Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.08.2019 року у справі №587/355/19

Постанова

Іменем України

12 червня 2020 року

м. Київ

справа № 587/355/19

провадження № 61-15256св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Северинівська»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 травня 2019 року у складі судді Черних О.М. та постанову Сумського апеляційного суду від 17 липня 2019 року у складі колегії суддів: Ткачука С. С., Левченко Т. А. , Орлова І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Северинівська» (далі - ТОВ «Северинівська»), у якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,3614 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Северинівської сільської ради, кадастровий номер 5924786900:13:001:0165, укладений 01 червня 2016 року між ним та ТОВ «Северинівська», з поверненням цієї земельної ділянки власнику.

Позов мотивований тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,3614 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Северинівської сільської ради, кадастровий номер 5924786900:13:001:0165.

01 червня 2009 року між ним та ТОВ «Северинівська» укладений договір оренди, відповідно до якого він передав зазначену земельну ділянку в оренду ТОВ «Северинівська». Договір оренди укладений на 10 років.

Згідно пункту 13.3 названого правочину він має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку шляхом направлення своєї заяви відповідного змісту за 90 днів до бажаної дати розірвання правочину.

Зазначив, що 21 листопада 2018 року він повідомив орендаря про своє бажання достроково розірвати договір оренди, але ТОВ «Северинівська» безпідставно йому відмовило в розірвані договору, посилаючись на належне виконання умов договору та відсутність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку. Вважає, що відмова ТОВ «Северинівська» розірвати договір оренди є порушенням умов договору.

Враховуючи викладене, просив задовольнити позов.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 20 травня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що за умовами договору оренди землі розірвання цього договору в односторонньому порядку допускається виключно у випадку систематичного ухилення орендаря від виплати орендної плати, в інших випадках розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається, при цьому ТОВ «Северинівська» належним чином виконує умови договору, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 травня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що при укладанні договору оренди земельної ділянки сторони правочину передбачили можливість його дострокового розірвання (пункт 13.3 договору). Зазначає, що при розірванні договору оренди земельної ділянки ним дотриманий визначений в договорі порядок його розірвання шляхом завчасного повідомлення орендаря про намір розірвати договір.

Звертає увагу на те, що в схожій справі № 587/354/19 апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

У вересні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив ТОВ «Северинівська» у якому товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Посилається на те, що підставами для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку є виключно систематичне ухилення орендаря від виплати орендної плати, в інших випадках розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку не допускається. Висновки зроблені апеляційним судом у справі № 587/354/19 не можуть бути використані під час розгляду даної справи, оскільки фактичні обставини є іншими.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У вересні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

01 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Северинівська» укладений договір оренди землі, відповідно до якої ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Северинівська» прийняло в строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 5924786900:13:001:0165.

04 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Северинівська» укладена додаткова угода № 1, згідно якої розмір орендної плати змінено на 13 786 грн 76 коп., що становить 11% від грошової оцінки земельної ділянки.

Заборгованість по виплаті орендної плати за договором оренди від 01 червня 2016 року відсутня.

21 листопада 2018 року ОСОБА_1 через приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Висєканцеву Т. С. подав до ТОВ «Северинівська» заяву з повідомленням про своє бажанням достроково припинити дію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5924786900:13:002:0165, площею 3,3614 га.

17 грудня 2018 року ТОВ «Северинівська» повідомило ОСОБА_1 про неможливість розірвання в односторонньому порядку договору оренди за умови належного виконання товариством умов договору, зокрема в частині виплати орендної плати.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами договору.

Судами встановлено, що пунктом 13.3 договору оренди землі від 01 червня 2016 року передбачено можливість розірвання договору оренди в односторонньому порядку, зокрема у разі наявності бажання орендодавця достроково розірвати договір шляхом надсилання орендарю заяви про намір достроково припинити договір не менш як за 90 днів до бажаного припинення договору. Заява повинна бути відправлена поштою з листом-повідомленням.

Пунктом 13.4 цього договору передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається виключно у випадку систематичного ухилення орендаря від виплати орендної плати, в інших випадках розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладаючи договір оренди землі від 01 червня 2016 року, сторони на власний розсуд погодили його умови.

Зважаючи на погоджені сторонами умови договору, які викладенні в розділі 13 цього договору, розірвання названого правочину в односторонньому порядку на вимогу орендодавця можливе лише за умови систематичного ухилення орендаря від виплати орендної плати. В інших випадках розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановивши, що за договором оренди від 01 червня 2016 року відсутня заборгованість по виплаті орендної плати, прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій, правильно застосували наведені вище норми матеріального права, надали належну оцінку правовим підставам заявленого позову та зібраним у справі доказам.

Доводи ж ОСОБА_1 про те, що в схожій справі № 587/354/19 за позовом орендодавця до ТОВ «Северинівська» апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, не мають правового значення для правильного вирішення даної справи.

Інші доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані обставини справи, перевірені доводи сторін та дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 травня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 17 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов