Історія справи

Постанова

Іменем України

26 червня 2018 року

м. Київ

справа № 2-1968/2010

провадження № 61-20968 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

представник відповідача - ОСОБА_6,

відповідач - приватне підприємство «Комфорт-К»,

представник відповідача - ліквідатор НосаньНаталія Сергіївна,

третя особа - публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»,

представник третьої особи - ОСОБА_8,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Комфорт-К» на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 13 лютого 2017 року в складі судді Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, приватного підприємства «Комфорт-К» (далі - ПП «Комфорт-К») про визнання правочинів недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що 22 січня 2007 року ОСОБА_5 продав ПП «Комфорт-К» нежитлове приміщення, що знаходиться на АДРЕСА_1, проти справжньої волі ОСОБА_3 внаслідок застосування до неї психологічного насильства.

Просила визнати недійсними договір купівлі-продажу від 22 січня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., та нотаріальне посвідчення згоди ОСОБА_3 на продаж зазначеного нежитлового приміщення; стягнути з ОСОБА_5 на користь ПП «Комфорт-К» 3 221 200 грн та зобов'язати ПП «Комфорт-К» повернути нежитлове приміщення.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 23 березня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсною надання згоди шляхом підпису ОСОБА_3 заяви від 22 січня 2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., зареєстрованої у реєстрі за № 325, на продаж нежитлових приміщень, що знаходяться на АДРЕСА_1. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та ПП «Комфорт-К», посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В. та зареєстрований у реєстрі за № 326, про продаж нежитлових будівель під літ. «Д-5», а саме: приміщення підвалу загальною площею 974,5 кв. м, приміщення 1-го поверху загальною площею 958,5 кв. м, приміщення 2-го поверху загальною площею 383,2 кв. м, приміщення 3-го поверху загальною площею 943,8 кв. м, приміщення 4-го поверху загальною площею 963,8 кв. м, що знаходяться на АДРЕСА_1. Зобов'язано ПП «Комфорт-К» повернути ОСОБА_5 нежитлові будівлі під літ. «Д-5», що знаходиться по АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПП «Комфорт-К» 3 221 200 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13 лютого 2017 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ПП «Комфорт-К» на рішення суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке переглядалось судами апеляційної інстанції та набрало законної сили, суд керувався статтею 297 ЦПК України 2004 року.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПП «Комфорт-К», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду апеляційної скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 23 березня 2010 року у справі переглядав суд апеляційної інстанції за скаргою ПАТ «ВТБ Банк», а ПП «Комфорт-К» у апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не оскаржено.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

25 квітня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 292 ЦПК України 2004 року сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Ухвала Апеляційного суду Черкаської області від 12 вересня 2012 року, якою рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2010 року залишено без змін, приймалась за результатами розгляду апеляційної скарги ПАТ «ВТБ Банк».

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що ПП «Комфорт-К» в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не оскаржено.

ПП «Комфорт-К» заявляло клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги. Проте суд апеляційної інстанції питання про поновлення пропущеного строку в установленому частиною третьою статті 297 ЦПК України порядку не вирішував.

Крім того, статтею 297 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній на час апеляційного розгляду справи) передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, та у наданий їй строк не скористається правом звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку; справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку цивільного судочинства; є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи від апеляційної скарги; є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Набрання судовим рішенням законної сили як підстава для відмови у відкритті апеляційного провадження статтею 297 ЦПК України 2004 року не передбачена.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатись законною та підлягає скасування з передачею справи для продовження розгляду.

Згідно з частиною другою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Комфорт-К» задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 13 лютого 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик