Історія справи

Постанова

Іменем України

24 травня 2023 року

м. Київ

справа № 295/3118/21

провадження № 61-21304св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

треті особи: Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, ОСОБА_8 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2021 року у складі судді Зосименко О. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Служба у справах дітей Житомирської міської ради, ОСОБА_8 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позов мотивований тим, що 19 березня 2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_8 укладений кредитний договір № 19/03/2007-840Н/175 (далі - кредитний договір), згідно якого ОСОБА_8 надано кошти в сумі 74 900 дол. США. В якості забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору, між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_8 укладений договір іпотеки, посвідчений 19 березня 2007 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я. за реєстровим № 4006 (далі - договір іпотеки). Згідно договору іпотеки в заставу передано чотирьох кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

30 квітня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн») укладений договір № GL3N217215_ПВ про відступлення (купівлі- продажу) права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О. О., зареєстрований в реєстрі за № 2891, відповідно до якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки.

У зв`язку з тим, що за кредитним договором була заборгованість, ОСОБА_8 та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» дійшли згоди про добровільне погашення заборгованості шляхом задоволення вимог ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» за рахунок предмету іпотеки, у зв`язку з чим 10 грудня 2020 року між ОСОБА_8 та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В. за реєстровим № 2502. На підставі вказаного договору ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Після набуття ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» права власності на квартиру стало відомо, що у ній не проживають, але зареєстровані колишні члени сім`ї ОСОБА_8 , а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . До моменту купівлі спірної квартири 09 березня 2006 року ОСОБА_8 розірвав шлюб з ОСОБА_2 , однак надавав квартиру у користування. Відповідачі раніше проживали в квартирі, однак на даний час ОСОБА_2 разом з дітьми проживають у своїй власній квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Добровільно зняти з реєстрації місце проживання своє та своїх дітей ОСОБА_2 відмовляється, у зв`язку з чим відповідачі чинять позивачу перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, позбавляють його прав вільно розпоряджатися своєю власністю, що грубо порушує його законні права та інтереси.

Крім того позивач зазначив, що у зв`язку з втратою права власності на житлове приміщення колишнім власником, відповідачі в силу пункту 4 частини першої статті 406 ЦК України втратили право користування житловим приміщенням, яке по своїй суті було особистим сервітутом і який припинився у зв`язку із припиненням обставини, яка була підставою для встановлення такого сервітуту.

Позивач просив:

визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2021 рокуу задоволенні позову відмовлено.

При відмові у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що зважаючи на положення статей 41 47 Конституції України та за відсутності належних доказів на підтвердження того, що відповідачі, в тому числі малолітні діти набули право власності або право постійного користування іншим житлом, визнання їх такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням призведе до істотного дисбалансу прав сторін, адже відповідачі, в тому числі діти, будуть позбавлені житла, яким користувалися на законних підставах.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» залишено без задоволення. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2021 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав позбавлення права користування спірним житлом відповідачів без надання іншого житлового приміщення. Крім того вказав, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачі, зокрема і малолітні діти, набули право власності або право постійного користування іншим житлом, позивачем не надано, хоча це відповідно до статей 81 82 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У грудні 2021 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн»подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року, ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга обґрунтована, тим, що поза увагою судів залишилося те, що: кредит виданий ОСОБА_8 відповідно до кредитного договору №19/03/2007-840Н/175 від 19 березня 2007 року для придбання спірної квартири; на момент набуття позивачем у позасудовому порядку на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 10 грудня 2020 року у власність спірної квартири в ній ніхто не проживав, квартира була відключена під електро та водопостачання через заборгованість; на даний час ОСОБА_2 разом з дітьми проживає у своїй власній квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , що встановлено Службою (управлінням) у справах дітей Житомирської міської ради як до подачі позову, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції; відповідачі не є членами сім`ї попереднього власника, а користувалися квартирою на підставі договору найму житлового приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянину на праві власності від 27 листопада 2007 року строком на 5 років, тобто до 27 листопада 2012 року, договір пролонгований не був. Вказує, що наведені судом апеляційної інстанції норми законів по своїй суті прямо направлені на захист законних прав та інтересів позивача, як власника квартири, однак суд із не зрозумілих причин посилається на статті 41 47 Конституції України, статтю 109 ЖК Української РСР, статтю 40 Закону України «Про іпотеку», як на підставу у відмові у позові. У своєму рішенні суд апеляційної інстанції посилається на практику Верховного Суду України у справах, які по своїй суті не є аналогічними цій справі, оскільки вони стосуються виселення з іпотечного майна, яке придбане не за кредитні кошти та належало іпотекодавцям до моменту передачі майна в іпотеку. Вважає, що суд неправильно посилається на статтю 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року та на практику пов`язану з нею, оскільки вона як і наведені вище норми чинного законодавства України, гарантує право власності та недоторканість такого права, за виключенням випадків передбачених національним законодавством. Чинне законодавство прямо передбачає можливість виселення третіх осіб із іпотечного майна. Суд апеляційної інстанції зазначає, що держава має забезпечити баланс інтересів кредиторів та боржників за валютними кредитами, однак боржник добровільно передав предмет іпотеки в рахунок погашення боргу, про що був підписаний договір між позивачем та ОСОБА_2 . Висновок суду стосовно того, що позивач має право звернутися до банку, щоб той надав відповідачам житло є незрозумілим, адже ПАТ КБ «Надра» продало права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки позивачу в процесі своєї ліквідації і саме позивач звертав стягнення на предмет іпотеки.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 295/3118/21, витребувано справу з суду першої інстанції.

У травні 2022 року справа № 295/3118/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 295/3118/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 361/4481/19.

Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2022 року поновлено касаційне провадження у справі № 295/3118/21.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року зупинено касаційне провадження у справі № 295/3118/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 361/4481/19.

Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 295/3118/21, справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 16 лютого 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року № 753/12729/15-ц та у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-1484цс15, 22 червня 2016 року № 6-197цс16).

Фактичні обставини

Суди встановили, що згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 10 грудня 2020 року, укладеного між ОСОБА_8 та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», товариство як іпотекодержатель прийняло від іпотекодавця ОСОБА_8 у власність нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Право власності ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на вищевказану квартиру підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 грудня 2020 року № 236349701.

Згідно довідки ТОВ «Керуюча компанія «Домком-Житомир» від 04 січня 2020 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , донька.

Службою у справах дітей Житомирської міської ради з приводу звернення ОСОБА_8 щодо перевірки цільового використання ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, встановлено, що діти фактично проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 .

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку (частина перша статті 109 ЖК УРСР).

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Аналогічні за змістом положення містяться й у частині третій статті 109 ЖК України.

Частина друга статті 109 ЖК України встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 361/4481/19 (провадження № 14-109цс22) зазначено, що: «[…] порядок звернення стягнення на предмет іпотеки (шляхом позасудового врегулювання чи в судовому порядку) не впливає на встановлені законом гарантії надання іншого житлового приміщення при вирішенні судом спору про виселення з іпотечного майна, передбачені частиною другою статті 109 ЖК УРСР. Визначальним у цьому випадку є встановлення, за які кошти придбано іпотечне майно - за рахунок чи не за рахунок кредитних коштів».

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом пункту 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК Україниу мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

У справі, що переглядається:

суди встановили, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» станом на час розгляду справи є власником квартири АДРЕСА_1 ; відповідачі в цій квартирі зареєстровані, у тому числі малолітні діти; діти фактично проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 ;

згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 10 грудня 2020 року для задоволення вимог іпотекодержателя, забезпечених договором іпотеки, укладеним між іпотекодавцем та первісним іпотекодержателем, посвідченим 19 березня 2007 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я. за реєстровим № 4006 сторони дійшли згоди звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі дублікату договору купівлі-продажу квартири, виданого 19 листопада 2019 року, замість втраченого договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 19 березня 2007 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я. за реєстровим № 4004;

в апеляційній скарзі на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2021 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» одним з аргументів вказало, що кредит видався ОСОБА_8 відповідно до кредитного договору №19/03/2007-840Н/175 від 19 березня 2007 року для придбання спірної квартири;

під час перегляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутні підстави позбавлення права користування спірним житлом відповідачів без надання іншого житлового приміщення відповідно до статті 109 ЖК Української РСР, проте такий висновок не мотивував, обставини придбання іпотечного майна (за рахунок чи не за рахунок кредитних коштів) не встановив, мотиви прийняття чи відхилення вказаного аргументу апеляційної скарги не навів. Проте такі обставини мають значення для вирішення спору у цій справі, оскільки при придбанні іпотечного жилого приміщення за рахунок кредиту допускається виселення мешканців без надання іншого постійного житлового приміщення (статті 40 Закону України «Про іпотеку» та 109 ЖК України), що включає і право власника вимагати припинення права користування таким житлом.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду та необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 361/4481/19 (провадження № 14-109цс22), дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук