.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці",

представник відповідача - Полігас Володимир Миколайович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецький Ярослав В'ячеславович,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" (далі - ТОВ "Агросервіс Біликівці")

з позовом, у якому просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений 24 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агросервіс Біликівці", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецьким Я. В.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 2,1363 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку.

3. На початку липня 2017 року під час проведення зборів власників земельних ділянок (паїв) позивачу ОСОБА_1 стало відомо про те, що належна йому земельна ділянка перебуває в користуванні у ТОВ "Агросервіс Біликівці".

4. З інформаційної довідки від 15 травня 2018 року позивач дізнався, що між ним та ОВ "Агросервіс Біликівці" існує договір оренди від 24 липня 2017 року вказаної земельної ділянки строком на сім років з правом передачі в суборенду (піднайм), розмір орендної плати становить 6% від нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

5. Посилаючись на те, що зазначений договір оренди земельної ділянки ОСОБА_1 не укладався та не підписувався, позивач вважає, що відповідач всупереч його волі, незаконно використовує належну позивачу земельну ділянку.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

6. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області

від 07 листопада 2018 року у складі судді Верніка В. М. позов задоволено.

7. Визнано недійсним договір оренди землі від 24 липня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Агросервіс Біликівці", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер від 27 липня 2017 року державним реєстратором відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецьким Я. В., про оренду земельної ділянки площею 2,1363 га, кадастровий номер 0521080300:06:001:0025. Вирішено питання розподілу судових витрат.

8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що стороною позивача доведено відсутність його особистого волевиявлення на встановлення його цивільних прав та обов'язків щодо передачі в оренду належної йому земельної ділянки на умовах, що були визначені в договорі оренди землі від 24 липня 2017 року, а також те, що він не підписував зазначеного договору оренди землі та не надавав відповідних повноважень іншій особі на його підписання, оскільки відповідач не заперечив та не спростував цих доводів позивача, не маючи жодних об'єктивних перешкод для відповідного захисту власних прав та інтересів, а також не довів укладення оспорюваного договору оренди у передбаченій законом письмовій формі.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

9. Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Агросервіс Біликівці" задоволено. Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада

2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 не довів відсутність у нього волевиявлення на укладення оспореного ним договору оренди від 24 липня 2017 року, на що він посилався як на підставу визнання договору оренди недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відсутність оригіналу оспореного договору у позивача позбавила можливості проведення почеркознавчої експертизи. Посилання апеляційного суду на можливість отримання оригіналу правочину у третьої особи - державного реєстратора є безпідставним, оскільки у останнього у реєстраційній справі міститься лише його електронна копія.

13. Заявник також наполягає на тому, що дії відповідача по незаконній реєстрації оспореного позивачем правочину позбавили його можливості вільно розпоряджатись власністю.

Доводи інших учасників справи

14. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

16. Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

17. Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

18. Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

19. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

20. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21. Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку від 14 грудня 2007 року позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2,1363 га, яка знаходиться на території Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

22. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 25 липня 2017 року державним реєстратором відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецьким Я. В. зареєстрований договір оренди зазначеної земельної ділянки від 24 липня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та

ТОВ "Агросервіс Біликівці", строком на сім років з правом передачі в суборенду (піднайм), розмір орендної плати становить 6% від нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

23. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

24. Відповідно до вимог частин 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

25. Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

26. Предметом позову у справі, яка переглядається, є визнання недійсним укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.

27. Як на підставу позову, ОСОБА_1 посилався на відсутність його волевиявлення на укладення оспореного ним договору. Зазначав, що він договір оренди не підписував, примірник цього договору не отримав та на підтвердження цих обставин надав суду копію акту від 21 травня 2018 року, складеного позивачем в довільній формі в присутності ОСОБА_4,

ОСОБА_5 про те, що ним подавався запит до ТОВ "Агросервіс Біликівці" про отримання копії договору оренди земельної ділянки.

28. Розгляд справи судом першої інстанції відбувся в порядку спрощеного позовного провадження, питання щодо призначення судової почеркознавчої експертизи місцевим судом не обговорювалось, позивачу не роз'яснювалось право на заявлення такого клопотання.

29. Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що відсутність волі орендодавця та заперечення останнього щодо дійсності оспореного ним правочину визначають недійсність такого договору з підстав недодержання, передбаченої законом письмової форми правочину.

30. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що стороною позивача не було подано у встановленому порядку до суду першої інстанції належних та допустимих доказів, які б спростовували факт підписання позивачем спірного договору. Позивач не заявляв клопотання про проведення у справі експертизи для встановлення дійсності його підпису на договорі оренди землі.

31. Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

32. Відповідно до статті 627 ЦК України та відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статті 627 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

33. Частиною 1 статті 14 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

34. Пунктом 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

35. Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

36. Недійсність правочину визначається статтями 203, 215 ЦК України.

37. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 ЦК України).

38. Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені Статтею 215 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

39. Отже, вказані норми цивільного права свідчать про те, що правочин може бути визнано недійсним, якщо волевиявлення учасника правочину не є вільним, не відповідає його внутрішній волі.

40. Суд апеляційної інстанції оглянув наданий відповідачем у суді апеляційної інстанції оригінал оспореного договору оренди землі від 24 липня 2017 року та встановив, що цей договір підписаний усіма сторонами, у тому числі має місце підпис від імені ОСОБА_1.

41. Відділом надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради надіслано на адресу Вінницького апеляційного суду копію примірника договору від 24 липня 2017 року, який також підписано ОСОБА_1

42. За приписами частин 1 -3 статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

43. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

44. Тобто, у разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

45. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати вимоги як щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

46. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок.

47. Беручи до уваги наданий відповідачем оригінал оспореного договору оренди земельної ділянки, апеляційний суд не з'ясував та не дослідив причин неподання відповідачем такого доказу до суду першої інстанції, зважаючи на те, що в ухвалі про відкриття провадження у справі від 10 липня 2018 року суд першої інстанції вирішив також питання про витребування від ТОВ "Агросервіс Біликівці" оригіналу договору оренди землі від 24 липня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством. Суд апеляційної інстанції не з'ясував причини невиконання відповідачем ухвали суду першої інстанції.

48. Крім того, обмежившись посиланням на те, що позивач не заявляв клопотання про проведення у справі експертизи для встановлення дійсності його підпису на договорі оренди землі, суд апеляційної інстанції не врахував, що обґрунтовуючи попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, позивач указав витрати на проведення почеркознавчої експертизи (а. с. 4).

49. Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

50. Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 3 статті 12 ЦПК України.

51. Згідно з частиною 5 статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених частиною 5 статті 12 ЦПК України, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

52. Частиною 1 статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

53. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.

54. За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

55. За положеннями частини 3 статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, серед іншого, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо

56. Місцевий суд наведене не врахував, також не дав належної оцінки тому факту, що для з'ясування дійсності підпису позивача в оспореному ним договорі оренди у справі слід було обговорити питання про проведення судової почеркознавчої експертизи.

57. Наведене вище свідчить про неповне встановлення всіх конкретних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору та впливають на правильність його вирішення.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

58. У силу положень статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а відтак, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

59. Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

60. За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи судами не встановлені, ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області

від 07 листопада 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду

від 07 лютого 2019 рокускасувати.

3. Справу передати новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська