Історія справи

Постанова КЦС ВП від 21.10.2025 року у справі №707/1832/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 707/1832/24

провадження № 61-5981св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лосєв Володимир Володимирович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2024 року у складі судді Тептюка Є. П. та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року,ухвалену у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У липні 2024 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування.

Позовна заява мотивована тим, що 19 березня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Дізарт Плюс» укладений кредитний договір «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів» № 010/190-5/2-016/1 (в рамках Доступні кредити 5-7-9 %). До зазначеного кредитного договору внесено ряд змін, в тому числі додатковими угодами від 15 листопада 2021 року, від 25 травня 2022 року, від 28 грудня 2022 року.

19 березня 2021 року на забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором від 19 березня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладений договір поруки.

03 липня 2023 року АТ «Райффайзен Банк» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ «Дізарт Плюс» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за повідомленням про вибірку кредитних коштів за кредитним договором «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів» № 010/190-5/2/016 (в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9 %» від 19 березня 2021 року у розмірі 7 000 000,00 грн та відшкодування судових витрат.

27 листопада 2023 року рішенням Господарського суду Черкаської області позов АТ «Райффайзен Банк» задоволено.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д. М. від 02 лютого 2024 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 925/904/23 Господарського суду Черкаської області від 17 січня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» 7 000 000,00 грн заборгованості.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д. М. від 05 червня 2024 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 925/904/23 Господарського суду Черкаської області від 10 травня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» та судового збору у розмірі 52 774,02 грн.

Листом від 28 березня 2024 року приватний виконавець повідомив, що в результаті перевірки майнового стану боржника ОСОБА_1 вбачається недостатність майна для повного виконання судових рішень.

В ході перевірки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним виконавцем встановлено, що 22 січня 2024 року ОСОБА_1 відчужив нерухоме майно на користь своєї дочки ОСОБА_2 , а саме, земельну ділянку 0,0999 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, після ухвалення рішення Господарського суду Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму більше 7 000 000,00 грн, з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань перед АТ «Райффайзен Банк» та уникнення звернення стягнення на належне на праві власності майно (земельну ділянку), ОСОБА_1 безоплатно подарував своїй дочці ОСОБА_2 нерухоме майно, що перебувало у його власності.

З урахуванням зазначеного, позивач просив судвизнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0999 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), який укладений 22 січня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В. В., зареєстрований у реєстрі за № 52 та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лосєва В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 71226741 від 22 січня 2024 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2024 року позов АТ «Райффайзен Банк» задоволено.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0999 га, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7124986000:04:001:0817, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1901160971249, укладений 22 січня 2024 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В. В., зареєстрований у реєстрі за № 52.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 71226741 від 22 січня 2024 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лосєв В. В., щодо нерухомого майна: земельної ділянки кадастровий номер: 7124986000:04:001:0817, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1901160971249.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк» судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мальцева В. П. залишено без задоволення, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2024 року залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що оспорюваний правочин дарування вчинено боржником на шкоду кредитору з метою утруднення виконання судового рішення щодо стягнення грошових коштів з боржника на користь кредитора.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У травні 2025 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що справа розглянута без її участі, апеляційний суд належним чином не повідомив її про розгляд справи.

ОСОБА_2 вказувала на те, що вона не отримували від суду судових повісток про розгляд справи.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 283/289/18-ц (провадження № 61-18125св19), від 12 березня 2020 року у справі № 522/5315/15-ц (провадження № 61-40463св18); справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

Доводи інших учасників справи

У липні 2025 року представник АТ «Райффайзен Банк» подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від отримання судових документів у справі, затягуючи її розгляд, зловживає процесуальними правами.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У липні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27 листопада 2023 року у справі № 925/904/23 позов АТ «Райффайзен Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «Дізарт Плюс» та ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» 7 000 000,00 грн заборгованості, 105 548,04 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановою приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 02 лютого 2024 року на виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/904/23 від 17 січня 2024 року відкрито виконавче провадження № 174038623 про стягнення з ТОВ «Дізарт Плюс» та ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» 7 105 548,04 грн.

22 січня 2024 року між ОСОБА_1 та його дочкою ОСОБА_2 укладений договір дарування земельної ділянки № 7124986000:04:001:0817, згідно з яким ОСОБА_1 подарував, передавши безоплатно у власність своєї дочки ОСОБА_2 зазначену земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 березня 2024 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:04:001:0817, площею 0,0999 га, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійсненого 22 січня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В. В.

Відповідно до повідомлення приватного виконавця Недоступа Д. М. на момент відкриття виконавчого провадження 02 лютого 2024 року у ОСОБА_1 відсутнє будь-яке нерухоме, рухоме майно, на банківських рахунках відсутні кошти. Наявне у боржника ОСОБА_1 нерухоме майно було ним подароване 17 січня 2024 року ОСОБА_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення апеляційного суду не відповідає.

У частині другій статті 129 Конституції України регламентовано, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вказане положення кореспондується з нормами частини другої статті 12 ЦПК України, відповідно до якої учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що апеляційний суд не повідомив її про час та місце розгляду справи, оскаржувана постанова винесена без її належного повідомлення.

Суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначив, що конверт, надісланий відповідачу ОСОБА_2 поштовим зв`язком на адресу, яка міститься в матеріалах справи, повернувся до суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (т. 2, а. с. 75). Будь-яких інших засобів зв`язку відповідача ОСОБА_2 , крім поштової адреси, матеріали справи не містять. У зв`язку з цим, про розгляд справи учасників було також повідомлено шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Черкаського апеляційного суду. Відповідно до положень статті 128 ЦПК України оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України є належним повідомленням відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна з огляду на таке.

Повернення судових повісток-повідомлень з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить про неналежне повідомлення учасника справи про час, дату та місце розгляду справи апеляційним судом, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18), постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 522/19433/17 (провадження № 61-835св19).

Виклик заявника у судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України є порушенням апеляційним судом правил частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, відповідно до яких відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справ.

Апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання (перебування), а тому правила частини одинадцятої статті 128 ЦПК України до неї не застосовуються.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції, а також порушенням вимог статей 128 130 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені вимоги закону та розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 , щодо якої відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Ураховуючи те, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, які є підставою для обов`язкового скасування судового рішення, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 401 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник