Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.02.2020 року у справі №676/5537/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 676/5537/19

провадження № 61-559св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь Галичина",

відповідачі - приватне підприємство "Кочубіївське", ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Рудика Вадима Миколайовича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Галичина", на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2019 року в складі судді Бондар О. О. та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в складі колегії суддів Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ТОВ "Промінь Галичина" звернулось в суд із позовом до ПП "Кочубіївське", ОСОБА_1 і просило визнати недійсним договір оренди від 01 червня 2015 року № 26, укладений між ОСОБА_1 і ПП "Кочубіївське" щодо земельної ділянки площею 1,878 га, кадастровий номер 6822482500:02:010:0150, розташованої на території Гуменецької (Думанівської) сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, а також стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з 1921 грн судового збору, сплаченого за подачу позову, та 16 000
грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовна заява мотивована тим, що вказаний договір оренди землі порушує права ТОВ "Промінь Галичина", яке користується цією ділянкою на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору від 01 лютого 2011 року № 164Д.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,878 га, кадастровий номер: 6822482500:02:010:0150, розташованої на території Гуменецької (Думанівської) сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 01 червня 2015 року № 26, укладений між ОСОБА_1 і ПП "Кочубіївське".

Стягнуто з ПП "Кочубіївське" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Промінь Галичина" по 960,5 грн судового збору та по 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір оренди землі від 01 лютого 2015 року щодо земельної ділянки площею 1,878 га кадастровий номер undefined, що розташована за межами населених пунктів Гуменецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, укладено в період дії договору оренди землі цієї ж земельної ділянки від 01 лютого 2011 року, а тому є недійсним.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, місцевий суд із урахуванням вимог частини 3 статті 131 ЦПК України та з огляду на пропорційність розміру таких витрат предмету спору, складність справи, розмір позовних вимог, дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат із 16 000 грн до 6000 грн.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу позивача ТОВ "Промінь Галичина" залишено без задоволення, рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2019 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов правильного висновку, що зменшення розміру витрат на правничу допомогу є законним, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01 червня 2015 року № 26, укладеного між ОСОБА_1 і ПП "Кочубіївське", сторонами не оскаржувалося та в цій частині апеляційним судом не переглядалося.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

04 січня 2020 року адвокат Рудик В. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2019 року та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року дана справа призначена до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині розподілу судових витрат як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 16 000 грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно та необґрунтовано дійшли висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 16000 грн до 6000 грн. Розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 16000 грн є співмірним зі складністю даної справи та повністю відповідає витраченому адвокатом часу на виконання робіт за договором та обсягу наданих послуг.

Відповідачі в справі не подавали до суду клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, не доводили неспівмірність таких витрат зі складністю справи та розміром позовних вимог, а тому суди не могли з власної ініціативи зменшити такий розмір.

Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення оскаржуються лише в частині вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу, а в іншій частині в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищеЗакону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судові рішення в оскаржуваній частині не в повній мірі відповідають зазначеним вимогам закону.

Суди встановили, що правову допомогу з представництва інтересів позивача ТОВ "Промінь Галичина" в суді першої інстанції згідно з договором від 25 липня 2019 року № 08-19юо надавало адвокатське об'єднання "Юридична компанія "Рудик та партнери".

Відповідно до ордера серії ХМ № 010093 послуги надавав адвокат Рудик В. М., який має статус адвоката відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 13 червня 2012 року № 773.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача надав акт від 09 жовтня 2019 року № 1 про виконання робіт за вказаним договором, у якому викладено детальний опис робіт, та оригінал платіжного доручення від 02 серпня 2019 року № 17982515 на суму 16 000 грн.

Відповідно до акта виконаних робіт на правничу допомогу, пов'язану зі збиранням доказів, а саме, отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримання інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, отримання оспорюваного договору оренди землі та правовстановлюючих документів витрачено 3 години, що становить 6000 грн. Підготовка та подання позову до суду - 5 годин, що становить 10 000
грн, а всього - 16 000 грн.

Відповідачі заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу та клопотань про зменшення розміру таких витрат у суди першої та апеляційної інстанцій не подавали.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частин 3 , 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що розмір витрат позивача на правничу допомогу підтверджується належними та допустимими доказами, а відповідачі не заперечували щодо такого розміру та не подали клопотання про його зменшення.

За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в суду першої інстанції були відсутні правові підстави для зменшення належно підтвердженого розміру таких витрат з власної ініціативи.

Аналогічний висновок щодо дотримання норм процесуального права зроблений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 22 листопада 2019 року в справі № 902/347/18.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до оригіналу платіжного доручення від 02 серпня 2019 року № 17982515 позивач сплатив АО "ЮК "Рудик та партнери" 16 000 грн за надану правничу допомогу. Оскільки позов задоволено, то понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають стягненню з обох відповідачів у рівних частинах по 8000 грн із кожного.

За таких обставин рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в оскарженій частині підлягають зміні в редакції цієї постанови щодо мотивів вирішення питання про розмір витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з ПП "Кочубіївське" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Промінь Галичина", та шляхом зміни абзаців третього і четвертого резолютивної частини рішення суду першої інстанції щодо визначення розміру витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Рудика Вадима Миколайовича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Галичина", задовольнити частково.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в частині мотивів вирішення питання щодо розміру витрат на правову допомогу, що підлягають стягненнюна користь ТОВ "Промінь Галичина" з ПП "Кочубіївське" та ОСОБА_1 змінити в редакції цієї постанови.

Абзаци третій і четвертий резолютивної частини рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2019 року в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню на користь товариства з омбеженою відповідальністю "Промінь Галичина" з приватного підприємства "Кочубіївське" та з ОСОБА_1 змінити, зазначивши "8 000 (вісім тисяч) грн" замість "3000 гривень".

Із моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2019 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в зміненій частині втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук