Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.07.2018 року у справі №465/1733/15

Постанова

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа № 465/1733/15

провадження № 61-29277св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЧервинськоїМ. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Львівське комунальне підприємство «Південне»,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Бойко С. М., Мікуш Ю. Р. від 20 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2015 року Львівське комунальне підприємство «Південне» (далі - ЛКП «Південне») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовна заява мотивована тим, що на обслуговуванні ЛКП «Південне» знаходиться багатоквартирний будинок № АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 Оскільки відповідач з 01 січня 2012 року по 09 лютого 2015 року не здійснює оплату житлово-комуналихі послуг, які надає ЛКП «Південне», утворилась заборгованість у розмірі 24 426,75 грн, із яких: 2 019,47 грн - заборгованість з оплати послуг за постачання холодної води та водовідведення; 5 744,88 грн - заборгованість з оплати послуг за гарячу воду; 9709,41 грн - заборгованість з оплати послуг за центральне опалення; 6 952,99 грн - заборгованість з оплати послуг за утримання будинку та прибудинкової території. Позивач просив поновити строк на подання позовної заяви та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 24 426,75 грн.

Суди розглядали вказану справу неодноразово.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 22 червня 2015 року у задоволенні позову ЛКП «Південне» відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з часу виникнення заборгованості минуло більше трьох років, а представником позивача не надано належних доказів про поважність пропуску звернення до суду щодо стягнення коштів за житлово-комунальні послуги.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2017 року апеляційну скаргу ЛКП «Південне» задоволено частково. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ЛКП «Південне» заборгованість за комунальні послуги в розмірі 8 084,10 грн, яка виникла за період з жовтня 2011 року по 01 березень 2015 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що враховуючи періодичну оплату відповідачем житлово-комунальних послуг, що свідчить про визнання нею нарахувань за надані послуги, та беручи до уваги судовий наказ, виданий 04 березня 2013 року Франківським районним судом м. Львова, яким з відповідача стягнуто заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, який в подальшому був скасований, строк позовної давності перервався та почався заново. Тому стягненню підлягає заборгованість за період з жовтня 2011 року по 01 березень 2015 року, яка становить 8 084,10 грн.

У жовтні 2017 року ОСОБА_5 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що звернення позивача до суду про видачу судових наказів містило ознаки недобросовісного зловживання процесуальними правами, а тому не може вважатися достатньою підставою для переривання строку позовної давності. У матеріалах справи відсутні докази того, що будинок № АДРЕСА_1 знаходиться на обслуговуванні в ЛКП «Південне», а останнє надає житлово-комунальні послуги відповідачу. Також заявник зазначала, що судом апеляційної інстанції не було повідомлено її про час, дату і місце проведення судового засідання у суді апеляційної інстанції, що позбавило її права на участь у судовому процесі та надання заперечень проти доводів апеляційної скарги ЛКП «Південне».

Відзив на касаційну скаргу до суду не подано.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

22 травня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Частиною першою статті 158 ЦПК України 2004 року встановлено, що розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Частиною третьою статті 74 ЦПК України 2004 року передбачено, що судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Згідно із частиною четвертою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.

Відповідно до частини п'ятої статті 74 ЦПК України 2004 року судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Згідно із частиною першою статті 305 ЦПК України 2004 року апеляційний суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, якщо немає відомостей про вручення їй судової повістки.

Із матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення судової повістки на 20 лютого 2017 року повернулося до апеляційного суду із відміткою на конверті - «за закінченням терміну зберігання».

Проте справа в суді апеляційної інстанції 20 лютого 2017 року була розглянута за відсутності відповідача ОСОБА_5, яка не була належним чином повідомлена про час і місце слухання справи відповідно до статтей 74-76 ЦПК України 2004 року.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).

У касаційній скарзі заявник указувала на неналежне повідомлення її про розгляд справи, що позбавило її права на участь у судовому засіданні та можливості надання заперечень проти доводів апеляційної скарги ЛКП «Південне».

За таких обставин доводи заявника про неналежне її повідомлення про розгляд справи є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін ? одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Таким чином, не можна вважати, що суд апеляційної інстанції дотримався вимог щодо належного повідомлення відповідача про наявність судового спору і неповідомлення її про час та місце розгляду справи порушує вимоги статті 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

За таких обставин, ураховуючи вимоги пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 411 ЦПК України та доводи касаційної скарги ОСОБА_5 щодо неналежного повідомлення про час та дату проведення судового засідання у апеляційному суді, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для обов'язкового скасування рішення апеляційного суду, оскільки справу розглянуто за відсутності відповідача, яка належним чином не повідомлена про дату, час і місце судового засідання, і вона обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване судове рішення апеляційного суду втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило