Історія справи

Постанова

Іменем України

21 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 1003/19718/12

провадження № 61-42087св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2018 року у складі судді Кошель Л. М. та постанову Апеляційного суду Київської області від 24 липня 2018 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагева В. О.,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог заяви

21 листопада 2012 року Публічне акціонернетовариство«Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк»), звернулось до суду позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути на свою користь солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 13 355,95 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 5 404,11 доларів США, нарахованої пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків - 78 147,72 грн, трьох відсотків річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 9 377,73 грн та судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09 липня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 77.1/АА-418.07.2, згідно якого ОСОБА_1 було відкрито відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 18 165,00 доларів США зі сплатою 12,5 відсотків річних за користування кредитом, який вона зобов`язалася повернути разом з відсотками у строк до 09 липня 2012 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 09 липня 2007 року укладено договір поруки, за умовами якого поручитель взяв на себе зобов`язання відповідати перед банком у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала умов кредитного договору, суму отриманого кредиту та нарахованих процентів у строки визначені договором, не повернула, внаслідок чого за нею рахується заборгованість за кредитом у розмірі 13 355,95 доларів США, по відсоткам за користування кредитом - 5 404,11 доларів США, нарахованої пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків - 78 147,72 грн, трьох відсотків річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 9 377,73 грн, що просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь, оскільки останні в добровільному порядку виконувати взяті на себе зобов`язання відмовляються.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2013 року позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість по кредитному договору № 77.1/АА- 418.07.2 від 09 липня 2007 року в сумі 18 760,06 доларів США, 78 147,72 грн, судові витрати.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2013 року скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку .

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2018 року позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість по кредитному договору № 77.1/АА- 418.07.2 від 09 липня 2007 року в сумі 18 760,06 доларів США та 78 147,72 грн та 2 374,75 грн судових витрат.

В іншій частині відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не виконали взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість по кредиту у розмірі 18 760,06 доларів США, яка складається із: тіла кредиту - 13 355,95 доларів США, несплачені відсотки - 5 404,11 доларів США, пені за весь час дії договору - 78 147,72 грн. Відповідачі не надали суду доказів на підтвердження погашення суми заборгованості та не заперечили належними доказами проти її розміру. Вважав за необхідне відмовити позивачу у стягненні трьох відсотків річних, оскільки самим кредитним договором передбачено інший розмір штрафних санкцій (пені).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 24 липня 2018 року рішення суду першої інстанції від 15 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість по кредитному договору № 77.1/АА-418.07.2 від 09 липня 2007 року в сумі 18 760,06 доларів США по кредиту та відсотках, 35 068,97 грн - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та відсотках, трьох відсотків річних за порушення строків виконання зобов`язань - 1 041,33 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив із того, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав ОСОБА_1 грошові кошти, а позичальник взяті на себе зобов`язання виконала лише частково, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Застосував позовну давність про стягнення з відповідачів пені за період з 19 листопада 2011 року по 19 листопада 2012 року, про яку заявила відповідач у суді першої інстанції, однак суд першої інстанції під час розгляду справу не врахував цю заяву та у порушення статті 258 ЦК України стягнув суму пені за весь час дії договору.

Вважав, що відповідно до статтей 625, 1050 ЦК України підлягає до стягнення із відповідачів три відсотки річних за порушення зобов`язання після закінчення дії договору і до моменту звернення позивача до суду за період з 10 липня 2012 року по 05 листопада 2012 року у розмірі 1 041,33 грн.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання за договором поруки відповідати солідарно у повному обсязі із позичальником ОСОБА_1 , тому заборгованість за кредитом, відсотками та пенею підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови щодо стягнення з відповідачів суми пені у розмірі 78 147,72 грн, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, судові витрати покласти на відповідачів, мотивуючи свою вимогу неправильними застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про застосування статті 267 ЦК України, вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення у порушення норм матеріального права, оскільки вимога про застосування строків позовної давності не була предметом розгляду у суді першої інстанції. Відповідачі не були присутніми у судовому засіданні, ця вимога викладена у заяві про скасування заочного рішення, що не є підставою для ухвалення судом апеляційної інстанції рішення про застосування цього строку.

Постанова апеляційного суду оскаржена лише в частині стягнення пені у меншому, ніж заявлено, розмірі, і в цій частині переглядається судом касаційної інстанції, виходячи із встановлених статтею 400 ЦПК україни меж касаційного розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Родовід Банк», витребувано справу із суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Судами встановлено, що 09 липня 2007 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договоір № 77.1/АА-418.07.2 від 09 липня 2007 року.

У відповідності умов договору банк відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 18 165, 00 доларів США терміном до 09 липня 2012 року, зі сплатою 12,5 відсотків річних за користування кредитом.

09 липня 2007 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань ОСОБА_1 за її кредитним договором.

09 липня 2007 року за заявою на видачу готівки № 036 ОСОБА_1 отримала 18 165,00 доларів США, що еквівалентно 91 733,25 грн.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договоруОСОБА_1 зобов`язалась починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 303 долари США.

Згідно пункту 3.3 кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язалася сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитами щомісяця до 10 -го числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним.

Згідно пункту 3.9 кредитного договору ОСОБА_1 за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, зобов`язалася сплачувати банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у пункті 1.5 цього договору, від суми простроченого платежу.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання виконала частково, сплатила протягом 2007 - 2012 років у розмірі 4 809,05 доларів США - отриманого кредиту, 3 418,08 доларів США - нарахованих відсотків за користування кредитом, 24, 61 грн - пені.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною другою статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтей 252-255 ЦК України.

Строк дії оспорюваного договору закінчився 09 липня 2012 року, позивач звернувся до суду 21 листопада 2012 року.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку про застосування позовної давності в один рік, передбаченої частиною другою статті 258 ЦК України, визначивши її розмір в межах одного року перед зверненням в суд з позовом за період з 19 листопада 2011 року по 19 листопада 2012 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд в порушення норм матеріального права застосував позовну давність не приймаються судом, оскільки, відповідачі були відсутні у судовому засіданні під час ухвалення заочного судового рішення, а у заяві про скасування заочного рішення заявили про застосування позовної давності, яка проігнорована судом першої інстанції. За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував позовну давність.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки постанова суду в оскарженій частині ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, це судове рішення належить залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України від 15 січня 2020 року № 460-IX» касаційні скарги, подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Київської області від 24 липня 2018 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» 35 068,97 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель