Історія справи

Постанова КЦС ВП від 27.07.2023 року у справі №563/13/22
Постанова КЦС ВП від 27.07.2023 року у справі №563/13/22

Постанова

Іменем України

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 563/13/22

провадження № 61-7583св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах Корецької міської ради Рівненської області,

заінтересована особа: ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 28 грудня 2022 року в складі судді: Загородько Н. А., та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року в складі колегії суддів:Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М., Майданік В. В.,

Історія справи

Короткий зміст заяви

У січні 2022 року керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах Корецької міської ради Рівненської області звернувся із заявою про визнання спадщини відумерлою та передачу у комунальну власність.

Заява мотивована тим, що після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 4,15 га, яка належить спадкодавцю, та яка на цей час, не прийнята спадкоємцями за заповітом чи за законом.

Оскільки нерухоме майно - земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться на території села Велика Клецька, таке нерухоме майно переходить у власність територіальної громади за його місцезнаходженням, тобто до Корецької міської ради. Корецька міська рада є правонаступником Великоклецківської сільської ради, тому об`єднана територіальна громада в особі Корецької міської ради має право на прийняття вказаних земельних ділянок у комунальну власність територіальної громади. Однак, внаслідок невиконання останньою свого обов`язку щодо подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою, земельна ділянка площею 4,15 га на території колишньої Великоклецківської сільської ради, не перейшла у власність територіальної громади, в свою чергу місцевий бюджет недоотримує кошти за її використання, що є порушенням інтересів держави.

Прокурор просив:

визнати спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка складається із земельної ділянки площею 4,15 га, згідно Державного акту про право власності на землю (серія Р2 № 632686 від 02 грудня 2004 року) (кадастрові номери 5623080800:04:019:0100 площею 0,22 га (сіножаті), 5623080800:04:011:0085 площею 1,26 га (пасовище), 5623080800:04:012:0019 площею 2,67 га (рілля), що знаходиться на території села Велика Клецька Рівненського району Рівненської області, відумерлою та передати її у власність Корецької територіальної громади в особі Корецької міської ради.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2022 року залучено до участі у справі як заінтересовану особу ОСОБА_1 .

Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 28 грудня 2022 року заяву керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах Корецької міської ради Рівненської області про визнання спадщини відумерлою та передачу у комунальну власність залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 10 квітня 2006 року заведено спадкову справу Корецької районною ДНК № 144/2006, копію якої надано суду на виконання ухвали про витребування доказів. Згідно інформації нотаріуса № 201/02-14 від 25 лютого 2016 року, особою, яка заявила право на спадщину є ОСОБА_3 (спадкова справа № 144/2006), але в зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщина переходить до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (спадкова справа № 23/2014).

відповідно до пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою. Згідно статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є те, щоб під час вирішення цього питання не було встановлено існування спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права;

у цьому випадку після смерті ОСОБА_2 наявні спадкоємці, які заявили про своє право на спадщину. За таких обставин вказана заява підлягає залишенню без розгляду на підставі частини шостої статті 294 ЦПК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу керівника Здолбунівської окружної прокуратури залишено без задоволення, а ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 28 грудня 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

при залишенні заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається спір про право. З таким висновком погодився і апеляційний суд.

з поданої заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається, що наявний спір про право, щодо спадкування майна належного ОСОБА_2 . Установлено, що після смерті ОСОБА_2 10 квітня 2006 особою, яка заявила право на спадщину є ОСОБА_3 (спадкова справа № 144/2006), але в зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщина переходить до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (спадкова справа № 23/2014;

визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне. Спір про право це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права;

у матеріалах справи наявні письмові докази, які засвідчують обставину існування спадкоємців після смерті ОСОБА_2 . Таким чином, при розгляді справи в порядку окремого провадження встановлено наявність спору про право, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження, що зумовило залишення заяви без розгляду.

Аргументи учасників справи

17 травня 2023 року заступник керівника Рівненської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку подавкасаційну скаргу на ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 28 грудня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року, в якій просив:

оскаржені судові рішення скасувати;

справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

згідно інформації нотаріуса № 201/02-14 від 25 лютого 2016 року, особою, яка заявила право на спадщину є ОСОБА_6 , але в зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина переходить до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (спадкова справа № 23/2014). Згідно зі статтею 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно інформації старости Великоклецківського старостинського округу від 22 вересня 2021 року № 556, ОСОБА_2 за життя та на момент смерті проживав та був зареєстрований у с. Велика Клецька, Корецького району Рівненської області. До органу місцевого самоврядування з часу смерті ОСОБА_2 по дату звернення прокуратурою до суду, спадкоємці для оформлення спадщини не звертались. Наявний в справі лист нотаріуса № 201/02-14 від 25 лютого 2016 не містить інформації про успадкування ОСОБА_6 спадщини після смерті ОСОБА_2 . Окрім того, в листі йде посилання на дві спадкові справи, а саме: № 144/2006 після смерті ОСОБА_2 та № 23/2014 після смерті ОСОБА_6 . У той же час, наявна в матеріалах справи спадкова справа № 144/2006 після смерті ОСОБА_2 містить лише заяву ОСОБА_6 від 10 квітня 2006 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, будь-яких доказів щодо наявності між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 родинних зав`язків та підтверджень того, що ОСОБА_6 є спадкоємцем за законом чи заповітом, спадкова справа не містить. Також, відсутні докази прийняття спадщини та оформлення ОСОБА_6 права власності на спадкове майно ОСОБА_2 . При цьому, слід зазначити, що із заявами про прийняття спадщини чи відмови від спадщини померлого ОСОБА_2 , будь-які інші особи, у тому числі й заінтересована особа ОСОБА_1 , не зверталися, заповітів від його імені у Спадковому реєстрі не зареєстровано;

оскільки ОСОБА_1 не надала належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що її батько ОСОБА_6 чи вона, як спадкоємниця ОСОБА_6 чи ОСОБА_2 , в установленому законом порядку прийняли спадщину за заповітом чи законом після смерті ОСОБА_2 , то на підставі частини першої статті 1272 ЦК України вони вважаються такими, що не прийняли спадщини після смерті ОСОБА_2 . Особа, яка не прийняла спадщину, відповідно не може її отримати. Отже, будь-які судові рішення щодо майна, яке входить до складу спадщини, у тому числі і про визнання спадщини відумерлою, не порушує, та не може порушити прав особи, яка не прийняли спадщину;

судами не встановлено, чи може заінтересована особа ОСОБА_1 бути спадкоємцем за правом представлення, відповідно до вимог статей 1261-1266 ЦК України, що свідчить про відсутність порушення її прав та інтересів за наслідками судового розгляду цієї справи. Після смерті ОСОБА_2 спадкоємці спадщину не прийняли. Таким чином, в даному випадку наявні необхідні умови для визнання спадщини відумерлою: наявність майна у померлого, відсутність спадкоємців, неприйняття спадщини іншими спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 пройшло понад 16 років;

надане ОСОБА_1 рішення Корецького районного суду від 12 березня 2020 року у справі № 563/133/20, яким встановлювались певні юридичні факти, засвідчує лише те, що ОСОБА_6 належав акт на право власності на земельну ділянку серії Р4 № 112719, виданий 15 листопада 2004 року на ім`я ОСОБА_7 та те, що ОСОБА_6 був батьком, окрім інших, ОСОБА_1 . Будь які юридичні факти щодо правовідносин між ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вказаним судовим рішенням не встановлювались;

на момент розгляду справи у судах не встановлено рішень судів про надання додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності, на спадщину за законом, встановлення юридичних фактів тощо. Наявна в справі інформація нотаріуса № 201/02-14 від 25 лютого 2016 року, на яку посилається суд, не є підставою для висновку про наявність спору про право у цій справі. При цьому, сам факт заперечень заінтересованої особи по справі, які містяться в матеріалах справи, не свідчить про наявність спору про право. На момент розгляду вказаної справи відсутній спір про право щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

25 липня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року: узадоволенні клопотання заступника керівника Рівненської обласної прокуратурипро те, що про день і час розгляду справи повідомити Офіс Генерального прокурора, Рівненську обласну прокуратуру, розгляд справи здійснювати за участю представника Офісу Генерального прокурора відмовлено; справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 30 червня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу Корецької районною ДНК № 144/2006, копію якої надано суду на виконання ухвали про витребування доказів.

Згідно інформації нотаріуса № 201/02-14 від 25 лютого 2016 року, особою, яка заявила право на спадщину є ОСОБА_3 (спадкова справа № 144/2006), але в зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщина переходить до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (спадкова справа № 23/2014).

Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 12 березня 2020 року в справі № 563/133/20:

заяву ОСОБА_5 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та факту родинних відносин задоволено повністю;

встановлено факт належності ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р4 № 112719, виданого 15 листопада 2004 року на ім`я ОСОБА_7 ;

встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 був чоловіком ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

встановлено факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У справі № 563/133/20, зокрема, встановлено, що:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 ;

ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав разом з дружиною - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ;

згідно інформаційної довідки № 59484813 та № 59484689 від 19 лютого 2020 року спадкова справа після смерті ОСОБА_6 заведена за заявами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 від 12 лютого 2014 року. Свідоцтво про право на спадщину не видавались, заповіт відсутній;

за життя ОСОБА_4 склала заповіт від 16 лютого 2015 року, посвідчений Великлецьківською сільською радою Корецького району Рівненської області, зареєстрованого за № 1. Вказаним заповітом, ОСОБА_4 все своє майно заповіла своїй дочці - ОСОБА_5 ;

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 ;

ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала одиноко за адресою: АДРЕСА_1 ;

спадкова справа після смерті ОСОБА_4 заведена за заявою ОСОБА_5 від 24 червня 2015 року, заповіт від 16 лютого 2015 року - чинний. В справі наявна відмова від належної частки спадщини після смерті ОСОБА_4 її дочки ОСОБА_8 від 22 липня 2015 року;

Позиція Верховного Суду

Касаційний суд відхиляє аргументи касаційної скарги з таких мотивів.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, визнання спадщини відумерлою (пункт 8 частини першої статті 293 ЦПК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року в справі № 408/154/19-ц (провадження № 61-16397св19) вказано, що:

«особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявник у справі про визнання спадщини відумерлою - це особа, в інтересах якої в суді порушується справа про підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваного права на спадщину, необхідних для реалізації нею майнових прав, без судового підтвердження яких вона позбавлена можливості здійснити ці права. Отже, набуття права власності на відумерлу спадщину територіальною громадою можна розглядати як правовий засіб, що слугує досягненню визначеності у відносинах власності на засадах справедливості.

Аналіз положень статті 4, частини четвертої статті 394, статті 335 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки, отже вони мають матеріально-правову заінтересованість.

Верховний Суд зазначає, що наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - права власності на земельну ділянку.

Висновок Верховного Суду у цій справі відповідає висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 175/423/18 (провадження № 61-8171св19).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) зазначено, що:

«під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.

Відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факт смерті спадкодавця, відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, не прийняття спадкоємцями спадщину чи відмова від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.

Верховний Суд зазначає, що наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - права власності на земельну ділянку. Висновок Верховного Суду у цій справі відповідає висновкам, що викладені у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 175/423/18 (провадження № 61-8171св19) та від 16 грудня 2020 року у справі № 408/154/19-ц (провадження № 61-16397св19)».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22) вказано, що:

«згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи без розгляду заяву прокурора про визнання спадщини відумерлою, апеляційний суд, надавши належну оцінку аргументам та доводам апеляційної скарги ОСОБА_1, обґрунтовано виходив із відсутності підстав для розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження, оскільки спадкоємець першої черги за законом (син спадкодавця) претендує на спадкове майно, тобто наявний спір про право, що підлягає розгляду у порядку позовного провадження».

Суди встановили, що після смерті ОСОБА_2 10 квітня 2006 року заведено спадкову справу Корецької районною ДНК № 144/2006, копію якої надано суду на виконання ухвали про витребування доказів. Згідно інформації нотаріуса № 201/02-14 від 25 лютого 2016 року, особою, яка заявила право на спадщину є ОСОБА_3 (спадкова справа № 144/2006), але в зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщина переходить до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (спадкова справа № 23/2014).

У справі, яка переглядається, встановивши, що після смерті ОСОБА_2 наявні спадкоємці, які заявили про своє право на спадщину, а заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право), суди зробили обґрунтований висновок про залишення заяви без розгляду.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без дотримання норм процесуального права, і зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржені судові рішення без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка її подала.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 28 грудня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук