Історія справи

Постанова

Іменем України

28 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 305/764/17

провадження № 61-1697св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області у складі судді

Тулика І. І. від 21 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Готра Т. Ю., Бисаги Т. Ю., Собослоя Г. Г.

від 28 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

16 травня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням завідомо неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність та ділову репутацію.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_5 систематично приходить до нього додому та веде спостереження за його приватним життям, знімає його на відео, а також проводить фотойзомку. При цьому відповідач ображає його нецензурними виразами, висловлює на його адресу образливі слова, обмовляє його та поширює завідомо неправдиві відомості щодо нього, агресивно поводиться та займається провокаціями, систематично викликає поліцію і надає відносно нього неправдиву інформацію працівникам поліції. Вважає, що умисними діями, вираженими в поширенні завідомо неправдивих відомостей, що принижують його честь, гідність і ділову репутацію, відповідач заподіяла йому моральну шкоду.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути з відповідача на його користь 5 тис. грн в рахунок вішкодування моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області

від 21 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів розповсюдження відповідачем недостовірної інформації.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 28 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідачем поширено відносно нього недостовірну інформацію, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 28 грудня 2017 року,

ОСОБА_4 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи та дійшли помилкового висновку про відсутність доказів на підтвердження позовних вимог.

Відзиву до касаційного скарги не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 277 ЦК Українипередбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

У випадку встановлення факту приниження честі, гідності або ділової репутації особа має право на відшкодування моральної шкоди (статті 23 ЦК України).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи які мають суттєве значення для її вирішення, виходив із того, що позивачем не було надано доказів поширення відповідачем інформації, яка на його думку, є такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а тому підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

З урахуванням наведеного оскаржені судові рішення є такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 21 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О.В. Білоконь

С. Ф. Хопта