Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 725/1457/17

провадження № 61-45407св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - ОСОБА_3 , на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області

від 12 вересня 2018 року у складі судді Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності.

Позовна заява мотивована тим, що він відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Першої Чернівецької державної нотаріальної контори 12 вересня 2016 року, є співвласником 5/12 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 . Інші 7/12 частин цього будинку належать ОСОБА_2 .

Між співвласниками постійно виникають суперечки з приводу порядку користування і володіння вказаним будинком, угоди про спосіб виділення належної йому на праві власності частки не досягнуто, тому ОСОБА_1 просив суд поділити житловий будинок по АДРЕСА_1 між співвласниками наступним чином:

виділити в натурі ОСОБА_1 43/100 частин житлового будинку

по АДРЕСА_1 , які складаються з наступних приміщень житлового будинку літ. А: коридор-сходи площею 10,20 кв. м, позначених на плані будинку номером 1-1, коридор площею 10,60 кв. м, позначений на плані будинку номером 1-2, кімната площею 21,90 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-3, кімната площею 26,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-4, кімната площею 21,80 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-5, ванна площею 3,30 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-6, вбиральня площею 1,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-7, комора площею 1,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-8, кухня

площею 13,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-9, балкон площею 2,30 кв. м;

виділити в натурі ОСОБА_2 57/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , які складаються з наступних приміщень житлового будинку літ. А: підвал площею 25,00 кв. м, позначений на плані будинку номером І, вхід у підвал площею 5,60 кв. м, позначений на плані будинку номером ІІ, сходова клітина площею 10,20 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-10, коридор загальною площею 10,20 кв. м, позначений на плані будинку номером 1-11, кімната площею 22,30 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-12, кімната площею 28,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-13, кімната площею 23,70 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-14, ванна площею 3,40 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-15, вбиральня площею 1,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-16, комора площею 1,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-17, кухня площею 13,10 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-18, балкон площею 2,30 кв. м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 16 січня 2018 року у складі судді Скуляк І. А. позов ОСОБА_1 задоволено.

Поділено в натурі житловий будинок по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 1 судової будівельно-технічної експертизи від 09 серпня 2017 року.

Виділено в натурі ОСОБА_1 43/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , які складаються з наступних приміщень житлового будинку літ. А: коридор-сходи площею 10,20 кв. м, позначених на плані будинку номером 1-1, коридор площею 10,60 кв. м, позначений на плані будинку номером 1-2, кімната площею 21,90 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-3, кімната площею 26,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-4, кімната площею 21,80 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-5, ванна площею 3,30 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-6, вбиральня площею 1,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-7, комора площею 1,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-8, кухня площею 13,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-9, балкон площею 2,30 кв. м.

Виділено в натурі ОСОБА_2 57/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , які складаються з наступних приміщень житлового будинку літ. А: підвал площею 25,00 кв. м, позначений на плані будинку номером І, вхід у підвал площею 5,60 кв. м, позначений на плані будинку номером ІІ, сходова клітина площею 10,20 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-10, коридор загальною площею 10,20 кв. м, позначений на плані будинку номером 1-11, кімната площею 22,30 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-12, кімната площею 28,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-13, кімната площею 23,70 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-14, ванна площею 3,40 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-15, вбиральня площею 1,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-16, комора площею 1,00 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-17, кухня площею 13,10 кв. м, позначена на плані будинку номером 1-18, балкон площею 2,30 кв. м.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості будинку за відступ від ідеальних часток у розмірі 24 941 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на це судове рішення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 27 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, з наданням десятиденного строку з моменту отримання ухвали суду для подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 12 вересня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці

від 16 січня 2018 року відмовлено. У відкритті апеляційного провадження відмовлено.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що у своїй заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник не навів особливих або непереборних обставин як підстав для поновлення вказаного процесуального строку. Поновлення строку з підстав, які зазначені заявником, порушить принцип правової визначеності, який закріплений в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці

від 16 січня 2018 року та у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у жовтні 2018 року,

ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що вона навела в апеляційній скарзі поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Вперше вона подала апеляційну скаргу у строк, передбачений статтею 354 ЦПК України, проте суд повернув їй скаргу у зв`язку з неповною сплатою судового збору. Після отримання ухвали Верховного Суду про залишення без змін ухвали апеляційного суду про повернення її апеляційної скарги, вона одразу подала апеляційну скаргу вдруге із квитанцією про сплату судового збору та зазначила вказані підстави у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

ОСОБА_2 не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки всі процесуальні питання були виконані нею у повному обсязі й у відповідно наданий строк.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є: забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на доступ до суду гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 16 січня 2018 року та заяву про поновлення строку на його апеляційне оскарження.

ОСОБА_2 посилалася на те, що 14 лютого 2018 року нею було подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 03 березня 2018 року, яка залишена без змін постановою Верхового Суду від 19 липня 2018 року, вказану скаргу було повернуто у зв`язку з неповною сплатою судового збору.

Вважала, що оскарження ухвали Апеляційного суду Чернівецької області

від 03 березня 2018 року з підстав неправильного визначення судом апеляційної інстанції суми судового збору, який підлягав сплаті за подання до суду апеляційної скарги є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Першотравневого районного суду

м. Чернівці від 16 січня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 27 серпня 2018 року вказані вище підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження були визнані неповажними, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подання до суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 28 серпня 2018 року № 5800211949974 ОСОБА_2 отримала копію вказаної вище ухвали 31 серпня 2018 року.

Отже, строк для подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку сплив 10 вересня 2018 року.

03 вересня 2018 року до суду надійшла нова заява ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 січня 2018 року.

Заява обґрунтована тим, що на момент подання до суду апеляційної скарги в редакції від 14 лютого 2018 року вона сплатила судовий збір у розмірі

640 грн, а визначена апеляційним судом сума судового збору у розмірі

11 040 грн була для неї значною. Крім того, вперше апеляційну скаргу було подано в строк на апеляційне оскарження.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 , подана представником - ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частин другої, третьої і четвертої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 27 серпня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд визнав неповажними.

03 вересня 2018 року на виконання вимог ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 27 серпня 2018 року заявник зазначила, що на момент подання до суду апеляційної скарги в редакції від 14 лютого

2018 року вона сплатила судовий збір у розмірі 640 грн, а визначена апеляційним судом сума судового збору у розмірі 11 040 грн була для неї значною. Крім того, вперше апеляційну скаргу було подано в строк на апеляційне оскарження, а саме 14 лютого 2018 року. З урахуванням зазначених доказів ОСОБА_2 просила суд визнати причини пропущення строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що недоліки скарги у визначений судом строк усунені не були, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявник не навела, тому наявні правові підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження. Крім того, на виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 без руху вона навела ті ж обставини, що вже були визнані судом неповажними.

Доводи касаційної скарги про те, що вона навела в апеляційній скарзі поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд не приймає до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції перевірив поважність доводів заявника та надав їм обґрунтовану оцінку.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а тому вказане судове рішення відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 12 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович