Історія справи

Постанова

Іменем України

16 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 676/715/17-ц

провадження № 61-11567св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Хмельницькобленерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року у складі судді Вдовичинського А. В., та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (далі - ПАТ «Хмельницькобленерго») про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 06 грудня 2015 року працівниками відповідача було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), згідно з яким ОСОБА_4 при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1, пошкодив пломбу Держстандарту на корпусі лічильника типу «Меркурій-231» № 02265979, покази Т1-39917, Т2-12121, Т3-4791, при включеному навантаженні 12кВт, лічильник не дораховував. Відповідно до акта електронний багатотарифний трьохфазний лічильник був знятий 06 грудня 2015 року, опломбований, поміщений у прозорий пакет, який теж опломбований. Замість знятого лічильника відповідачем поставлено однофазний лічильник, рік виготовлення 1990. Крім того позивачу було повідомлено, що засідання комісії з розгляду складеного акта відбудеться 29 грудня 2015 року.

ОСОБА_4 неодноразово за актом-повідомленням відвозив лічильник для проведення експертної повірки в м. Хмельницький, однак експертиза лічильника не проведена з вини Кам'янець-Подільського району електричних мереж, оскільки ними належним чином не направлено було повідомлення ПАТ «Хмельницькобленерго».

Листом від 06 квітня 2016 року ПАТ «Хмельницькобленерго» було прийнято рішення про проведення експертизи знятого лічильника в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, проведення експертизи було призначено на 16 червня 2016 року. 09 серпня 2016 року відбулося дослідження електролічильника в приміщені Київського науково-дослідного інституту. Було складено акт, відповідно до якого, з урахуванням того, що ПАТ «Хмельницькобленерго» на вирішення дослідження не поставлені питання, щодо проведення трасологічних досліджень вказаних пломб, подальше розбирання та відкривання електролічильника з ініціативи ОСОБА_4 було зупинено.

На час подання позову питання щодо експертизи лічильника не вирішено, позивачем понесені матеріальні витрати у зв'язку з неодноразовими поїздками на власному автомобілі для доставки лічильника на експертизу в м. Хмельницький та м. Київ та його особистої участі в проведені експертизи. Тривалий час позивач сплачує за спожиту електроенергію за тарифами однотарифного лічильника, що значно збільшує суму оплати за фактично використану електроенергію.

Посилаючись на зазначене просив суд визнати дії працівників Кам'янець-Подільського РЕМ щодо зняття електролічильника типу «Меркурій-231» неправомірними, зобов'язати відповідача за їх кошти, встановити за адресою АДРЕСА_1 електричний лічильник типу «Меркурій-231». Стягнути з відповідача на його користь 4 823,37 грн. транспортні витрати та витрати пов'язані із переплатою за спожиті енергоносії в розмірі 8 356,84 грн, а всього 13 180,21 грн матеріальних витрат. Крім того, вважає, що такими діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він просив стягнути в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Кам'янець-Подільським міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Хмельницькобленерго» на користь ОСОБА_4 3 100,19 грн матеріальних витрат, 2 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.

Зобов'язано ПАТ «Хмельницькобленерго»за власний рахунок провести повірку та встановлення (монтаж) споживачу ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1, електричний лічильник типу «Меркурій-231» заводський № 02265979.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з вини працівників Кам'янець-Подільського РЕМ не було проведені перевірки електролічильника, позивач був вимушений їздити в м. Київ в КНДІСЕ для проведення експертизи, яка була не проведена з вини відповідача. Відповідачем не доведено, що фактично порушення, вказані в акті від 06 грудня 2015 року, мали місце, що знятий у відповідача лічильник непридатний для належного обліку споживчої електроенергії. На підставі статті 22 ЦК України стягнено заподіяні збитки у вигляді витрат, понесених на придбання пального, що підтверджено доказами. Враховуючи що неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, при визначені розміру заподіяної відповідачем позивачу моральної шкоди, враховано вимоги розумності і справедливості.

Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Хмельницькобленерго» задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач не довів розмір спричиненої йому шкоди, пов'язаної з витратами на придбання пального. Фіскальні чеки на придбання пального не є належними доказами, оскільки не містять інформації щодо предмета доказування. Крім того, відсутні підстави для задоволення позову в частині моральної шкоди, оскільки зобов'язання відповідача встановити лічильник пов'язує з визнанням неправомірними дій ПАТ «Хмельницькобленерго» в особі Кам'янець-Подільського РЕМ щодо зняття лічильника за порушення ним Правил користування електричною енергією для населення, оскільки встановлено, що дії відповідача щодо зняття електричного лічильника є правомірними.

У касаційній скарзі, поданій 26 лютого 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати постанову апеляційної інстанції та змінити рішення першої інстанції про задоволення позову частково та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги листи ПАТ «Хмельницькобленерго», в яких пряма вказівка Кам'янець-Подільську РЕМ відшкодувати витрати пов'язані із неодноразовими прибуттям до м. Хмельницький для проведення експертизи. Експертиза не проведена з вини РЕМ. Крім того, позивач дійсно на власному автомобілі прибув на всі виклики, у зв'язку із цим у підтвердження витрат на пальне додав до матеріалів справи чеки на купівлю пального.

26 березня 2018 року ПАТ «Хмельницькобленерго» подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року залишити без змін.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів відхиляє аргументи, викладені у касаційній скарзі, з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є споживачем електроенергії та перебуває в договірних відносинах з ПАТ «Хмельницькобленерго». Під час проведення працівниками Кам'янець-Подільського РЕМ перевірки виявлено пошкодження пломби, було знято лічильник та встановлено однотарифний трифазний лічильник марки «СА4У-И672М» № 052184. Розрахунок по якому здійснюється за тарифами багатотарифного трифазного лічильника, від початку встановлення до теперішнього часу.

Споживання електроенергії споживачем до встановлення однотарифного трифазного лічильника та після його встановлення суттєво не змінилося, що підтверджується розрахунками по особовому рахунку 117410.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належними та допустимими доказами не довів розмір спричиненої йому шкоди, пов'язаної з витратами на придбання пального. Фіскальні чеки на придбання пального не є належними доказами, оскільки не містять інформації щодо предмета доказування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що дії відповідача щодо зняття електричного лічильника типу «Меркурій-231» заводський номер 02265979, є правомірними, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, щопункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року скасовано постановою апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року, тому судом касаційної інстанції не переглядається.

Оскаржена постанова суду апеляційної інстанції відповідає критерію обґрунтованості судового рішення, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на правильність судового рішення не впливає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В.М. Коротун

М.Є. Червинська