Постанова

Іменем України

26 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 635/4356/17

провадження № 61-859св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - акціонерна компанія «Харківобленерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 7 вересня 2017 року в складі судді Юдіна Є. О. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року в складі суддів: Кружиліної О. А., Бровченка І. О., Кіся П. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до акціонерної компанії «Харківобленерго» (далі - АК «Харківобленерго») про захист прав споживача.

Позовна заява мотивована тим, що у 20-х числах червня 2017 року він поштою отримав рахунок № НОМЕР_1 за електричну енергію за травень 2017 року, в якому значилась до сплати сума 64,35 грн, з рекомендацією сплатити протягом 10 днів. До рахунку було прикріплено повідомлення від 17 червня 2017 року № 487600 про відключення електроенергії за заборгованість у розмірі 64,35 грн у разі її несплати. Повідомлення не містило дату та підпис начальника районного відділення енергозбуту.

Взаємовідносини між ОСОБА_4 та АК «Харківобленерго» були врегульовані договором про користування електричною енергією № 24572, термін якого сплив 24 червня 2017 року.

Позивач просив змінити правовідносини, які виникли між ним та АК «Харківобленерго» на підставі оформлення та надіслання йому повідомлення від 17 червня 2017 року № 487600 про відключення електроенергії за заборгованість, шляхом визнання вказаного повідомлення таким, що не підлягає виконанню і не свідчить про наявність у нього боргу.

Як наслідок порушення прав споживача, ОСОБА_4 просив вирішити питання про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 7 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає способам захисту права, визначеним статтею 16 ЦК України.

Відключення електропостачання за адресою позивача не проводилось, отже, надіслання повідомлення не створило для позивача ніяких правових наслідків, АК «Харківобленерго» жодним чином не порушила права позивача як споживача електричної енергії.

Позивачем не підтверджені факти наявності шкоди, у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ухвалені ними рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

У відзиві на касаційну скаргу АК «Харківобленерго» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, підстав для їх скасування немає.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Установлено й це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом установлено, що 24 червня 2014 року між АК «Харківобленерго» та ОСОБА_4 укладено договір про користування електричною енергією за адресою: вул. Українська, 117/1, смт Високий, Харківський район, Харківська область.

Відповідно до пункту 11 типового договору споживач зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору.

Пунктом 12 зазначеного договору визначено право енергопостачальника відключати споживача без його згоди у випадках, передбачених Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 № 1357 (далі - Правила).

Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну (пункт 20 Правил).

Право електропостачальника у разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, на 30 день надіслати або вручити побутовому споживачу попередження про відключення електричної енергії визначене пунктом 27 Правил.

Після проведення персоналом компанії контрольного знімання показань приладу обліку, встановленого за адресою позивача, було здійснено нарахування за спожиту електричну енергію за період до 10 травня 2017 року на підставі знятих показань електролічильника, та на підставі пункту 27 Правил було сформоване попередження про відключення електричної енергії на загальну суму несплаченого боргу у розмірі 64,35 грн, яке було залишено у поштовій скриньці позивача.

13 липня 2017 року заборгованість у розмірі 64,35 грн сплачена споживачем.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 фактично просив визнати повідомлення про відключення таким, що не підлягає виконанню і не свідчить про наявність боргу.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України в редакцій, чинній на час розгляду справи, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладений у статті 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, отже, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає способам захисту права, визначеним статтею 16 ЦК України.

Відключення електропостачання за адресою позивача не проводилось, отже, надіслання повідомлення не створило для позивача ніяких правових наслідків, АК «Харківобленерго» жодним чином не порушила права позивача як споживача електричної енергії.

Позивачем не підтверджені факти наявності самої шкоди, причинного зв'язку між шкодою, протиправними діями відповідача та вини відповідача в її заподіянні, у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що суд керувався положеннями договору, який втратив чинність 24 червня 2017 року, не знайшло свого підтвердження, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 60, 61 ЦПК України2004 року. Інші доводи касаційної скарги також висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 7 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В.С. Висоцька

С.П. Штелик