Історія справи

Постанова КЦС ВП від 11.04.2024 року у справі №2-30/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 2-30/13

провадження № 61-17393св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк»,

заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року у складі судді Лісовської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В. в частині видачі дублікату виконавчого листа за заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання,

Історія справи

Короткий зміст заяви

У січні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернувся з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання.

Заява обґрунтована тим, що 04 грудня 2013 року Деснянським районним судом м. Києва виданий виконавчий лист № 2-30/2013 у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу в розмірі 558875,85 грн.

Заявник вказував, що під час проведення перевірки у ПАТ КБ «ПриватБанк» наявності виконавчих документів виявлено втрату виконавчого листа у цій справі.

Відповідно до довідки Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ (далі - Деснянський районний ВДВС) від 31 жовтня 2019 року виконавчий документ надходив на виконання, але 18 лютого 2014 року у відкритті виконавчого провадження було відмовлено, виконавчий документ було повернено стягувачу.

Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, зазначений виконавчий документ в інших органах Державної виконавчої служби на виконанні не зареєстрований.

Дані обставини свідчать про втрату виконавчого документа.

В період з 04 грудня 2013 року по 31 листопада 2019 року стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» не проводилось, погашення заборгованості не здійснювалось.

Виконавчий документ не був пред`явлений до виконання у зв`язку з його втратою, тому вважають це є поважною причиною.

АТ КБ «ПриватБанк» просило:

видати дублікат виконавчого листа від 04 грудня 2013 року у справі

№ 2-30/13 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 у рахунок погашення боргу в розмірі 558875,85 грн;

поновити пропущений строк для пред?явлення до виконання виконавчого листа від 04 грудня 2013 року № 2-30/13 у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 у рахунок погашення боргу в розмірі 558875,85 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року заяву

АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-30/13 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Поновлено АТ КБ «ПриватБанк» строк для пред?явлення до виконання виконавчого листа № 2-30/13 у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Суд першої інстанції виходив з того, що у заяві про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання банк зазначав, що в ході проведення перевірки наявності виконавчих документів виявлено втрату виконавчого листа у цій справі. На даний час виконавчий лист на виконанні не перебуває, він також відсутній і у банку, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною заявою.

Оскільки виконавчий лист про звернення стягнення на предмет іпотеки на цей час на виконанні не перебуває, він також відсутній і у стягувача, суд першої інстанції вважав за можливе видати дублікат виконавчого листа. Крім того, суд дійшов висновку, що необхідно поновити строк для пред?явлення виконавчого документа до виконання, оскільки такий пропущено з поважних причин.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким заяву АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Поновлено АТ КБ «ПриватБанк» строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-30/13 у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Видано дублікат виконавчого листа № 2-30/13 у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Апеляційний суд вказав, що боржник ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду заяви АТ КБ «ПриватБанк» не була повідомлена належним чином. У супровідному листі, яким судом направлялася судова повістка-повідомлення про розгляд заяви, зазначено таку адресу: АДРЕСА_2 . Разом з тим ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Матеріали справи не містять жодних доказів отримання боржником судової повістки-повідомлення про розгляд заяви.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки суд першої інстанції допустив порушення процесуального закону, апеляційний суд вважав, що ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року підлягає скасуванню на підставі пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України.

Разом з цим суд апеляційної інстанції зазначив про необхідність задоволення заяви АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання.

Відповідно до акту від 30 травня 2019 року у банку виявлено відсутність виконавчого документа від 04 грудня 2013 року № 2-30/13. У зв`язку із знищенням виконавчого провадження перевірити, чи повернув державний виконавець виконавчий лист стягувачу неможливо, тому суд вважав, що заявник довів факт втрати оригіналу виконавчого листа. За таких обставин необхідно видати його дублікат, адже його видача є необхідною умовою для завершення судового провадження.

Ураховуючи, що виконавчий документ у справі втрачено, рішення суду залишається невиконаним, а виконавчий лист не знаходиться на виконанні, то суд апеляційної інстанції вважав необхідним також поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Апеляційний суд звернув увагу, що на можливість примусового виконання рішення у цій справі також вплинула чинність Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з яким було встановлено заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань позичальника або майнового поручителя за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті, який діяв до 23 вересня 2021 року.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Томенчук Д. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк».

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди в належній мірі не пересвідчилися, що причини, з яких АТ КБ «ПриватБанк» просило поновити строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання насправді були поважними та об'єктивними. Поважність причин залежить від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об`єктивно, так і від чинників, які не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування. Проте АТ КБ «ПриватБанк» не навело причин, які є поважними та надавали підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, відповідних доказів не надано. Суди не могли безпідставно поновлювати строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд;

апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що неповідомлення ОСОБА_1 про надходження, розгляд та вирішення заяви АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції;

проте суди не врахували, що докази, надані АТ КБ «ПриватБанк», не підтверджують поважності причин пропуску строку звернення виконавчого документа до примусового виконання у період після 2014 року і до грудня 2019 року. Банк пропустив строк пред`явлення виконавчого листа після його повернення стягувачу без поважних причин;

єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів. Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами;

позивач надав акт про відсутність виконавчого документа від 30 травня 2019 року, відповідно до якого було виявлено відсутність виконавчого документа виконавчого листа від 04 грудня 2013 року№2-30/13, виданого Деснянським районним судом м. Києва. Проте цей документ не є належним доказом втрати оригіналів виконавчих документів. Володіючи інформацією про повернення йому виконавчого листа ще у 2014 році, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із заявою через більше ніж шість років. Крім того, сам акт не свідчить про поважність причин, з яких АТ КБ «Приватбанк» пропустило строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання, а лише констатує факт відсутності виконавчого листа в банку. Також банк, маючи доступ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, мав об`єктивну можливість цікавитись стадією виконавчих проваджень, своєчасно вчинити процесуальну дію як щодо отримання оригіналів чи дублікатів виконавчих листів, так і пред`явлення їх до виконання. Таким чином, заявник не надав жодного належного та достатнього доказу, який підтверджує факт поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та втрати виконавчого документу. Оскільки доведення втрати виконавчого документа і факту подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, це не право, а обов`язок стягувача, то невиконання ним своїх процесуальних обов`язків у цій справі дає підстави для висновку про зловживання заявником своїми процесуальними правами.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання за заявою АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року в частині видачі дублікату виконавчого листа за заявою АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа і поновлення строку для пред`явлення його до виконання, та витребувано справу з суду першої інстанції.

У січні 2024 року матеріали цивільної справи № 2-30/13 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 18 грудня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задоволено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року скасовано, постановлено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, звернено стягнення на предмет іпотеки та відмовлено у задоволенні позовних вимог про виселення.

04 грудня 2013 року видано виконавчий лист у справі № 2-30/2013, зазначено строк пред`явлення його до виконання до 24 жовтня 2014 року.

Згідно з довідкою Деснянського районного ВДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 31 жовтня 2019 року виконавчий документ надходив до відділу на виконання, але 18 лютого 2014 року у відкритті виконавчого провадження було відмовлено на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до акта про відсутність виконавчого документа від 30 травня 2019 року комісія АТ КБ «ПриватБанк» склала акт про те, що в ході перевірки наявності виконавчих документів, що були направлені до органів державної виконавчої служби, а також повернуті з органів державної виконавчої служби до банку, виявлено відсутність виконавчого документа від 04 грудня 2013 року

№ 2-30/13.

Позиція Верховного Суду

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

На час видачі виконавчого листа у справі № 2-30/13 діяли норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

для вирішення заяви про видачу дублікату виконавчого листа першочерговим є вирішення питання про поновлення строку для його пред`явлення. Видача дублікату виконавчого листа не має правової мети, якщо пропущений строк для його пред`явлення;

звертаючись у січні 2020 року із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання, банк посилався на те, що під час проведення перевірки у ПАТ КБ «ПриватБанк» наявності виконавчих документів виявлено втрату виконавчого листа у цій справі. Відповідно до довідки Деснянського районного ВДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 31 жовтня 2019 року виконавчий документ надходив до відділу на виконання, але 18 лютого 2014 року у відкритті виконавчого провадження було відмовлено на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Тому виконавчий документ було повернуто стягувачу. Проте виконавчого документа у банку немає, на виконанні він не перебуває, що свідчить про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та необхідність видачі його дублікату;

постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, якою скасовано ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року та ухвалено нове рішення про задоволення заяви АТ КБ «ПриватБанк», поновлення банку строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа № 2-30/13 у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення;

ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання за заявою АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Таким чином, строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-30/13 до виконання поновлено постановою апеляційного суду, яка в цій частині набрала законної сили, тобто відповідний строк не сплив;

при задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» в частині видачі дублікату виконавчого листа апеляційний суд виходив з того, що відповідно до акта від 30 травня 2019 року у банку виявлено відсутність виконавчого документа від 04 грудня 2013 року № 2-30/13. У зв`язку із знищенням виконавчого провадження, перевірити, чи повернув державний виконавець виконавчий лист стягувачу неможливо, тому суд вважав, що заявник довів факт втрати оригіналу виконавчого листа. При цьому видача дублікату виконавчого листа є необхідною умовою для завершення судового провадження. Крім того, на переконання апеляційного суду, оскільки виконавчий документ у справі втрачено, рішення суду залишається невиконаним, а виконавчий лист не знаходяться на виконанні, то необхідно також поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

За таких обставин, встановивши, що виконавчий лист № 2-30/13 був втрачений, а рішення суду, на підставі якого його видано, не виконано, апеляційний суд зробив правильний висновок про існування підстав для задоволення заяви АТ КБ «ПриватБанк» в частині видачі дубліката виконавчого документа.

При цьому Верховний Суд не аналізує питання поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки рішення судів у частині вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не є предметом касаційного перегляду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи немає доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про розгляд заяви АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання судом першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) цього обов`язку судом призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з огляду на те, що заяву АТ КБ «ПриватБанк» було розглянуто за відсутності учасника процесу та ухвалення у справі нового судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, в частині видачі дублікату виконавчого листа прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.

У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що: касаційну скаргу належить залишити без задоволення; постанову апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, в частині видачі дублікату виконавчого листа залишити без змін.

Оскільки постанова апеляційного суду в оскарженій частині підлягає залишенню без змін, то судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка її подала.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року у частині видачі дублікату виконавчого листа залишити без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Є. Червинська