Історія справи

Постанова

Іменем України

26 березня 2020 року

м. Київ

справа № 265/8521/17

провадження № 61-42236св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач -Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року у складі судді Шиян В. В. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2018 року у складі колегії суддів: Попової С. А., Гаврилової Г. Л., Ткаченко Т. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» зазначало, що 18 серпня 2016 року в помешканні відповідача під час перевірки працівниками енергопостачальної організації було виявлено самовільне підключення до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, з порушенням схеми обліку, виявити яке представники енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливості, оскільки змонтована розетка з перемикачем прихованою електропроводкою (в кухні за холодильником); при включенні напруги в цю розетку (СВЧ-піч, вентилятор, холодильник, комп`ютер) диск електролічильника не обертається; при відключенні запобіжників напруга в розетці є - електроенергія споживається, але лічильником не враховується.

Виявлене порушення зафіксовано у акті № 209555 від 18 серпня 2016 року. Внаслідок порушення споживачем пунктів 42, 48 Правил користування електричною енергією, відповідачу нарахована сума збитків, заподіяних енергопостачальній організації в сумі 38 662,12 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача, а також компенсувати за рахунок відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2018 року, позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь ПАТ «Донецькобленерго» заборгованість за спожиту, але не враховану, електричну енергію, в розмірі 37 076,312 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 допущено порушення правил користування електроенергією у вигляді самовільного підключення електроустановок до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, з порушенням схеми обліку, що призвело до безоблікового використання електроенергії, яка надається позивачем. Суд врахував, що допущене відповідачем порушення ПКЕЕН працівники енергопостачальної організації не могли виявити при контрольному огляді приладу обліку без застосування спеціальних технічних засобів, оскільки самовільне підключення до електромережі було неможливо встановити шляхом огляду електролічильника (планового зняття показів електролічильника), бо підключення було приховано в іншій кімнаті (змонтована розетка з перемикачем в кухні за холодильником). Виявлений характер порушення згідно із пунктом 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (далі - Методика) тягне нарахування збитків енергопостачальникові за період не більше ніж за три роки. Суд, розрахувавши розмір збитків, завданих самовільним підключенням до електромережі, зменшив заявлений у позові трирічний період: збитки нараховані з 28 жовтня 2013 року (дата укладання договору про користування еклектичною енергією між сторонами) по 18 серпня 2016 року (день виявлення порушення).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасуватирішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для стягнення суми заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку, електричну енергію за період з 28 жовтня 2013 року по 18 серпня 2016 року.

Позивач вважає, що нарахування заборгованості має починатись з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення правопорушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення правопорушення, оскільки акт про порушення ПКЕЕН № 209555 від 18 серпня 2016 року не містить інформацію, що підтверджує факт неможливості представників електропостачальника виявити порушення під час контрольного огляду приладу обліку. Аналогічне роз`яснення надано ОСОБА_1 . Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у відповідь на його скаргу від 30 листопада 2016 року.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для перегляду справи в касаційному порядку, та витребувано справу із суду першої інстанції. Крім того, вказаною ухвалою відстрочено заявнику сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення касаційним судом рішення у цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем електроенергії за вказаною адресою, що постачається «ДТЕК Донецькобленерго», особовий рахунок № НОМЕР_1 .

18 серпня 2016 року працівниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в помешканні відповідача в результаті перевірки було виявлено порушення пунктів 42, 48 ПКЕЕН у вигляді самовільного підключення до електромережі шляхом монтування розетки з перемикачем (в кухні за холодильником) з прихованою електропроводкою із порушенням схеми обліку: при подачі напруги в розетку диск електролічильника не обертається; при відключенні запобіжників напруга в розетці є - електроенергія споживається, але лічильником не обліковується.

Виявлене порушення зафіксоване в акті про порушення ПКЕЕН № 209555 від 18 серпня 2016 року.

Розрахунок заборгованості відповідача за спожиту, але не враховану приладом обліку, електричну енергію проведено на підставі підпункту 5 пункту 3.1 Методики.

Відповідно до протоколу засідання комісії РЕМ № 1368 від 06 вересня 2016 року з розгляду зазначеного акту, проведено нарахування заподіяних енергопостачальникові споживачем збитків у сумі 38 662,12 грн.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» (далі - Закон) споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону правопорушеннями в електроенергетиці є, в тому числі, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією тощо.

Пунктом 37 ПКЕЕН електропостачальник має право перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку; вимагати від побутового споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними побутовим споживачем під час користування електричною енергією. Згідно з пунктом 38 цих Правил енергопостачальник зобов`язується проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків.

Пунктом 48 ПКЕЕН передбачено відповідальність споживача за порушення Правил, в тому числі, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією споживачами регламентується розділом 3 Методики.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3.1. Методики вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

За змістом підпункту «а» пункту 3.3. Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів:

- у випадку встановлення споживачем пристрою, що занижує покази приладу обліку, або вчинення інших дій, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості - з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки;

- у випадку встановлення споживачем пристрою, що занижує покази приладу обліку, або вчинення інших дій, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Отже, у разі можливості виявлення представниками енергопостачальника порушень ПКЕЕН без застосування спеціальних технічних засобів під час здійснення контрольного огляду засобу обліку, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі складеного Акту про порушення ПКЕЕН має здійснюватися за період з дати останнього контрольного огляду показань приладу обліку або технічної перевірки, але не більше, ніж за шість календарних місяців. В іншому ж випадку, коли неможливо в ході контрольного огляду виявити порушення без застосування спеціальних технічних засобів, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за період не більше ніж за три роки до дня виявлення порушення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) вказано, що «приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів […] адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв`язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів».

Суди встановили, що представники енергопостачальника близько одного разу на рік впродовж 2013-2016 років відвідували помешкання ОСОБА_1 з метою зняття показань лічильника. Разом з цим в ході контрольних оглядів представники не мали змоги виявити порушення у вигляді підключення до електромережі шляхом монтування розетки з перемикачем (в кухні за холодильником) з прихованою електропроводкою із порушенням схеми обліку, що було приховано в іншій кімнаті, а не в тій, де знаходиться лічильник. Саме на неможливість виявлення без спеціальних технічних засобів при контрольному огляді таким чином схованої схеми незаконного підключення вказано у змісті акта № 209555 від 18 серпня 2016 року.

Встановивши, що договірні відносин між сторонами зі споживання електроенергії існують з 28 жовтня 2013 року, а відповідачем допущено порушення пунктів 42, 48 ПКЕЕН у вигляді самовільного підключення до електромережі шляхом монтування розетки з перемикачем з прихованою електропроводкою із порушенням схеми обліку, яке при контрольному заході виявити неможливо, суди дійшли обґрунтованого висновку про застосування стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Донецькобленерго» заборгованості за спожиту, але не враховану, електричну енергію, в розмірі 37 076,312 грн за період (в межах трьох років) з 28 жовтня 2013 року (дата укладання договору про користування еклектичною енергією між сторонами) по 18 серпня 2016 року (день виявлення порушення).

Твердження відповідача про те, що працівники енергопостачальника могли виявити порушення ПКЕЕН, а тому його заборгованість за спожиту, але не враховану приладом обліку, електричну енергію має розраховуватись з дня останнього контрольно огляду приладу обліку до дня виявлення правопорушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення правопорушення, є необґрунтованими, оскільки спростовуються наведеними вище обставинами справи, які встановлено судами.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач повинен виконати вказівку НКРЕКП, надану у листі № 6242/20.3/9-16 від 30 листопада 2016 року, та провести перерахунок його заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку, електричну енергію є помилковими, оскільки лист, на який посилається відповідач, не є колегіальним рішенням НКРЕКП, має рекомендаційний характер, та правильно оцінений судами в сукупності з іншими доказами відповідно до правил статті 89 ЦПК України.

Інші арґументи касаційної скарги є неприйнятними, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного розгляду, визначені статтею 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки оскаржені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, їх належить залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За подання касаційної скарги ОСОБА_1 мав би сплати судовий збір у розмірі 3200,00 грн (1 600,00 грн (сума судового збору, яка підлягала сплаті під час звернення до суду першої інстанції) * 200 %).

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі до ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

Відповідно до квитанцій від 26 листопада 2018 року, від 06 червня 2019 року ОСОБА_1 сплатив 800,00 грн судового збору.

Оскільки касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, несплачений ним судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 400,00 грн (3 200,00 грн - 800,00 грн) підлягає стягненню з останнього на користь держави.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 400,00 (дві тисячі чотириста) гривень.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель