Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

справа № 343/2389/22

провадження № 61-11972св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Iвано-Франкiвської області у складі судді

Лицура І. М. від 31 березня 2023 року та постановуІвано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Фединяка В. Д.,від 27 червня 2023 року.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ТОВ «Нафтогаз Тепло»про визнання незаконними і скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення з роботи, поновлення на роботі.

2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що з 01 червня 2020 року його призначено на посаду інженера з охорони праці у філії «Новороздільські електричні мережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло», а з 16 липня 2020 року переведено на посаду провідного інженера з охорони праці служби з охорони праці цієї філії.

3. 06 червня 2022 року посадовими особами філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» на нього вчинено психологічний тиск з метою змусити його звільнитися з роботи, і того ж дня директором філії ініційовано збори трудового колективу, на яких йому було висловлено недовіру у виробничій співпраці з персоналом філії, а 16 червня 2022 року наказом № 3-К-ТМ/НРЕ притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

4. Позивач вказував, що 07 червня 2022 року та 01 липня 2022 року його повторно змушували звільнитися з роботи, а після його відмови наказом директора філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло»

від 01 липня 2022 року № 56-К/НРЕ його звільнено з роботи у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Підставами звільнення стали: повідомлення про необхідність надати пояснення щодо порушення трудової дисципліни, отримане ним 01 липня 2022 року, службова записка менеджера з охорони праці відділу охорони праці

ТОВ «Нафтогаз Тепло» від 13 червня 2022 року, розпорядження директора філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» від 21 червня

2022 року та наказ філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» від 16 червня 2022 року № 3-К-ТМ/НРЕ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

5. ОСОБА_1 вважає його звільнення з роботи незаконним, оскільки в організаційній структурі філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» відсутній окремий структурний підрозділ з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що є порушенням вимог частини другої

статті 20 та частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України. Зобов`язання і завдання, зазначені у розпорядженні від 21 червня 2022 року, яке стало причиною його звільнення, вважає незаконними, оскільки він не знаходився у прямому підпорядкуванні директора філії і у встановленому порядку не набув відповідних повноважень та відповідальності ні начальника служби, ні виконувача обов`язків начальника служби з охорони праці.

6. З урахуванням зазначеного, позивач просив визнати незаконними та скасувати накази філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» № 3-К-ТМ/НРЕ від 16 червня 2022 року «Про притягнення його до дисциплінарної відповідальності» та № 56-К/НРЕ від 01 липня 2022 року «Про звільнення з роботи», поновити його на посаді провідного інженера з охорони праці служби з охорони праці товариства.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

7. РішеннямДолинського районного суду Iвано-Франкiвської області

від 31 березня 2023 рокуу задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, у зв`язку з пропуском без поважних причин строку звернення до суду.

8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розпорядження директора філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло»

від 21 червня 2022 року № 02/НРЕ «Про невиконання вимог окремого доручення», невиконання якого стало підставою для звільнення, не було законним, оскільки ОСОБА_1 не мав відповідних повноважень на виконання в повному обсязі такого доручення, а тому наказ про звільнення його з роботи винесений з порушенням чинного законодавства. Позивач не вчинив будь-якого дисциплінарного проступку, за який на нього могло бути накладено дисциплінарне стягнення.

9. Суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача дійсно порушене, його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді догани, незаконно звільнено з роботи, однак він без поважних причин пропустив встановлені законом строки на звернення до суду з цим позовом, а тому позов до задоволення не підлягає.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 червня

2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Долинського районного суду Iвано-Франкiвської областівід 31 березня

2023 року- без змін.

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що розпорядження директора філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло»

від 21 червня 2022 року № 02/НРЕ «Про невиконання вимог окремого доручення» не було законним, оскільки ОСОБА_1 не мав відповідних повноважень на виконання в повному обсязі окремого доручення, а тому наказ про звільнення його з роботи винесений з порушенням чинного законодавства.

12. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач без поважних причин пропустив встановлений законом строк на звернення до суду з цим позовом. Протягом 145 днів позивач мав можливість звернутися до суду з цим позовом, що в кілька разів перевищує встановлений законом місячний строк для звернення із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення. Надані позивачем докази підтверджують те, що він за повістками неодноразово з`являвся до першого відділу Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, проходив медичні огляди та відвідував центр зайнятості. Проте ці обставини не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки не є об`єктивними перешкодами для подання позову і їх не можна вважати поважними причинами пропуску такого строку.

13. Також апеляційний суд вказав, що посилання заявника на запровадження карантинних обмежень не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку без зазначення та наведення відповідного обґрунтування і надання доказів неможливості здійснення процесуальних дій, що зумовлені такими обмеженнями.

Узагальнені доводи касаційної скарги

14. 07 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Долинського районного суду Iвано-Франкiвської області від 31 березня 2023 року та постановуІвано-Франківського апеляційного суду від 27 червня 2023 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

15. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

16. Заявник зазначає, що при вирішенні спору судами неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 233 КЗпП України, не враховано підстав для продовження строку звернення до суду. Судами попередніх інстанцій безпідставно відхилено його аргументи щодо поважності строків на звернення до суду з цим позовом. Звертає увагу, що відповідно до частини першої глави ХІХ Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобіганню поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, строки, визначені статтею 233 КЗпП України, продовжуються на строк дії карантину.

17. Заявник стверджує, що його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено із займаної посади. В наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності не вказано, яке саме правопорушення було допущено ним під час виконання посадових обов`язків. Відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження того, що він систематично порушував покладені на нього посадовою інструкцією трудові обов`язки.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 343/2389/22.

19. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

20. У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Нафтогаз Тепло» посилається на те, що оскаржувані рішення були винесені при повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень. Наведені позивачем причини пропуску строків позовної давності жодним чином не були пов`язані з впровадженими карантинними обмеженнями. Відключення електричної енергії чи регулярні повітряні тривоги також не охоплюють такий тривалий пропуск позовної давності і не стосуються впровадженого карантину. При вирішенні спору судами правильно застосовано положення статті 233 КЗпП України та обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач без поважних причин пропустив встановлені законом строки на звернення до суду з цим позовом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21. ОСОБА_1 з 01 червня 2020 року прийнятий на роботу в Новороздільські електричні мережі ТОВ «Нафтогаз Тепло» на посаду інженера з охорони праці, а 16 липня 2020 року переведений на посаду провідного інженера з охорони праці служби з охорони праці філії «Новороздільські електричні мережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло», про що свідчать відомості трудової книжки серії НОМЕР_1 .

22. Згідно з окремим дорученням генерального директора ТОВ «Нафтогаз Тепло» ОСОБА_2 від 06 квітня 2022 року № 8-ОД-22, зокрема, директору філії «Новороздільські електромережі», тимчасово виконуючому обов`язки директора філії «Новороздільська ТЕЦ» ОСОБА_3 доручено затвердити переліки видів робіт машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація яких може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та дозволу з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 357; організувати проведення внутрішнього аудиту про дотримання вимог законодавства про охорону праці під час безпечного виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки комісіями, до складу яких призначити працівників служби охорони праці та керівників виробничих структурних підрозділів; надати менеджеру з охорони праці ОСОБА_4 на електронну адресу до 16 травня 2022 року заповнені декларації на роботи підвищеної небезпеки та окремо, на машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки з метою подальшого подання на реєстрацію до територіального органу Держпраці.

23. 16 червня 2022 року наказом директора філії «Новороздільські електричні мережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» ОСОБА_3 № 3-К-ТМ/НРЕ провідному інженеру з охорони праці служби з охорони праці ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни оголошено догану. В мотивувальній частині зазначеного наказу притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності обґрунтовано недотриманням ним толерантних та коректних відносин з колегами, нездатністю приймати участь в командній роботі, регулярним провокуванням конфліктних ситуацій, створенням ворожої і принизливої атмосфери в колективі, що має негативний вплив на робочий процес та репутацію ТзОВ «Нафтогаз Тепло», тобто порушенням пункту 1.6 посадової інструкції, пункту 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку, розділу 9 Кодексу корпоративної етики.

24. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стали службова записка головного інженера ОСОБА_5 № 101-СЗ-1.12 від 08 червня 2022 року; заява ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 19 травня 2022 року; доповідна записка ОСОБА_8 від 18 травня 2022 року; протокол зборів трудового колективу від 06 червня 2022 року; протокол зборів трудового колективу від 16 червня 2022 року.

25. Відповідно до розпорядження директора філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» ОСОБА_3. від 21 червня 2022 року

№ 02/НРЕ «Про невиконання вимог окремого доручення» провідного інженера з охорони праці служби з охорони праці ОСОБА_1 зобов`язано до 01 липня 2022 року виконати в повному обсязі вимоги окремого доручення генерального директора ТОВ «Нафтогаз Тепло» ОСОБА_2 від 06 квітня 2022 року

№ 8-ОД-22.

26. Наказом № 56-К/НРЕ від 01 липня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з роботи 04 липня 2022 року у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Підставами зазначено: повідомлення про необхідність надати пояснення порушення трудової дисципліни, отримане ОСОБА_1 01 липня 2022 року; службова записка менеджера з охорони праці відділу охорони праці ТОВ «Нафтогаз Тепло» від 13 червня 2022 року

№ 59-СЗГД-1.10; розпорядження директора філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» від 21 червня 2022 року № 02НРЕ «Про невиконання вимог окремого доручення»; наказ філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» від 16 червня 2022 року № 3-к-ТМ/НРЕ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; пояснення ОСОБА_1 від 01 липня 2022 року.

27. Посадовою інструкцією, затвердженою виконуючим обов`язки директора філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» 30 липня

2020 року, визначено завдання та обов`язки, права, відповідальність, необхідний рівень знань, кваліфікаційні вимоги та взаємовідносини (зв`язки) за посадою провідного інженера з охорони праці служби охорони праці філії «Новороздільські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» під час виконання своїх посадових обов`язків.

28. Правила внутрішнього трудового розпорядку (додаток № 1 до колективного договору ТОВ «Нафтогаз Тепло») на 2022-2023 роки, затверджені генеральним директором ТОВ «Нафтогаз Тепло», визначають внутрішній трудовий розпорядок у ТОВ «Нафтогаз Тепло» для працівників товариства та спрямовані на зміцнення трудової дисципліни, своєчасне та якісне виконання працівниками своїх покладених обов`язків, раціональне використання робочого часу, підвищення продуктивності і ефективності праці. Працівники товариства зобов`язані не допускати дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам людей, держави, негативно вплинути на репутацію товариства та не виявляти упередженості до будь-яких осіб (пункт 3.2).

29. Позивач був ознайомлений з посадовими обов`язками та відповідною інструкцією.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

31. Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

32. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

33. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

34. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

35. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

36. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором(стаття 5 ЦПК України).

37. Відповідно до частин першої, шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

38. Згідно з частинами першою-другою статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження)про звільнення.

39. Встановлений статтею 233 КЗпП України строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

40. Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, минуло не більше одного року.

41. Порядок поновлення прав працівників при незаконному звільненні з роботи та порушенні порядку їх звільнення з роботи регламентовано у статті 235 КЗпП України.

42. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» КЗпП України доповнено главою XIX такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

43. Запровадження на всій території України карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

44. Заявляючи відповідне клопотання про поновлення встановленого законом строку, особа не повинна наводити конкретних причин пропуску такого строку, крім тих, що пов`язані з внесеними до КЗпП України змінами. Крім того, не є необхідним і заявлення такого клопотання, оскільки строк звернення до суду не може вважатися пропущеним.

45. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

46. У подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 239, від 22 квітня 2020 року № 291, від 20 травня 2020 року № 392, від 17 червня 2020 року № 500, від 22 липня 2020 року № 641 карантин продовжувався, відповідно, до 24 квітня, до 11 травня, до 22 червня,

до 31 липня, до 19 грудня 2020 року на усій території України.

47. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня

2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з відповідними змінами, вирішено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

48. Позивач звернувся до суду 30 грудня 2022 року з цим позовом щодо оспорення наказів роботодавця від 16 червня 2022 року та від 01 липня 2022 року, тобто під час карантину. Отже строк звернення до суду на момент пред`явлення позову не сплив.

49. Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

50. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд у порушення зазначених вище положень закону не врахував, що продовження строку, встановленого статтею 233 КЗпП України, унормовано пунктом 1 глави XIX Прикінцевих положень КЗпП України, а тому позивач не повинен був обґрунтовувати поважність причин пропуску строку для вирішення трудового спору, як і подавати таку заяву, оскільки цей строк було продовжено на строк дії карантину у силу закону.

51. Подібні висновки висловленні у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 947/8885/21 (провадження № 61-7480сво22).

52. При вирішенні спору апеляційним судом не було враховано, що позивач оскаржував наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності

від 16 червня 2022 року (з яким ознайомився 17 червня 2022 року), а також наказ про звільнення з роботи від 01 липня 2022 року (з яким ознайомився

04 липня 2022 року). Позов про визнання незаконними і скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення з роботи, поновлення на роботі ОСОБА_1 подав до суду у 30 грудня 2022 року, тобто під час дії на території України карантину.

53. Отже, безпідставним є висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України.

54. Вирішуючи спір та погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний суд не надав повної оцінки доводам та аргументам сторін спору щодо законності/незаконності притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності (з урахуванням наведених у тексті спірного наказу порушень), а також звільнення позивача, формально погодившись з висновками суду першої інстанції про відсутністьчіткого формулювання суті та обставин допущеного працівником ОСОБА_1 проступку, а також недоведеність систематичного порушення позивачем покладених на нього посадовою інструкцією обов`язків.

55. При вирішенні спору суд апеляційної інстанції не виконав вимоги

статті 367 382 ЦПК України, не перевірив рішення суду першої інстанції на предмет законності й обґрунтованості по суті вирішення спору, у мотивувальній частині не навів мотивів відхилення кожного суттєвого аргументу апеляційної скарги та заперечень на неї.

56. Згідно з вимогами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

57. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

58. Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

59. Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

60. Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, надати правову оцінку доводам і запереченням сторін спору.

61. Судові витрати сторін спору підлягають розподілу за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись статтями 400 402 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 червня 2023 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович