Історія справи

Постанова КЦС ВП від 24.09.2025 року у справі №643/9538/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 643/9538/24

провадження № 61-7067св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Варнікова Ксенія Вікторівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Варнікова Ксенія Вікторівна, про розірвання договору довічного утримання та застосування наслідків розірвання договору

за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Товолжанського Миколи Володимировича на ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 травня 2025 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Пилипчук Н. П., Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати договір довічного утримання (догляду), застосувати наслідки розірвання договору шляхом визнання права власності на частину житлового будинку та земельної ділянки, скасувати реєстрацію права власності на частину житлового будинку та земельної ділянки, скасувати заборону відчуження на частину житлового будинку та земельної ділянки.

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 13 вересня 2024 року відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Московський районний суд м. Харкова протокольною ухвалою від 02 грудня 2024 року відзив ОСОБА_2 повернув заявнику без розгляду.

Суд мотивував ухвалу тим, що заявник не надав доказів на підтвердження направлення відзиву всім учасникам справи.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат Товолжанський М. В. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Харківський апеляційний суд ухвалою від 16 травня 2025 року цивільну справу повернув до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених підпунктом 15.11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що представник ОСОБА_2 - адвокат Товолжанський М. В. подав апеляційну скаргу на ухвалу суду, яка не входить до переліку ухвал, визначених частиною першою статті 353 ЦПК України, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до підпункту 15.11 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У червні 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Товолжанський М. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 травня 2025 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що відзив на позовну заяву є однією із заяв по суті справи, а тому ухвала місцевого суду про його повернення також підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Крім цього, помилковими є висновки апеляційного суду про повернення апеляційної скарги з посиланням на підпункт 15.11 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, оскільки ця норма діяла до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У липні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Палагіна Ю. В. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки це судове рішення є законним і обґрунтованим, суд правильно застосував норми процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав їм належну правову оцінку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

11 липня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд встановив, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 року відзив повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 02 квітня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Товолжанський М. В. подав апеляційну скаргу.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Тобто в частині першій статті 353 ЦПК України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).

Системне тлумачення статті 353 ЦПК України свідчить про те, що в законі виокремлено випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Як встановлено в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, предметом апеляційного оскарження була ухвала місцевого суду про повернення відзиву на позовну заяву.

У пункті 6 частини першої статті 353 ЦПК України не передбачено права на апеляційне оскарження судового рішення місцевого суду, внесеного до протоколу судового засідання, про повернення відзиву на позовну заяву, а системний аналіз вказаної процесуальної норми дозволяє дійти висновку, що на її підставі в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові) тільки за умови, якщо така ухвала має «завершальне» значення щодо можливості судового розгляду та перешкоджає провадженню у справі.

Разом з тим ухвала місцевого суду, внесена до протоколу судового засідання, про повернення відзиву на позовну заяву направлена на вирішення окремого процесуального питання і не перешкоджає провадженню у справі.

Наведене тлумачення частини першої статті 353 ЦПК України узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 березня 2020 року у справі № 2-5151/09 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 вересня 2020 року у справі № 910/404/20.

Таким чином, апеляційний суд правильно зазначив, що апеляційна скарга підлягає поверненню.

Водночас апеляційний суд, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги до суду першої інстанції для виконання вимог підпункту 15.11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, виходив з того, що подана апеляційна скарга на ухвалу про повернення відзиву без розгляду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду відповідно до статті 353 ЦПК України, а тому суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо повернення її заявнику.

Зазначені висновки є помилковими з огляду на таке.

Статтею 355 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, у розділі «Перехідні положення» ЦПК України було врегульовано питання подання учасниками справи апеляційних і касаційних скарг до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме, як безпосередньо до апеляційного суду, так і через відповідний суд першої інстанції.

Водночас, коли апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, як у цій справі, саме апеляційний суд у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, вирішує питання щодо її повернення заявнику.

Крім того, 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

У цій справі апеляційну скаргу подано безпосередньо до апеляційного суду через систему «Електронний суд».

Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про повернення справи до місцевого суду для вирішення питання про повернення апеляційної скарги, адже вирішення цього питання належало до компетенції апеляційного суду.

Разом з цим, з матеріалів справи відомо, що ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 17 червня 2025 року повернуто апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Товолжанського М. В. на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 року.

Тобто, у матеріалах справи є процесуальне рішення про повернення апеляційної скарги.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню без передання справи на новий розгляд, адже питання про повернення апеляційної скарги вирішене судом.

Керуючись статтями 400, 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Товолжанського Миколи Володимировича задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 травня 2025 року скасувати.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов