Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КЦС ВП від 20.09.2023 року у справі №1512/12762/2012 Постанова КЦС ВП від 20.09.2023 року у справі №151...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 20.09.2023 року у справі №1512/12762/2012
Постанова КЦС ВП від 20.09.2023 року у справі №1512/12762/2012
Постанова КЦС ВП від 20.09.2023 року у справі №1512/12762/2012

Державний герб України

Постанова

Іменем України

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 1512/12762/12

провадження № 61-6640св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну і касаційну скарги, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Завальнюк Дмитро Юрійович, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 березня 2023 року у складі колегії суддів: Бездрабко В. О., Приходько Л. А., Кутурланова О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

ОСОБА_2 про визнання права власності за кожним із сторін на частку житлового будинку та гаражу на АДРЕСА_1 , який побудовано сторонами під час перебування у фактичних шлюбних відносинах за період з квітня до липня 2012 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2012 року у складі судді Петренка В. С. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на частину житлового будинку та гаражу, які розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 .

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який не брав участі у розгляді справи, звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішенням суду вирішено питання про його права та інтереси, оскільки 50/1000 частина будинку, який був знесений сторонами та на його місці побудовано новий, раніше належала

ОСОБА_4 і 21 вересня 2011 року ця частина була реалізована на прилюдних торгах на користь ОСОБА_5 , який в свою чергу відчужив її ОСОБА_6 . Саме від ОСОБА_6 на підставі договору дарування позивач набув право власності на частку будинку, однак прилюдні торги

від 21 вересня 2011 року були визнані недійсними рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2015 року у справі № 522/16820/13. Тобто зазначена частина будинку вибула із власності ОСОБА_4 поза її волею шляхом проведення прилюдних торгів, результати яких визнано недійсним. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла і після її смерті спадщину прийняв її син ОСОБА_3 . Таким чином, до нього перейшло право на належну спадкодавцю частину спірного будинку.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2022 року.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга не містить беззаперечних доводів, що заочне рішення суду від 08 листопада

2012 року стосується прав та інтересів ОСОБА_3 . Наведені у скарзі посилання про визнання прилюдних торгів з реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_4 не має правовим наслідком скасування судового рішення, яким вирішувалися питання користування

ОСОБА_1 та ОСОБА_7 власністю відповідно до належних їм на праві власності часток у домоволодінні, які є чинними та неоспореними. На підставі наведеного суд не вбачав, що оскаржуване судове рішення стосується прав та інтересів ОСОБА_3 , які можуть бути захищені в ході розгляду поданої їм апеляційної скарги на заочне рішення

від 08 листопада 2012 року, а тому відсутні підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

02 травня 2023 року до Верховного Суду ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 березня 2023 року після закінчення строку на касаційне оскарження, в якій просив її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції, отже суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі. При цьому вважає необґрунтованими мотиви постановлення оспорюваної ухвали суду апеляційної інстанції про те, що рішенням суду першої інстанції не вирішено питання про його права та інтереси, оскільки позивач неправомірно набув право власності на частку майна у особи, яка не мала право її відчужувати, з огляду на визнання недійсними прилюдних торгів щодо реалізації належної його матері зазначеної часки будинку, яку він успадкував після її смерті.

Відзив на касаційну скаргу

У березні 2019 року від ОСОБА_8 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність постановленої судом апеляційної інстанції ухвали.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 14 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

ОСОБА_2 про визнання права власності за кожним із сторін на частку житлового будинку та гаражу на АДРЕСА_1 , який побудовано сторонами під час перебування у фактичних шлюбних відносинах за період з квітня до липня 2012 року.

08 листопада 2012 року Київським районним судом м. Одеси позов ОСОБА_1 задоволено.

У березні 2023 року до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернувся ОСОБА_3 , який посилався на те, що частка житлового будинку, на місці якого сторонами побудовано новий будинок, незаконно вибула із власності його матері та у подальшому перейшла до позивача, що підтверджується судовим рішенням, а тому він має право апеляційного оскарження.

31 березня 2023 року ухвалою Одеського апеляційного суду

ОСОБА_3 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, з посилання на те, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_3 .

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (діл - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Чинний ЦПК України містить декілька норм, що регулюють участь в апеляційному перегляді осіб, які не брали участі у справі.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

ЦПК України не містить положення, яке б передбачало відмову у відкритті апеляційної скарги особи, яка не брала участі у розгляді справи, питання про права та обов`язки якого вирішено не було.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що судом першої інстанції вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності положенню статті 356 ЦПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Отже, суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції.

Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, а також із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16 січня

2020 року у справі № 925/1600/16.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі.

На підставі викладеного, касаційний суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 31 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Наведена норма процесуального права не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Заявник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 358 ЦПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Зазначене необхідно врахувати суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Завальнюк Дмитро Юрійович,задовольнити.

УхвалуОдеського апеляційного суду від 31 березня 2023 року скасувати,

а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати