Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №2-337/11
Ухвала КЦС ВП від 25.10.2018 року у справі №2-337/11

Постанова

Іменем України

25 січня 2018 року

м. Київ

справа № 2-337/11

провадження № 61-1381св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., КурилоВ. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Украгазбанк»,

відповідачі: приватне підприємство «Агрорембудсервіс», ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду

м. Кіровограда у складі судді - Панфілової А. В. від 15 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської областіу складі колегії суддів: Письменного О. А., Єгорової С. М., Голованя А. М., від 12 липня 2016 року.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2010 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до приватного підприємства «Агрорембудсервіс» (далі - ПП «Агрорембудсервіс»), ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 04 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ПП «Агрорембудсервіс» укладено кредитний договір № 27, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 400 000 грн на строк з 04 вересня 2008 року по 04 вересня 2013 року або по день визначений пунктом 3.3.11 договору.

На забезпечення виконання даного зобов'язання в цей же день між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 38, а також між банком та ОСОБА_4 - договір поруки № 37, відповідно до умов яких, згідно з пунктами 1.2, 1.3 поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Внаслідок неналежного виконання ПП «Агрорембудсервіс» своїх кредитних зобов'язань, станом на 01 березня 2010 року, утворилась заборгованість у розмірі 364 561 грн 15 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 286 666 грн 78 коп., заборгованості за відсотками - 5 310 грн 12 коп., простроченої заборгованості за кредитом - 41 113 грн 65 коп., простроченої заборгованості за відсотками - 28 341 грн 30 коп., пені за простроченими відсотками - 1 193 грн 33 коп., пені за простроченим кредитом -

1 935 грн 97 коп.

З урахуванням викладеного та зменшення позовних вимог, ПАТ АБ «Укргазбанк» просило суд стягнути солідарно на свою користь з ПП «Агрорембудсервіс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 304 092 грн 48 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 226 666 грн 84 коп., заборгованості за відсотками - 2 440 грн 86 коп., простроченої заборгованості за кредитом - 53 811 грн 56 коп., простроченої заборгованості за відсотками - 9 965 грн 10 коп., пені за простроченими відсотками - 3 225 грн 80 коп., пені за простроченим кредитом -

7 982 грн 32 коп.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2011 року позовні вимоги банку щодо стягнення штрафу за невиконання договору іпотеки у розмірі 44 535 грн та звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду на підставі статті 205, пункту 4 частини першої статті 307 ЦПК України (у редакції чинній на момент розгляду справи).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2011 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ПП «Агрорембудсервіс», ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість у розмірі 304 092 грн 48 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом -

226 666 грн 84 коп., заборгованості за відсотками - 2 440 грн 86 коп., простроченої заборгованості за кредитом - 53 811 грн 56 коп., простроченої заборгованості за відсотками - 9 965 грн 10 коп., пені за простроченим кредитом - 7 982 грн 32 коп., пені за простроченими відсотками -

3 225 грн 80 коп., а також 1 700 грн сплаченого судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився апеляційний суд, виходив з того, що у зв'язку із порушенням боржником кредитного зобов'язання, яке забезпечене порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 12 липня 2016 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2011 року скасовано в частині позовних вимог до ПП «Агрорембудсервіс» та закрито провадження у цій частині, на підставі вимог статті 205 ЦПК України, пункту чотири частини 1 статті 307 ЦПК України (у редакції чинній на час розгляду справи).

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Закриваючи провадження у справі в частині вирішення позовних вимог

ПАТ АТ «Укргазбанк» до ПП «Агрорембудсервіс», апеляційний суд враховуючи вимоги статті 16 ЦПК України (у редакції чинній на час розгляду справи), згідно з якими не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, вважав, що такі вимоги між юридичними особами підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

17 серпня 2016 рокуОСОБА_3 подаладо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з поручителів та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Також, ОСОБА_3 просила на період розгляду касаційної скарги зупинити виконання рішення Кіровоградського районного суду м. Кіровограда

від 15 лютого 2011 року та ухвали апеляційного суду Кіровоградської області

від 12 липня 2016 року.

Разом з тим, просила стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» на її користь 2 040 грн сплаченого нею судового збору за подачу касаційної скарги, а також 1 870 грн - апеляційної скарги.

У іншій частині рішення судів попередніх інстанцій не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.

Касаційна скарга мотивована тим, що стягнення боргу солідарно з поручителів є безпідставним, оскільки поручителі не надавали солідарну поруку між собою, а лише є солідарними боржниками з позичальником.

Крім того, договори поруки від 04 вересня 2008 року № 37 та № 38 фактично припинили свою дію після укладення без згоди поручителів додаткових угод від 17 квітня 2009 року № 1, від 29 жовтня 2009 року № 2, від 10 березня 2011 року № 3 до кредитного договору від 04 вересня 2008 року № 27, які збільшили обсяг відповідальності поручителів.

Також, заявник посилається на те, що при вирішенні питання про задоволення вимог банку щодо стягнення пені, судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що вона наполягала на застосуванні спеціальної позовної давності, встановленої статтею 258 ЦК України, а саме - 1 рік.

Крім того, заявник посилається на те, що судом апеляційної інстанції на порушення частин 1, 5 статті 88 ЦПК України (у редакції чинній на час розгляду справи) не вирішено питання про розподіл судових витрат.

23 вересня 2016 року ОСОБА_4 та ПП «Агрорембудсервіс» подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що судами попередніх інстанцій, при ухваленні рішень, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

27 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом установлено, що 04 вересня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ПП «Агрорембудсервіс» укладено кредитний договір № 27.

В цей же день на забезпечення виконання кредитного договору від 04 вересня 2008 року № 27, укладеного між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ПП «Агрорембудсервіс», між банком та

ОСОБА_3 укладено договір поруки № 38, відповідно до якого поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Також, на забезпечення виконання кредитного договору від 04 вересня

2008 року № 27, укладеного між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ПП «Агрорембудсервіс», 04 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 37, відповідно до якого поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Отже, за своєю юридичною природою порука є договірним зобов'язанням, адже виникає на підставі договору.

За нормами статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов'язання, виникає кілька самостійних зобов'язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов'язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі або частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не має права пред'явити вимогу до іншого поручителя щодо розподілу відповідальності перед кредитором.

Проте, ухвалюючи рішення у справі про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за договорами поруки, суди у порушення вищевказаних вимог закону, не звернули уваги на те, що предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники за порушення умов одного й того ж кредитного договору.

Доводи касаційної скарги про те, що відбулось збільшення обсягу відповідальності поручителя без згоди ОСОБА_3, на підставі чого підлягає застосуванню частина перша статті 559 ЦК України - безпідставні, оскільки зміни, які додатковою угодою від 29 жовтня 2009 року № 2 внесено до кредитного договору від 04 вересня 2008 року № 27, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПП «Агрорембудсервіс» в особі директора - поручителя ОСОБА_3, не свідчать про збільшення об'єму відповідальності поручителя - ОСОБА_3, так як пункт 5.6 кредитного договору від 04 вересня 2008 року № 27 про відповідальність позичальника за невиконання зобов'язань не змінювався, тобто існував у початковому варіанті кредитного договору, який був підписаний ОСОБА_3

Також, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не застосовано спеціальної позовної давності в частині стягнення пені, встановленої статтею 258 ЦК України, а саме - 1 рік, на застосуванні якої наполягала ОСОБА_3, оскільки стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду і починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Враховуючи, що

ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовом 15 квітня 2010 року, а кредитний договір було укладено 04 вересня 2008 року, підстав для застосування статті 258 ЦК України немає.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для зміни ухвалених у цій справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у частині способу стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача;у разі відмови у позові - на позивача;у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1, 2 статті 141 ЦПК України).

Враховуючи те, що позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено, не підлягає розгляду питання про стягнення з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_3 сплаченого нею судового збору за подачу касаційної скарги у розмірі 2 040 грн, а також 1 870 грн - апеляційної скарги, оскільки судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 389, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2011 року в нескасованій частині та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області

від 12 липня 2016 року в частині способу стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3, ОСОБА_4 як солідарних боржників змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість у розмірі

304 092 грн 48 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом -

226 666 грн 84 коп., заборгованості за відсотками - 2 440 грн 86 коп., простроченої заборгованості за кредитом - 53 811 грн 56 коп., простроченої заборгованості за відсотками - 9 965 грн 10 коп., пені за простроченим кредитом - 7 982 грн 32 коп., пені за простроченими відсотками -

3 225 грн 80 коп., а також 1 700 грн сплаченого судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість у розмірі 304 092 грн 48 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом -226 666 грн 84 коп., заборгованості за відсотками - 2 440 грн 86 коп., простроченої заборгованості за кредитом - 53 811 грн 56 коп., простроченої заборгованості за відсотками - 9 965 грн 10 коп., пені за простроченим кредитом - 7 982 грн 32 коп., пені за простроченими відсотками - 3 225 грн 80 коп., а також 1 700 грн сплаченого судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанцій втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В.М. Коротун

В.І. Крат

В.П. Курило