Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.09.2020 року у справі №2-5144/06

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 2-5144/06

провадження № 61-12565св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

особи, які подали апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у складі судді Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання прав власності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2006 року у складі судді Решетніка М. О. позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу від 20 липня 2006 року, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, квартири АДРЕСА_1 дійсним.

Визнано право власності в рівних частках за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2008 року виправлено описку в рішенні Бабушкінського районного суду м.

Дніпропетровська від 27 грудня 2006 року. Вказано, що предметом договору купівлі-продажу між сторонами, що визнано судом дійсним, а також про визнання за відповідачами права власності саме на квартиру № 1 та нежитлове приміщення № 2; АДРЕСА_1.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

25 червня 2020 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2006 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2020 року апеляційну скаргу, подану ОСОБА_5, ОСОБА_6, повернуто особам, які її подали.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2006 року не вирішувалося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2020 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати ухвалу апеляційного суду та справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що оскаржуваним рішенням порушено їхні права та законні інтереси, оскільки ОСОБА_5 проживає у квартирі АДРЕСА_4. У 2006 році було знищено частину зазначеного будинку, а саме квартири № 1,2. Самовільно побудована будівля на місці знищених квартир впритул наближена до належної ОСОБА_5 квартири, що порушує протипожежні та будівельні вимоги. 19 січня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір довічного утримання, тому порушено і права ОСОБА_6.

Суд апеляційної інстанції цього факту не перевірив та безпідставно повернув апеляційну скаргу.

Відзив на касаційну скаргу позивачі та відповідач не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У грудні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання прав власності.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2006 року у складі судді Решетніка М. О. позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу від 20 липня 2006 року, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, квартири АДРЕСА_1 дійсним.

Визнано право власності в рівних частках за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 15,16).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2008 року виправлено описку в рішенні Бабушкінського районного суду м.

Дніпропетровська від 27 грудня 2006 року. Вказано, що предметом договору купівлі-продажу між сторонами, що визнано судом дійсним, а також про визнання за відповідачами права власності саме на квартиру № 1 та нежитлове приміщення № 2; АДРЕСА_1 (а. с. 22).

25 червня 2020 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2006 року (а. с. 24-28).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2020 року апеляційну скаргу, подану ОСОБА_5, ОСОБА_6, повернуто особам, які її подали.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частини 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, ОСОБА_5, ОСОБА_6 посилалися на те, що оскаржуваним рішенням порушуються їхні права.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду як особи, які не брали участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про їхні права та інтереси (частина 1 статті 352 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. Якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, (провадження № 61-41547сво18).

Отже, суду апеляційної інстанції необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, а у разі з'ясування, що судовим рішенням питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд наведеного не врахував, неправильно застосував положення статті 352 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.

З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими, тому ухвала суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною 4 статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущення тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляддо суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк