Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.03.2019 року у справі №657/3079/17

Постанова

Іменем України

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 657/3079/17

провадження № 61-3915св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне підприємство "Чаплинське-1",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ігнатенко П.

Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,

від 10 січня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства "Чаплинське-1" (далі - ПП "Чаплинське-1") про розірвання договору оренди землі.

Позовна заяву мотивована тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,64 га, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

22 січня 2015 року реєстраційною службою Бориславського районного управління юстиції зареєстровано договір оренди землі строком на 10 років. При укладенні договору відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою щорічно у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік, орендну плату вносити у строки з 01 вересня по 31 грудня кожного року.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за користування земельною ділянкою за період з 2015 року по 2016 рік. Орендну плату орендар за 2015-2016 рік не сплатив.

Посилався на вказані обставини, норми Закону України "Про оренду землі", частину 2 статті 651 ЦК України та на те, що при погодженні з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою він розраховував на отримання необхідних грошових коштів, але в зв'язку з порушенням строків сплати орендної плати, він був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які розраховував при укладенні договору оренди землі.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі, укладений між ним та ПП "Чаплинське-1", зареєстрований 22 січня 2015 року реєстраційною службою Бериславського районного управління юстиції Херсонської області за №
8463273.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області у складі судді Живцової О. А. від 26 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Чаплинське-1", зареєстрований 22 січня 2015 року реєстраційною службою Бериславського районного управління юстиції Херсонської області за № 8463273. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач систематично не сплачував орендну плату за договором оренди землі, а саме: за 2015-2016 роки, що є істотним порушенням договору, тому договір оренди землі підлягає розірванню за рішенням суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу ПП "Чаплинське-1" задоволено. Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 26 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову

ОСОБА_1.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що систематичного порушення відповідачем істотних умов договору оренди не відбулося, оскільки за 2015 рік позивач отримав оренду плату у належному розмірі, про що свідчить його підпис в книзі видачі орендної плати та на видатковому касовому ордері від 04 грудня 2015 року, а тому відсутні підстави для розірвання договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди щодо сплати орендної плати за 2015-2016 роки.

Відзив на касаційну скаргу

У травні 2019 року від ПП "Чаплинське-1" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

22 травня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,64 га, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 21 січня 2015 року між ОСОБА_1

та ПП "Чаплинське-1" було укладено договір оренди землі. Вказаний договір оренди був зареєстрований 22 січня 2015 року.

Відповідно до умов вказаного договору оренди землі орендодавець (ОСОБА_1) передав в оренду ПП "Чаплинське-1" строком на 10 років земельну ділянку площею 4,64 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на землях Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

Умовами договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щорічно власнику земельної ділянки у формі та розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки землі, яка сплачується з 01 вересня по 31 грудня кожного року (пункти 9,11 договору оренди землі).

Відповідно до книги видачі орендної плати та видаткового касового ордеру, 04 грудня 2015 року позивач ОСОБА_1 отримав орендну плату за 2015 рік у розмірі 4
492,36 грн, про що свідчить його підпис на вказаних документах (а. с. 16-19).

Орендну плату за 2016 рік у розмірі 6 860,85 грн відповідач вніс у грудні

2016 року шляхом направлення поштового переказу на ім'я ОСОБА_1.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі").

У пункті д) частини 1 статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Установивши, що за 2015 рік позивач отримав орендну плату, про що свідчить його підпис в книзі видачі орендної плати та на видатковому касовому ордері від 04 грудня 2015 року (а. с. 16-19), суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що з боку відповідача не відбулося систематичне порушення істотних умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати (два та більше випадки), та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для розірвання укладеного між сторонами правочину. При цьому суд апеляційної інстанції правильно вказав, що надані відповідачем відомості про отримання позивачем плати за оренду землі за 2015 рік останнім не спростовано.

Таким чином доводи касаційної скарги про неотримання ОСОБА_1 поштового переказу від ПП "Чаплинське-1" в рахунок орендної плати за

2016 рік, за наявності доказів виконання таких зобов'язань за 2015 рік, не є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі" та статті 651 ЦК України.

Колегія суддів враховує принцип диспозитивності цивільного процесу, передбаченого статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду позову в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених статтею 13 ЦПК України випадках, а тому не бере до уваги виконання/невиконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати за 2017 рік, оскільки підставою для розірвання договору позивач вказав систематичну несплату відповідачем орендної плати за 2015-2016 роки.

Доводи касаційної скарги по своїй суті зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,

а постанову Херсонського апеляційного суду від 10 січня 2019 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович