Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №569/79/18

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа №569/79/18

провадження №61-44467св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за період затримки виплати сум, належних при звільненні за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Рівненської області від 09 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Бондаренко Н. В., Шимків С. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Рівнеазот»,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (далі - ПрАТ «Рівнеазот»), у якому просив стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 244,42 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01 липня 2017 року по 30 грудня 2017 року у розмірі 42 730,42 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Рівнеазот». 13 березня 2017 року його було звільнено за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України.

3. Позивач указував, що на день звільнення з ним не був проведений остаточний розрахунок. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 липня 2017 року з ПрАТ «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати у розмірі 29 807,57 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 березня 2017 року по 30 червня 2017 року у розмірі 24 561,58 грн. Заборгованість по заробітній платі позивачу була виплачена 04 грудня 2017 року.

4. Позивач вважає, що має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня

2018 року у складі судді Першко О. О. позов задоволено.

6. Стягнуто з ПрАТ «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 липня 2017 року

по 30 грудня 2017 року в розмірі 42 730,42 грн без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в сумі 244 ,42 грн. Стягнуто з ПрАТ «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 640 грн та в дохід держави судові витрати у розмірі 640 грн.

7. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в день звільнення з позивачем не було проведено повного розрахунку, у відповідача існувала заборгованість з виплати заробітної плати, яка була стягнута за рішенням суду, тому позивач має право на стягнення середнього заробітку до моменту проведення з ним повного розрахунку.

8. Місцевий суд також указав на право у позивача на індексацію заробітної плати.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. ПрАТ «Рівнеазот» оскаржило рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 грудня 2017 року по 30 грудня 2017 року, у цій частині просило ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

10. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів не оскаржувалось.

Постановою апеляційного суду Рівненської області від 09 серпня

2018 року рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір стягнутого з ПрАТ «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку з

42 730,42 грн до 38 356,44 грн. Зменшено розмір стягнутого судового збору з ПрАТ «Рівнеазот» на його користь з 640,72 грн до 574,72 грн.

11. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Рівнеазот» судовий збір у розмірі 960 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог норм матеріального та процесуального права, не всі його висновки відповідають обставинам справи. Місцевий суд не врахував, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 10 серпня 2017 року Рівненським міським судом Рівненської області, закінчено 12 грудня 2017 року в зв`язку з фактичним повним виконанням виконавчого документа. Апеляційний суд дійшов висновку, що середній заробіток підлягає стягненню за період з 01 липня 2017 року

по 11 грудня 2017 року (по дату виплати коштів) (114 роб. днів).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в сили рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд неправильно застосував положення статтей 94, 115, 116, 117 КЗпП України, статті 2 Закону України «Про оплату праці» та не врахував, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є складовою заробітної плати і щодо неї застосуються положення статті 117 КЗпП України.

Доводи інших учасників справи

15. Обґрунтовуючи відзив на касаційну скаргу ПрАТ «Рівнеазот» вказує, що апеляційний суд всебічно, повно та об`єктивно оцінив встановлені фактичні обставини справи та докази в їх сукупності і прийшов вірного висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні повинен розраховуватися до дати фактичного розрахунку - 12 грудня 2017 року, а не до дати виплати компенсації втрати частини доходів. Доводи касаційної інстанції вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не спростовують висновок суду апеляційної інстанції.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

16. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

17. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

18. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

19. Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20. З 28 жовтня 2015 року ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника Служби цивільного захисту ПАТ «Рівнеазот».

21. Наказом від 13 березня 2017 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за власним бажанням, в зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю на підставі статті 38 КЗпП України.

22. У день звільнення 13 березня 2017 року перед позивачем у відповідача існувала заборгованість з виплати заробітної плати. Сума, яка підлягала виплаті при звільненні, становила 29 807,57 грн.

23. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 липня

2017 року з ПрАТ «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату з урахуванням вихідної допомоги при звільненні в розмірі 29 807,57 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 березня 2017 року по 30 червня

2017 року у розмірі 24 561,58 грн. Цим судовим рішенням установлено, що сума середньоденного заробітку ОСОБА_1 становить 336,46 грн. Дана сума відповідачем не оспорюється.

24. Згідно постанови про закриття виконавчого провадження від 21 грудня

2017 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 10 серпня 2017 року Рівненським міським судом Рівненської області закінчено, в зв`язку з фактичним повним виконанням виконавчого документа.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

25. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

26. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

27. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

28. Предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

29. У касаційному порядку переглядають судові рішення лише в частині вирішення питання щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки рішення місцевого суду в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не було оскаржено в апеляційному порядку.

30. Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

31. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника (стаття 117 КЗпП України).

32. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

33. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

34. У справі, яка переглядається, позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01 липня 2017 року по 30 грудня

2017 року.

35. У ході розгляду справи апеляційний суд установив, що остаточний розрахунок по заробітній платі, передбачений статтею 116 КЗпП України, ПрАТ «Рівнеазот» у день звільнення позивача не проведено, у судовому порядку з ПрАТ «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату, з урахуванням вихідної допомоги при звільненні, в розмірі 29 807,57 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 березня 2017 року - наступний день після звільнення,

по 30 червня 2017 року - день, по який середній заробіток за час затримки розрахунку стягнуто судовим рішенням у іншій справі, у розмірі 24 561,58 грн.

36. Проте, зважаючи на те, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 10 серпня 2017 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення нарахованої, але не виплачену заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 березня 2017 року по 30 червня

2017 року, закінчено 12 грудня 2017 року в зв`язку з фактичним повним виконанням виконавчого документа, то середній заробіток підлягає стягненню за період з 01 липня 2017 року по 11 грудня 2017 року (по дату виплати коштів).

37. Даний висновок апеляційного суду відповідає вимогам закону.

38. Доводи касаційної скарги висновок апеляційного суду не спростовують.

39. Наведений апеляційним судом розрахунок узгоджується з постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

40. Вказівку в резолютивній частині постанови апеляційного суду залишення рішення місцевого суду в іншій частині без змін колегія суддів не бере до уваги з огляду на таке.

41. За змістом частин першої і другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

42. Відповідно до підпунктів «а», «б» та «в» пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

43. Зміст постанови апеляційного суду свідчить про те, що предметом апеляційного перегляду було рішення місцевого суду в частині вирішення питання стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

44. Рішення місцевого суду в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не було оскаржено в апеляційному порядку, про що зазначено в тексті постанови.

45. Мотивувальна частина оскарженої постанови також не містить правових висновків щодо цієї частини позовних вимог.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

46. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. При вирішенні даної справи апеляційний суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, постанова апеляційного суду в частині вирішення питання стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідає критеріям законності і обґрунтованості.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову апеляційного суду Рівненської області від 09 серпня 2018 рокув частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська