Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.12.2019 року у справі №761/13788/19

Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 761/13788/19

провадження № 61-21788св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабаджанян Грант Аветікович, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року у складі судді Мальцева Д. О. та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Ігнатченко Н. В., Кулікової С. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - АТ «Банк «Фінанси та Кредит»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим, що 16 січня 2016 року вона відповідно до положень статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» із заявою (кредиторською вимогою) про задоволення вимог кредитора на підставі рішень Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 січня 2015 року у справі № 727/10330/14-ц, від 03 грудня 2015 року у справі № 727/6877/15-ц та від 10 грудня 2012 року у справі № 727/6875/15-ц, якими стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на її користь суми грошових коштів за банківськими вкладами.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07 квітня 2016 року № 488 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Листом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 26 січня 2018 року № 3-131100/663 її повідомлено про включення її кредиторської вимоги на суму 16 791 659,55 грн до восьмої черги кредиторів.

Зазначає, що відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» її має бути включено до четвертої черги кредиторів, оскільки її вимоги пов`язані з наявністю невиконаних зобов`язань банку за судовими рішеннями про стягнення грошових коштів.

ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо включення її до кредиторських вимог восьмої черги; зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» визнати акцептовані вимоги ОСОБА_1 шляхом включення цих вимог як таких, що підлягають задоволенню у четверту чергу, та подати зміни, внесені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, у зв`язку з тим, що справа має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Суд виходив з того, що цей спір стосується захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин, а тому відповідно до статті 19 ЦПК України не підлягає розгляду в загальних судах і повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства, в порядку, визначеному КАС України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про віднесення цієї справи до юрисдикції адміністративних судів ґрунтуються на матеріалах справи, узгоджуються з вимогами чинного законодавства України та відповідають правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №755/1700/16-ц (провадження № 14-89цс18), від 30 травня 2018 року у справі №757/2216/15 (провадження № 14-107цс18).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабаджанян Г. А., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 757/56680/16-ц (провадження № 14-267цс18), відповідно до яких у правовідносинах зі складання реєстру акцептованих вимог кредиторів та організації заходів з їх задоволення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виступає як від імені банку, що ліквідується, так і діє при вирішенні певних питань як орган, уповноважений на ліквідацію банку, однак при цьому не вчиняє владних повноважень щодо заявника, який захищає свої майнові права. Зазначене спростовує висновки судів попередніх інстанцій про віднесення цього спору до юрисдикції адміністративних судів.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у січні 2020 року, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заперечувала проти доводів ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабаджанян Г. А., та зазначала про законність та обґрунтованість ухвал, постановлених у справі судами попередніх інстанцій.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабаджанян Г. А., на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року і витребувано із Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 761/13788/19.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що у квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Підставою звернення до суду позивачка зазначила порушення відповідачами порядку визначення та включення її до черги кредиторів банку.

Рішеннями Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 січня 2015 року у справі № 727/10330/14-ц, від 03 грудня 2015 року у справі № 727/6877/15-ц та від 10 грудня 2012 року у справі № 727/6875/15-ц стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 суми грошових коштів за банківськими вкладами.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07 квітня 2016 року № 488 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Листом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 26 січня 2018 року № 3-131100/663 ОСОБА_1 було повідомлено про включення її кредиторської вимоги на суму 16 791 659,55 грн до восьмої черги кредиторів.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правовідносини у цій справі врегульовані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв`язку зі створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України (стаття 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

За змістом статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною цієї ж статті закону.

Пунктами 1, 3 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку та складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є гарантіями держави, передбаченими Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо визнання неправомірними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо включення кредиторських вимог ОСОБА_1 до восьмої черги, зобов`язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» визнати акцептовані вимоги ОСОБА_1 шляхом включення цих вимог як таких, що підлягають задоволенню у четверту чергу, та подання змін, внесених до Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

До компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно з положеннями частини першої статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Частиною другою статті 6 Конституції України визначено, що органи судової влади здійснюють свої повноваження в установлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб.

Оскарження дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку щодо визначення порядку складання та затвердження реєстрів акцептованих вимог кредиторів стосується виконання окремої владної функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Спір стосовно затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Зазначені правові висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15 (провадження № 11-239апп18), від 13 березня 2019 року у справі

№ 636/99/17-ц (провадження № 14-586цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 761/2987/18-ц (провадження № 14-285цс19).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про закриття провадження у справі з тих підстав, що спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції адміністративного суду.

Згідно із статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабаджанян Грант Аветікович, залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк