Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.01.2018 року у справі №334/8055/15

Постанова

Іменем України

16 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 334/8055/15

провадження № 61-4186 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач-публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,третя особа-ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу апеляційного суду Запорізької області у складі судді Онищенко Е. А. від 08 грудня 2017 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність публічному акціонерному товариству «Дельта Банк».

Встановив:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ «Дельта Банк».

Позовна заява мотивована тим, що 01 серпня 2007 року між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (права вимоги якого відступлено ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_6 укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав у борг позичальнику 38 500,00 доларів США під 13,5 % річних за користування кредитом на строк до 31 липня 2014 року.

З метою виконання зобов'язань за кредитним договором 01 серпня 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям у рівних частинах.

Позичальник умови кредитного договору не виконує належним чином, про що неодноразово повідомлявся, у тому числі, і шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язання. Однак зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконані внаслідок чого станом на 31 липня 2015 року утворилася заборгованість у сумі 573 586,88 грн, з яких тіло кредиту - 479 805,61 грн, відсотки - 93 781,27 грн.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, яка містила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 листопада 2017 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені ПАТ «Дельта Банк» в клопотанні від 03 листопада 2017 року. Апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 року про закриття провадження у цій справі залишено без руху. Надано ПАТ «Дельта Банк» строк терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали суду для надання оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 1 600,00 грн в межах строку, встановленого судом та попереджено, що у випадку невиконання зазначених вимог до апеляційної скарги будуть застосовані правила частини 2 статті 121 ЦПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Доведено до відома апелянта, що протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали апелянт має право звернутись до апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду з зазначенням інших підстав для поновлення строку. Роз'яснено, що у разі не звернення з заявою про поновлення строку з зазначенням інших підстав для його поновлення, наступають наслідки передбачені статті 297 ЦПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

27 листопада 2017 року ПАТ «Дельта Банк» надало до суду платіжне доручення від 08 листопада 2017 року про сплату судового збору у розмірі 1 600,00 грн за подання апеляційної скарги.

06 грудня 2017 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заяви зазначає, що 01 грудня 2015 року представник банку КарпишинЯ. М. був присутній в судовому засіданні. В ході судового засідання представник відповідача ОСОБА_8 заявив клопотання про закриття провадження по справі. Суд оголосив перерву для надання Банком додаткових пояснень. Після чого представник Банку не був присутній при оголошенні даної ухвали та не отримував копії оскаржуваної ухвали.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 08 грудня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 року; справу повернуто до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що підстави, наведені банком у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними, оскільки судом установлено, що представник позивача був присутнім у судовому засіданні під час проголошення ухвали районним судом 01 грудня 2015 року, що підтверджується журналом судового засідання. Крім того, представник банку був обізнаний з клопотанням про закриття провадження у справі, проте належним чином не виконав свої процесуальні обов'язки.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що з вини суду банк не отримав повного тексту оскаржуваної ухвали.

Сторони не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15 травня 2018 року вказану справу передано на розгляд до Верховного Суду.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судом при розгляді справи норм матеріального права, порушення норм процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Згідно із частиною 3 статті 27 ЦПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до частини 3 статті 297 ЦПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Судом установлено, щопредставник ПАТ «Дельта Банк» - Карпишин Я. М. був присутній в судовому засіданні 01 грудня 2015 року під час оголошення оскаржуваної ухвали суду. Вказане підтверджується журналом судового засідання Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 року та ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки представник ПАТ «Дельта Банк» був обізнаний про заявлене клопотання щодо закриття провадження, проте, в порушення вимог статті 27 ЦПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) добросовісно не здійснив свої процесуальні права і не виконав свої процесуальні обов'язки. ПАТ «Дельта Банк» у період часу з 01 грудня 2015 року по листопад 2017 року не цікавився рухом справи, будучи обізнаним про заявлене клопотання щодо закриття провадження у справі та ухвалу про закриття провадження у цій справі.

Крім того, з поданого до суду клопотання не вбачається, що існували будь-які об'єктивні та непереборні причини, які весь цей проміжок часу не дозволяли Банку подати апеляційну скаргу.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судової ухвали не впливають.

У касаційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки ними не враховано, що з вини суду Банк не отримав копії оскаржуваної ухвали та, у зв'язку із запровадженням у банку тимчасової адміністрації, ПАТ «Дельта Банк» був позбавлений можливості вчасно оскаржити судове рішення.

Слід зазначити, що апеляційний суд надав належну оцінку доводам банку та обґрунтовано дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки з поданого до суду клопотання не вбачається, що в період часу з 01 грудня 2015 року по час звернення із апеляційною скаргою існували будь-які об'єктивні та непереборні причини, які весь цей проміжок часу не дозволяли Банку подати апеляційну скаргу. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судом надана належна правова оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Підстави для скасування судових рішень відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

Враховуючи наведене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судами попередніх інстанцій. Судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на особу, яка подала касаційну скаргу. Учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 08 грудня 2017 рокузалишити без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги покласти на публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська