Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.02.2018 року у справі №155/72/17

Постанова

Іменем України

28 березня 2018 року

м. Київ

справа № 155/72/17

провадження № 61-6227св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач) , Курило В. П., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Волиньобленерго»,

представник відповідача - Боричевський Вадим Михайлович,

третя особа - Квасівська сільська рада Горохівського району Волинської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» на рішення Горохівського районного суду Волинської області у складі судді Шмідта С. А.від 19 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області у складі колегії суддів:Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Стрільчука В. А., від 09 листопада 2017 року

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2017 року ОСОБА_3звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (далі - ПАТ «Волиньобленерго»), третя особа - Квасівська сільська рада Горохівського району Волинської області, про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на належне майно. Єдиним спадкоємцем майна померлої за законом та за заповітом є позивач.

27 березня 2012 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,825 га. Вказувала, що житловим будинком АДРЕСА_1 вона користується постійно та сплачує всі житлово-комунальні послуги. Однак в грудні 2016 року вказане будинковолодіння було безпідставно відключено від електричних мереж у зв'язку з тим, що з новим власником не укладено договір про користування електричною енергією для побутових потреб. Оскільки заборгованості за спожиту електроенергію немає, позивач неодноразово зверталась із проханням до відповідача укласти відповідний договір, однак такі вимоги виконані не були.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_3просила суд зобов'язати відповідача укласти з нею договір про користування електричною енергією для побутових потреб.

Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 19 вересня

2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 09 листопада 2017 року, позов ОСОБА_3задоволено.

Зобов'язано ПАТ «Волиньобленерго» відновити електропостачання до житлового будинку АДРЕСА_1, яке було безпідставно припинено у грудні 2016 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що відключення будинку позивача від електропостачання,

ПАТ «Волиньобленерго» суперечило нормам чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

У грудні 2017 рокуПАТ «Волиньобленерго»подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, не врахував, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору, грубо порушив наведені норми законодавства про електроенергетику. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли помилкового висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права відповідає вимогам закону, оскільки, у даному випадку відновленню електропостачання до об'єкта може передувати лише процедура укладення договору на користування електричною енергією зі споживачем. Судами взагалі не розглядалася вимога про спонукання до укладення договору, натомість, прийнявши оскаржуване рішення суди фактично допустили позадоговірне споживання електричної енергії, що є грубим порушенням законодавства про електроенергетику.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

23 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 12 квітня 2005 року між ОСОБА_5 та

ВАТ «Волиньобленерго» було укладено договір на користування електричною енергією для побутових потреб. За життя ОСОБА_5 заповіла позивачу все належне їй майно, в тому числі і житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 15 грудня 2016 року № 834 позивач є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

26 січня 2012 року Горохівською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 22/2012, що підтверджено витягом з Єдиного реєстру спадкових справ від 26 січня 2012 року № 29453874.

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії ВРЛ № 366995, виданим 27 березня 2012 року державним нотаріусом Горохівської державної нотаріальної контори у спадковій справі № 22/2012, підтверджено, що позивач є спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщина, на яке видане це свідоцтво, складається із належної спадкодавцю земельної ділянки.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України)

Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК є правом, а не обов'язком спадкоємця.

Законодавством не обмежено та не встановлено строків протягом яких спадкоємець зобов'язаний отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 став належати позивачу, як єдиному спадкоємцю після смерті ОСОБА_5

З письмових повідомлень, направлених позивачу відповідачем від 11 листопада 2016 року № 16-17-2731 та від 29 грудня 2016 року № Я-11, вбачається, що відключення електропостачання від житлового будинку АДРЕСА_1 було здійснено у зв'язку зі смертю його власника та відсутності у позивача правовстановлюючих документів на цей будинок.

Відповідно до пункту 3 Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

У разі звернення до електропостачальника особи, яка є спадкоємцем та/або яка на час відкриття спадщини проживала разом із побутовим споживачем, з яким було укладено договір, протягом строку оформлення відповідних прав на об'єкт відключення електроустановок об'єкта електропостачальником не здійснюється за умови своєчасної оплати спожитої електричної енергії. На цей строк електропостачальник укладає із зазначеними особами договір на строк, необхідний для оформлення відповідних прав на об'єкт. (пункт 6 Правил споживання електричної енергії).

Розділом «Припинення користування електричною енергією» Правил споживання електричної енергіїпередбачено випадки припинення та відключення споживача від електропостачання.

Статтею 48 Конституції України гарантовано, що кожен має право на достатній життєвий рішень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного основним Законом України принципу верховенства права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України (2004 року), керуючись вимогами Правил споживання електричної енергії, встановивши, що позивач після смерті матері користується постійно зазначеним житловим будинком та сплачує усі житлово-комунальні послуги, надані ПАТ «Волиньобленерго», дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що відключення вищевказаного будинку суперечить нормам закону, у зв'язку з чим обґрунтовано захистив право позивача на підставі пункту 4 частини 2 статті 16 ЦК України, у передбачений законом спосіб, зобов'язавши відповідача відновити електропостачання до спірного будинку, яке існувало на час відкриття спадщини.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» залишити без задоволення.

Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 19 вересня

2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 09 листопада

2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська