Постанова

Іменем України

11 березня 2020 року

м. Київ

справа № 2-5151/09

провадження № 61-23268св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Таварткіладзе О. М., Черевка П. М.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» (далі - ДП «Одеський морський торгівельний порт») про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Справа розглядалася судами неодноразово.

При новому розгляді справи, 08 квітня 2019 року, ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про відвід судді Науменка А. В.

Заява мотивована тим, що у головуючого судді наявний конфлікт інтересів при розгляді даної справи, оскільки суддя Науменко А. В. звертався до Вищої ради правосуддя з заявою про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя, чим, на думку позивача, висловив свою позицію у справі. Заявник також посилався на те, що у Київському районному суді м. Одеси відкрито провадження за його позовом до Приморського районного суду м. Одеси, в якому одним із відповідачів є головуючий у справі - суддя Науменко А. В. Зазначав, що цей конфлікт інтересів є підставою для сумніву в об`єктивному розгляді справи.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником пропущено процесуальний строк, визначений частиною третьою статті 39 ЦПК України, на подання заяви про відвід судді, а заяви про поновлення указаного строку позивачем не подано. При цьому суд зазначив, що в заяві про відвід чітко не сформульовано та не визначено наявності у головуючого факту приватного інтересу та наявності фактичної суперечливості між приватним інтересом і службовими повноваженнями судді.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2019 року закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про відвід не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та заперечення на вказану ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2019 року до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що наведені у заяві про відвід підстави відводу є обґрунтованими. Заявник зазначає, що в апеляційному порядку ним оскаржувалась ухвала суду першої інстанції, яка входить до переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду, передбаченого частиною першою статті 353 ЦПК України, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно закрив апеляційне провадження.

Доводи інших учасників справи

У лютому 2020 року ДП «Одеський морський торгівельний порт» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 03 січня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2019 року. Відкрито касаційне провадження в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

27 січня 2020 року справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду відповідає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

08 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про відвід судді Науменка А. В.

Заява мотивована тим, що у головуючого судді наявний конфлікт інтересів при розгляді даної справи, оскільки суддя Науменко А. В. звертався до Вищої ради правосуддя з заявою про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя, чим, на думку позивача, висловив свою позицію у справі. Заявник також посилався на те, що у Київському районному суді м. Одеси відкрито провадження за його позовом до Приморського районного суду м. Одеси, в якому одним із відповідачів є головуючий у справі - суддя Науменко А. В. Зазначав, що цей конфлікт інтересів є підставою для сумніву в об`єктивному розгляді справи.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України).

До кола основних прав учасників справи належить право подавати заяви та клопотання і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Спеціальним правом учасника справи є право подати відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України заяву про відвід судді з підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу.

Порядок вирішення заявленого відводу визначений статтею 40 ЦПК України.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся з заявою про відвід судді з пропуском процесуального строку, визначеного частиною третьою статті 39 ЦПК України, заяву про поновлення цього строку не надав, суд першої інстанції на підставі статті 126 ЦПК України залишив його заяву без розгляду.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2019 року, ОСОБА_1 вказував, що зазначена ухвала підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Згідно із частиною другою статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

У цьому переліку відсутня така ухвала, як ухвала про залишення без розгляду заяви про відвід суддіу справі.

Отже, зазначена ухвала суду першої інстанції не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.

Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 7 «Про судову практику розгляду справ в апеляційному порядку», питання помилково відкритого апеляційного провадження вирішується шляхом постановлення ухвали про його закриття за такою скаргою.

Установивши, що ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про відвід судді відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, з урахуванням помилково відкритого апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов правильного висновку про його закриття.

Посилання заявника у касаційній скарзі на положення пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України є безпідставним, оскільки системний аналіз вказаної процесуальної норми дозволяє дійти висновку, що на її підставі в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові) виключно за умови, якщо така ухвала має «завершальне» значення щодо можливості судового розгляду та перешкоджає провадженню у справі. Разом із тим, заява ОСОБА_1 , яка була залишена без розгляду ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2019 року, була направлена на вирішення окремого процесуального питання, а вказана ухвала не перешкоджає провадженню у справі.

З урахуванням наведеного, оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а тому це судове рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило