Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 19.02.2018 року у справі №638/16660/16ц
Постанова
Іменем України
25 червня 2018 року
м. Київ
справа № 638/16660/16-ц
провадження № 61-7752св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 березня 2017 року у складі судді Наумова О. М. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Бровченка І. О., Кіся П. В.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2016 року комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (далі - КП «Харківські теплові мережі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 який в подальшому уточнило та просило стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 27 594,38 грн за період з 01 жовтня 2006 року по
31 жовтня 2016 року, суму інфляційних витрат в розмірі 5 289,56 грн, 3 % річних в сумі 635,64 грн та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн, посилаючись на те, що відповідачі своїх обов?язків тривалий період часу не виконують, добровільно заборгованість не погашають.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 березня
2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь
КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2016 року у розмірі 12 644,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 289,56 грн, 3 % річних у розмірі 635,64 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь
КП «Харківські теплові мережі» судові витрати у розмірі 1 378,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, які надає КП «Харківські теплові мережі», а тому зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні платежі. У зв'язку з несплатою за надані спожиті послуги утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню в межах строку позовної давності.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 вересня 2017 року, з урахуванням ухвали апеляційного суду Харківської області від 28 вересня
2017 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 березня
2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
17 жовтня 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від
21 вересня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права ЖК Української РСР.
Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про солідарну відповідальність відповідачів.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
09 лютого 2018 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до пунктів 1, 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору і оплачувати послуги у строки встановлені договором або законом.
КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497 та «Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
21 липня 2005 року № 630, що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами, які отримують ці послуги.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог та солідарне стягнення заборгованості з відповідачів у межах строку позовної давності, оскільки встановлено, що відповідачі користувалися наданими послугами однак своєчасно не вносили плату за комунальні платежі.
Доводи заявника про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права ЖК Української РСР та про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про солідарну відповідальність відповідачів є безпідставними, оскільки вказані доводи були предметом дослідження суду апеляційної інстанції та надана належна оцінка даним доводам.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист пав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE,
№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 березня
2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 вересня
2017 року залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Судді: В. П. Курило
В. М.Коротун
М. Є. Червинська