Історія справи

Постанова КЦС ВП від 16.02.2022 року у справі №755/12796/20

Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 755/12796/20

провадження № 61-18413св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року у складі судді Арапіної Н. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») про відшкодування майнової шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 11 липня 2020 року під час проведення КП «Київтеплоенерго» гідравлічних випробувань теплових розподільчих мереж біля житлового будинку 7/1 на вул. Івана Миколайчука (Серафимовича) у м. Києві, близько 13.32 год, стався прорив на зовнішній тепловій мережі, внаслідок вибуху водогону та у результаті виходу води на поверхню було пошкоджено припаркований біля будинку легковий автомобіль марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності.

Відповідно до висновку експертного дослідження матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 27 липня 2020 року, внаслідок механічного пошкодження 11 липня 2020 року автомобіля марки «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_1 , сторонніми об`єктами матеріальна шкода становить 70 948,19 грн.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з КП «Київтеплоенерго» матеріальну шкоду у розмірі 70 948 грн, витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 1 015,2 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з КП «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 70 948 грн та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 1 015,20 грн.

У задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено завдання шкоди його майну, а особою, відповідальною за заподіяну в даному випадку шкоду, є КП «Київтеплоенерго», яке не забезпечило вчинення ефективних та своєчасних дій з належного збереження, реконструкції, ремонту та експлуатації майна, а саме - теплових мереж біля житлового будинку 7/1 на вул. Миколайчука (Серафимовича) у м. Києві , переданих йому в управління, що призвело до прорирву труби та пошкодження належного позивачу автомобіля.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, ухваливши законне та обґрунтоване рішення, оскільки до обов`язків КП «Київтеплоенерго» входить не тільки здійснення гідравлічних випробувань тепломереж, а і контроль за їх станом, враховуючи строки зносу.

Апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач не довів того, що шкода позивачу була завдана з вини іншої особи, тому немає підстав для звільнення його від відповідальності на підставі частини другої статті 1166 ЦК України.

При цьому, судом апеляційної інстанції не було взято до уваги нові докази, які не були подані відповідачем до суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, КП «Київтеплоенерго», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року скасувати та передати справу на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що проведення робіт та гідравлічних випробувань теплових мереж є правомірною поведінкою підприємства, що виключає можливість покладення на нього відповідальності за спричинену шкоду позивачу.

Вважає, що відповідальність у даному випадку повинні нести житлово-будівельні кооперативи (далі - ЖБК) «Вища школа № 1» та «Вища школа № 2», на балансі в яких знаходиться прибудинкова територія, де стався прорив тепломережі, оскільки підприємство завчасно повідомляло їх про проведення відповідних робіт у теплових мережах.

Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не прийняв надані ним докази на стадії апеляційного провадження, про які підприємству стало відомо вже після ухвалення рішення у справі районним судом.

Наводить обґрунтування помилковості висновку судового експерта щодо розміру завданої позивачу шкоди, який, на його думку, безпідставно враховано судами попередніх інстанцій.

Вважає не доведеною обставину місця знаходження автомобіля позивача та місця отримання ним ушкоджень.

Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подав.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

12 січня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_1 .

11 липня 2020 року під час проведення гідравлічних випробувань теплових розподільчих мереж біля житлового будинку 7/1 на вул. Івана Миколайчука (Серафимовича) у м. Києві близько 13.32 год стався прорив на зовнішній тепловій мережі, внаслідок вибуху водогону. У результаті виходу води на поверхню було пошкоджено припаркований біля будинку легковий автомобіль марки Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно з висновком експертного дослідження матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 27 липня 2020 року внаслідок механічного пошкодження 11 липня 2020 року автомобіля марки Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_1 сторонніми об`єктами, матеріальна шкода становить 70 948,19 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судового рішення визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження судових рішень КП «Київтеплоенерго» вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга КП «Київтеплоенерго» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

У пункті 2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок також міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14 та постановах Верховного Суду: від 11 грудня 2018 року у справі №759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши оцінку всім поданим сторонами у встановленому порядку доказам та наведеним ними доводам та запереченням за своїм внутрішнім переконанням, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про завдана ОСОБА_1 майнова шкода, шляхом пошкодження належного йому автомобіля, сталася з вини КП «Київтеплоенерго», що ним не спростовано належним та допустимими доказами.

Доводи касаційної скарги з посиланням на те, що відповідальність у даному випадку повинні нести ЖБК «Вища школа № 1» та ЖБК «Вища школа № 2», на балансі в яких знаходиться прибудинкова територія, не заслуговує на увагу.

Порядок проведення випробувань джерел теплової енергії регулюється нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», Наказу Міністерства палива та енергетики України «Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж» від 14 лютого 2007 року № 71 та нормами Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378 «Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду».

Графік проведення гідравлічних випробувань складається компанією та затверджується Київською міською державною адміністрацією заздалегідь. Також з термінами гідравлічних випробувань тепломереж, які визначено графіком, узгоджуються інші роботи: графіки проведення ремонтів та роботи основного обладнання теплоджерел; графіки проведення планових ремонтів обладнання теплових мереж; фінансові плани роботи філіалів та інших підрозділів компанії, графіки роботи персоналу тощо.

Основні організаційні і технічні вимоги до безпечної, надійної та економічної експлуатації джерел теплопостачання, теплофікаційних і тепловикористовувальних установок, теплових мереж, систем опалення та вентиляції, гарячого водопостачання, збирання і повернення конденсату, водопідготовки, в також засобів вимірювальної техніки встановлено Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71.

Згідно з пунктом 6.3.7 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71, організацією, що експлуатує теплову мережу, має бути забезпечено справність огороджувальних конструкцій, що перешкоджають доступу сторонніх осіб до устаткування і до запірно-регулювальної арматури, та здійснено контроль за підтриманням в належному стані шляхів доступу до об`єктів мережі, а також за дорожніми покриттями і плануванням поверхонь над підземними спорудами.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що аналіз вказаних нормативних актів свідчить про те, що до обов`язків КП «Київтеплоенерго» входило не тільки здійснення гідравлічних випробувань тепломереж, а і контроль за їх станом.

Апеляційний суд також обґрунтовано відхилив доводи апеляційної скарги заявника, які є аналогічними з доводами його касаційної скарги, про відсутності його відповідальності за завдану шкоду, оскільки підприємство, нібито, завчасно попередило про проведення випробування житлово-комунальну організацію, яка здійснює експлуатацію житлового будинку, біля якого знаходився автомобіль позивача, яка і повинна була попередити всіх мешканців про те, що такі роботи будуть проводиться з метою уникнення ризиків пошкодження майна, так як відповідач жодного доказу на підтвердження цієї обставини до суду першої інстанції не подавав, а приймати нові докази на стадії апеляційного перегляду справи судом було правильно відмовлено, з огляду на те, що відповідач повинен був подати всі докази разом з відзивом на позов, проте свого обов`язку не виконав та не навів належних підстав подання таких доказів до суду апеляційної інстанції, оскільки учасники справи наділені правом на подання доказів до апеляційного суду лише у випадку неможливості їх надати до суду першої інстанції.

При цьому, судом апеляційної інстанції було враховано та надано відповідну правову оцінку тому, що позивачем суду першої інстанції були надані листи, адресовані житлово-експлуатуючим організаціям відповідачем, в яких повідомлялось, що випробувальні роботи будуть проводитись до 08 липня 2020 року, включно, а автомобіль позивача був пошкоджений 11 липня 2020 року.

А також те, що всі докази на момент подачі відзиву в суді першої інстанції були в розпорядженні відповідача, тому останній мав змогу подати докази, у передбачений законом термін.

Отже, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди, а також те, що позивач довів факт завдання йому шкоди, шляхом пошкодження належної йому автомобіля діями відповідача, а КП «Київтеплоенерго», у свою чергу, не спростувало своєї вини, що було його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12 81 ЦПК України, частини першої статті 1166 ЦК України суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні представником відповідача норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк