Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 207/1767/17
провадження № 61-45880св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Дніпроазот»,
третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року у складі судді Толюнової В. Г. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» (далі - ПАТ «Дніпроазот», товариство), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про зобов`язання вчинити певні дії.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 05 лютого 1996 року він був прийнятий на роботу до Відкритого акціонерного товариства «Дніпроазот» (далі - ВАТ «Дніпроазот»), правонаступником якого є ПАТ «Дніпроазот», на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання котельного цеху 5-го розряду. 21 січня 2000 року його було переведено на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 6-го розряду дільниці з ремонту електроустаткування, а 01 березня 2008 року його переведено на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 6-го розряду дільниці з ремонту електротехнічного устаткування в енергетичному цеху. Робота на вказаних посадах відноситься до Списку №1 виробництв, робіт і професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Проте, з виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу вбачається, що умови його роботи в період з 21 січня 2000 року по
14 липня 2004 року на підставі наказу від 21 вересня 2000 року № 1224 були враховані відповідачем як такі, що відносяться до Списку № 2 виробництв, робіт і професій, посад і показників (вибірково), а тому йому було відмовлено у перерахуванні стажу роботи за вказаний період за Списком № 1.
Посилаючись на наведене, позивач просив зобов`язати відповідача видати уточнюючу довідку про його роботу на ПАТ «Дніпроазот» в період з 21 січня
2000 року по 06 лютого 2003 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 6-го розряду дільниці з ремонту електроустаткування та електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 6-го розряду дільниці з ремонту електротехнічного устаткування, та в період з 07 лютого 2003 року по 14 липня 2004 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 6-го розряду дільниці з ремонту електротехнічного устаткування, які відносяться до Списку № 1 виробництв, робіт і професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення відповідно до статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах, є не формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що віднесені до Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу. Оскільки наказом ВАТ «Дніпроазот» від 21 вересня 2000 року № 1224 «Про застосування переліків атестованих робочих місць для робітників реструктуризованих структурних підрозділів» були визнані чинними результати атестації робочих місць, проведеної 19 липня 1999 року, відповідно до якої робоче місце позивача атестовано за Списком № 2, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зарахування позивачу періоду роботи з
21 січня 2000 року по 14 липня 2004 року до Списку № 1. Суд надав критичну оцінку поясненням свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які стверджували, що працювали з позивачем в одному енергоцеху ПАТ «Дніпроазот», з огляду на те, що зазначені особи працювали з позивачем в одному цеху, але не на одному робочому місці, видані їм довідки про пільговий стаж роботи в ПАТ «Дніпроазот» та підстави призначення пенсії на пільгових умовах не були предметом перевірки суду, а тому пояснення зазначених свідків не є допустимими доказами.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня
2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини, що мають значення для справи, надав належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності. Оскільки наказом ВАТ «Дніпроазот» від 21 вересня 2000 року № 1224 визнані чинними результати атестації робочих місць для працівників енергоцеху, проведеної 19 липня
1999 року, відповідно до якої робоче місце позивача атестовано за Списком № 2, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 21 січня 2000 року по 14 липня 2004 року до Списку № 1. Пояснення свідків не спростовують правильність наведених висновків суду першої інстанції, оскільки видав позивачеві довідку на підставі первинних документів. Апеляційний суд відхилив доводи про невчасне внесення відповідачем запису до трудової книжки позивача про атестацію його робочого місця за Списком № 2 згідно з наказом від 21 вересня 2000 року № 1224 за їх недоведеністю.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2018 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня
2018 року, ухвалити у справі нове судове рішення, яким задовольнити його позов.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що атестація робочих місць для новоствореного енергоцеху ВАТ «Дніпроазот» вперше проводилась у 2004 році, та необгрунтовано не застосували до спірних правовідносин положення пункту 4.4. Порядку застосування Списку №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики
від 18 листопада 2005 року № 383, відповідно до якого, якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, п`ятирічний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних п`яти років з урахуванням пункту 4.2. цього порядку. Суди попередніх інстанцій не урахували, що у січні 2000 року умови праці позивача докорінно змінилися, оскільки він почав виконував свої професійні обов`язки по всьому підприємству, в тому числі в цехах зі шкідливими умовами праці, а тому за змістом пункту 4.2. вказаного порядку у разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах повинна була бути проведена позачергова атестація робочого місця, чого відповідачем зроблено не було, а неправомірно застосовано результати атестації робочого місця, проведеної у 1999 році. Суд першої інстанції не дослідив надані належним чином засвідчені копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу, виданих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно яких їх робота за період роботи з 2000 року по 2004 рік в ПАТ «Дніпроазот» на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування була зарахована за Списком № 1, та безпідставно критично оцінив покази зазначених свідків, залишивши поза увагою, що вони працювали на таких же посадах і виконували такі ж функції, що і він, проте їх робота за період з 2000 року по 2004 року була зарахована у стаж роботи зі шкідливими умовами за Списком № 1.
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, у якому третя особа зазначала, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно з`ясували обставини справи та ухвалили законні і обгрунтовані рішення, підстави для їх скасування відсутні.
У січні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПАТ «Дніпроазот», який колегія суддів не ураховує при вирішенні касаційної скарги по суті, оскільки він поданий з пропуском процесуального строку на подання відзиву на касаційні скарги.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2020 року справу призначеного до судового розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі та відзивах доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом від 05 лютого 1996 року № 201 ОСОБА_1 було прийнято на посаду електромонтера з
ремонту та обслуговування електрообладнання котельного цеху 5 розряду «Теплоелектроцентраль» ВАТ «Дніпроазот», правонаступником якого є ПАТ «Дніпроазот», що підтверджується копією трудової книжки позивача
НОМЕР_1 .
Наказом від 21 січня 2000 року № 355 ОСОБА_1 переведено в енергоцех на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання 6 розряду на ділянку з ремонту електрообладнання.
Відповідно до наказу від 01 березня 2008 року № 240 ОСОБА_1 переведено на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання 6 розряду ділянки з ремонту електро-технічного обладнання енергетичного управління.
Вперше атестацію робочих місць на ВАТ «Дніпроазот», правонаступником якого є ПАТ «Дніпроазот», було проведено у 1994 році, результати якої затверджені наказом Дніпродзержинського виробничого об`єднання «АЗОТ» від 18 липня 1994 року № 446 «Про підсумки проведення атестації робочих місць».
В подальшому чергові атестації робочих місць на ВАТ «Дніпроазот», правонаступником якого є ПАТ «Дніпроазот» проводилися у 1999, 2004, 2009 та 2014 роках, які затверджені наказами товариства від 19 липня 1999 року № 738, від 15 липня 2004 року № 609, від 15 липня 2009 року № 387, від 15 липня
2014 року № 314.
У 1999 році після проведення чергової атестації робочих місць відбулась реструктуризація енергетичної служби товариства на підставі наказу ВАТ «Дніпроазот» від 05 листопада 1999 року № 1460 «Про реструктуризацію енергетичної служби підприємства».
Наказом ВАТ «Дніпроазот» від 21 вересня 2000 року № 1224 «Про застосування переліку атестованих робочих місць для працівників реструктуризованих структурних підрозділів», затвердженого Головним державним експертом Дніпропетровської області Управління праці та зайнятості населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, результати атестації робочих місць, проведеної 19 липня 1999 року визнані чинними для працівників ремонтного управління, енергоцеху, теплоелектроцентралі, цеху автоматики та зв`язку, згідно переліку додатків № 1 та № 2 до проведення чергової атестації.
Згідно з Переліком робочих місць енергоцеху, прирівняних до атестації, що пройшла 19 липня 1999 року відповідно до наказу від 19 липня 1999 року № 738 у зв`язку з реструктуризацією служб за Списком № 2, умови праці за робочим місцем позивача - електромонтера з ремонту і обслуговування електроустаткування дільниці з ремонту електротехнічного устаткування, були прирівняні до шкідливих за Списком № 2 (вибірково).
У трудовій книжці ОСОБА_1 наявні наступні відмітки про атестацію робочого місця (з урахуванням виправлень):
- робоче місце атестоване за Списком № 2 згідно з наказом від 21 вересня
2000 року № 1224;
- робоче місце атестоване за Списком № 1 згідно з наказом від 15 липня
2004 року № 609;
- робоче місце атестоване за Списком № 1 згідно з наказом від 15 липня
2009 року № 387;
- робоче місце атестоване за Списком № 1 згідно з наказом від 15 липня
2014 року № 314.
Згідно з довідкою ПАТ «Дніпроазот» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25 січня 2017 року № 018-1-33, ОСОБА_1 працював повний робочий день на ПАТ «Дніпроазот» і за період з 21 січня 2000 року по 06 лютого 2003 року виконував роботи у виробництві хімічного енергоцеху, що передбачена Списком № 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, що вибірково становить 2 роки 8 місяців 29 днів.
Відповідно до довідки ПАТ «Дніпроазот» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25 січня 2017 року № 018-1-34, ОСОБА_1 працював повний робочий день на ПАТ «Дніпроазот» і за період з 07 лютого 2003 року по 14 липня 2004 року виконував роботи у виробництві хімічному енергоцеху, що передбачена Списком № 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, що вибірково становить 1 рік 3 місяці 23 дні.
Висновки Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Про це зазначається і у частині першій статті 3 ЦПК України 2004 року.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України 2004 року, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Зі змісту частини третьої статті 16 ЦК України убачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок
№ 383), визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.
Сам факт наявності в списках тієї чи іншої посади, яку обіймає особа, не дає права на призначення пільгової пенсії. Підставою для визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах є не тільки наявність професії у відповідному списку, а й зайнятість в умовах, передбачених списком, повний робочий день, а також підтвердження відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, щовизначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ; підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.
Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підтверджує підприємство, де набуто відповідний стаж.
Тобто, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Зазначена довідка необхідна для подальшого її надання відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.
Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1 та № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
У тих випадках, коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1 та № 2, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, або їх правонаступників є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.
ПАТ «Дніпроазот» надало позивачеві довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25 січня 2017 року № 018-1-33 та від 25 січня
2017 року №018-1-34.
Відповідно до Роз`яснень про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 серпня 2000 року № 205, в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог вищезазначеного Порядку.
Ураховуючи, що наказом ВАТ «Дніпроазот» від 21 вересня 2000 року № 1224 «Про застосування переліку атестованих робочих місць для працівників реструктуризованих структурних підрозділів», у зв`язку з реструктуризацією служб, у тому числі, енергетичної, проведено ряд перейменувань цехів, адміністративне передпорядкування та зміна найменувань посад та професій, без зміни умов праці та характеру виконуваних робіт, результати атестації робочих місць, проведеної 19 липня 1999 року, якою умови праці за робочим місцем позивача (електромонтера з ремонту і обслуговування електроустаткування дільниці з ремонту електротехнічного устаткування) прирівняні до шкідливих за Списком № 2 (вибірково), були визнані чинними для працівників в тому числі, енергоцеху, де працював ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для зарахування періоду роботи позивача з 21 січня 2000 року по
14 липня 2004 року до роботи в умовах праці за Списком № 1, оскільки роботодавець видав уточнюючі довідки за вказаний період на підставі проведеної 19 липня 1999 року атестації робочих місць та первинних документів товариства.
Посилання заявника на не урахування судами попередніх інстанцій того, що атестація робочих місць для новоствореного енергоцеху ВАТ «Дніпроазот» вперше проводилась у 2004 році, а тому суди необгрунтовано не застосували до спірних правовідносин положення пункту 4.4. Порядку № 383, згідно з якими якщо атестація робочого місця була вперше проведена після 21 серпня
1997 року, то у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, п`ятирічний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних п`яти років з урахуванням пункту 4.2. цього порядку є неспроможними, оскільки зазначений Порядок № 383 не був прийнятий на час проведення, ані першої атестації робочих місць на ВАТ «Дніпроазот», правонаступником якого є ПАТ «Дніпроазот», у 1994 році, ані наступної у 1999 році, за результатами якої посаду позивача була прирівняна до роботи в умовах праці за Списком № 2.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги про надання судом першої інстанції неналежної оцінки показам свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та виданим їм довідкам про пільговий стаж, апеляційний суд обгрунтовано зазначив, що їх пояснення не є допустимими доказами, а тому не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , який грунтується на наявних у справі доказах, зокрема наданих відповідачем первинних документах щодо проведеної атестації робочого місця позивача.
Інші доводи касаційної скарги законність та обгрунтованість рішення суду апеляційної інстанції не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, визначених статтею 400 ЦПК України.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наслідками розгляду касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій правильно визначили характер правовідносин, вірно застосували закон, що їх регулює, надали належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 400, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко