Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.12.2019 року у справі №127/328/17

Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 127/328/17

провадження № 61-26435св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Медяного В. М., Міхасішина І. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І. М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між банком та ОСОБА_3 05 червня 2008 року укладений кредитний договір № 0157/08/20-CLNv, відповідно до умов якого позивачем відкрита кредитна лінія з лімітом 20 000 дол. США, встановлено строк повернення отриманих кредитних коштів до 04 червня 2018 року зі сплатою відсотків за користування строковими кредитними коштами у розмірі 13 % річних. Згідно з додатковою угодою від 18 грудня 2008 року № 1 відсотки за користування кредитом встановлені у розмірі 13,93 відсотків, мета кредитування - споживчі цілі. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов`язань за договором, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором, проте вказане судове рішення залишається невиконаним. Станом на 21 жовтня 2016 року з урахування вказаного судового рішення загальна сума заборгованості ОСОБА_3 складає 15 099 дол. США та 139 751,72 грн пені, 5 000 грн - штраф, а всього 530 731,43 грн.

З метою виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань за укладеним кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 05 червня 2008 року укладений іпотечний договір, предметом якого є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 25 квітня 1996 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради згідно з рішенням міськвиконкому від 25 квітня 1996 року № 303, належить у рівних частках відповідачам у справі. Позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за укладеним кредитним договором у розмірі 15 099 дол. США, 139 751,72 грн пені, 5 000 грн штрафу звернути стягнення на вказаний предмет іпотеки та визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2017 року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , та належить на праві власності у рівних частках ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Вінницької міської ради 25 квітня 1996 року, згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» на підставі рішення від 25 квітня 1996 року № 303, зареєстрованого у КП «ВООБТІ» 17 травня 1996 року за реєстровим номером 17/24875, записаного у реєстрову книгу за № 268, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 05 червня 2008 року № 0157/08/20-CLNv у розмірі 32 212 дол. США. Визначений спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що станом на 21 жовтня 2016 року з урахуванням рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2016 року, що набрало законної сили, сума заборгованості ОСОБА_3 за договором становить 15 099 дол. США. Відповідно до положень Закону України «Про іпотеку», статті 589 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та положень укладеного іпотечного договору ОСОБА_2 , ОСОБА_1 мають відповідати за невиконання умов кредитного договору ОСОБА_3 .

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2017 року заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2017 року скасовано. Позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 05 червня 2008 року № 0157/08/20- CLNv у сумі 15 099 дол. США, 139 751,72 грн пені, 5 000 грн штрафу на користь ПАТ «Банк Форум» звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка в цілому становить 17/200 частин всього будинку, та належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради 25 квітня 1996 року згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25 квітня 1996 року № 303, зареєстрованого в КП «ВООБТІ» 17 травня 1996 року за реєстраційним № 17/24875, записаного в реєстрову книгу за № 268. Визначено спосіб реалізації 1/2 частини предмета іпотеки шляхом продажу її на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною в іпотечному договорі від 05 червня 2008 року як заставна, договірна, погоджена сторонами вартість предмета іпотеки у розмірі 112 801,50 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позов банку підлягає частковому задоволенню, а саме щодо звернення на 1/2 частини іпотечного нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 у порядку приватизації, оскільки щодо іншої 1/2 частини іпотечного майна банк з позовом відповідно до норм статей 1281, 1282 ЦК України до суду не звертався.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У вересні 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І. М. звернулася до суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2017 року у частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки на 1/2 частини предмета іпотеки, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 травня 2014 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог лише у частині вимог у зв`язку з невідповідністю заявлених позовних вимог статтям 1281, 1282 ЦК України. Заявник зазначає, що банку на час пред`явлення позову не було відомо про смерть ОСОБА_1 Відповідач ОСОБА_2 як спадкоємець, успадкувала 1/2 частини іпотечного майна, що належала ОСОБА_1 , а тому позов підлягав задоволенню у повному обсязі. Посилається також на неправильність визначення судом початкової ціни предмета іпотеки.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судами встановлено, що 05 червня 2008 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 0157/08/20-CLNv, відповідно до умов якого позивачем відкрита кредитна лінія з лімітом 20 000 дол. США зі строком повернення до 04 червня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 13 % річних. Згідно з додатковою угодою від 18 грудня 2008 року № 1 відсотки за користування кредитом встановлені у розмірі 13,93 %.

З метою виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань за укладеним кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 05 червня 2008 року укладений іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , яка на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 25 квітня 1996 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради згідно з рішенням міськвиконкому від 25 квітня 1996 року № 303, належить у рівних частках відповідачам.

Враховуючи викладене та з огляду на права іпотекодержателя за укладеним договором, позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором у розмірі 15 099 дол. США, 139 751,72 грн пені, 5 000 грн штрафу звернути стягнення на вказаний предмет іпотеки та визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на вказаний вид майна, на підставі оцінки, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позов у цій справі ПАТ «Банк Форум» пред`явив у січні 2017 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2017 року відкрито провадження у цій справі.

Також установлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, тобто до звернення ПАТ «Банк Форум» до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України у редакції, чинній на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, (далі - ЦПК України) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічною є норма, що міститься у пункті 1 частини першої статті 255 ЦПК України, чинного на час розгляду справи Верховним Судом.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

Аналогічна норма міститься у пункті 7 частини першої статті 255 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

З аналізу пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року (пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України) вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 26 ЦПК України 2004 року у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб (аналогічна норма у частині першій статті 42 чинного ЦПК України).

У статті 28 ЦПК України 2004 року визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Частиною першою статті 29 ЦПК України 2004 року передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 чинного ЦПК України).

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України 2004 року сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 чинного ЦПК України).

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

Норма статті 205 ЦПК України 2004 року (статті 255 чинного ЦПК України) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктами 1-7 статті 205 ЦПК України 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі - спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі - спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16.

Таким чином, суд першої інстанції не повинен був відкривати провадження у частині позовних вимог ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , а відкривши провадження у справі в цій частині, суд мав його закрити на підставі пункту 1 статті 205 ЦПК України 2004 року.

Апеляційний суд на вказане порушення норм процесуального права судом першої інстанції уваги не звернув та переглянув справу в апеляційному порядку по суті.

З огляду на вимоги частини другої статті 263, статті 412 ЦПК України недотримання судом вимог цивільного процесуального закону є підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Згідно з частиною першою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд вважає за необхідне вийти за межі доводів касаційної скарги на підставі частини третьої статті 400 ЦПК України.

Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржені рішення у частині позовних вимог ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасуванню із закриттям провадження у справі у цій частині.

Рішення судів попередніх інстанцій у частині позовних вимог ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки у касаційному порядку не оскаржувались, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Керуючись статтями 255, 257, 400, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни задовольнити частково.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2017 року у частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко