Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.10.2019 року у справі №2-2034/09

Постанова

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 2-2034/09

провадження № 61-20358св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області,

особа, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_2,

представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року у складі колегії судів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law19~) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати Овідіопольську районну державну адміністрацію Одеської області передати йому одним масивом земельну ділянку площею 36,6 га для ведення фермерського господарства на 28 км Овідіопольської дороги на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області за межами населеного пункту із земель резервного фонду.

Позовна заява мотивована тим, що він разом з родиною працює у сільськогосподарському господарстві та спеціалізується на вирощуванні овочевої продукції, проте Овідіопольська районна державна адміністрація неодноразово відмовляла йому в наданні у власність та/або оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства з підстав відсутності землі. За його останнім зверненням Овідіопольська районна державна адміністрація відмовила з мотивів обов'язкового набуття права оренди землі на конкурентних засадах згідно з пунктом 2 статті 134 Земельного кодексу України. Зазначав, що на земельній ділянці, яку він просив виділити для ведення фермерського господарства знаходиться належне йому нерухоме майно сільськогосподарського та виробничого призначення, також ним обробляється більша частина ріллі; Закон України "Про фермерське господарство" не передбачає набуття права на земельну ділянку на конкурентних засадах.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 листопада 2009 року позов задоволено, зобов'язано Овідіопольську районну державну адміністрацію Одеської області укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель резервного фонду, загальною площею 36,6 га - одним масивом, яка знаходиться на 28 км Овідіопольської дороги, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області за межами населених пунктів.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення та використовується позивачем за цільовим призначенням; на земельній ділянці знаходяться належні ОСОБА_1 на праві власності сільськогосподарські будівлі; Закон України "Про фермерське господарство" не передбачає набуття права власності на таку земельну ділянку на конкурсних засадах.

Короткий зміст ухвала суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року провадження за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 листопада 2009 року закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що права ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку рішенням суду першої інстанції не вирішувалися, оскільки фермерське господарство не створювалося, ОСОБА_1 звертався до суду як фізична особа.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просить, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року та постановити рішення про відмову у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 листопада 2009 року, у частині оскарження ухвали Апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з Овідіопольського районного суду Одеської області.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.

У квітні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга у частині оскарження ухвали Апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність порушення прав ОСОБА_2 не враховує тієї обставини, що землекористувачами спірної земельної ділянки разом з ОСОБА_1 були члени його родини, щодо яких питання зобов'язання укласти договір оренди судовим рішенням не вирішувалося. Суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження без скасування рішення суду першої інстанції.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У пункті 8 частини 3 статті 129 Конституції України закріплено одну з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право кожного на судовий захист закріплено також у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яким гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) (далі - ЦПК України 2004 року), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

У разі відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи рішенням суду вирішувалося питання про права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу. Якщо така обставина не підтверджується, то апеляційне провадження підлягає закриттю.

У пункті 3 частини 1 статті 362 ЦПК України у редакції, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року, прямо передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Установивши, що вирішення спору між ОСОБА_1 та Овідіопольскою районною державною адміністрацією стосується зобов'язання органу державної влади укласти з позивачем договір оренди землі для ведення фермерського господарства як реалізації ним права, гарантованого статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство", суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 листопада 2009 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та/або обов'язки ОСОБА_2.

За відсутності передбачений частиною 1 статті 292 ЦПК України 2004 року підстав розглядати спір по суті суд апеляційної інстанції законно закрив апеляційне провадження у справі.

Верховний Суд вважає неприйнятними доводи касаційної скарги щодо порушення права ОСОБА_2, оскільки відповідно до статті 400 ЦПК України суд касаційної скарги не наділений повноваженнями досліджувати докази та переоцінювати обставини справи.

Вирішуючи процесуальне питання про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не переглядав по суті рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 листопада 2009 року, тому не мав підстав для скасування судового рішення.

Щодо доводів касаційної скарги про адміністративну юрисдикцію спору, Верховний Суд виходить з того, що спір стосується права на земельну ділянку, а тому має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Зазначене узгоджується з висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16 (провадження № 11-202апп18) від 18 квітня 2018 року справа № 804/1001/16 (провадження № 11-289апп18).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року - без змін.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийС. Ю. Мартєв Судді:А. І. Грушицький А. А. Калараш Є. В. Петров В. В.

Сердюк