Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.06.2019 року у справі №2-2661/10

Постанова

Іменем України

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №2-2661/10

провадження №61-10900св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича, зацікавлені особи: публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк ", товарна біржа "Універсальна", ОСОБА_2, державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_3, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2019 року у складі судді Казидуб О. Г. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Храпка В. Д., Бондаренка С. І.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб'єкт, дії якого оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євгеній Анатолійович,

зацікавлені особи: публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", товарна біржа "Універсальна ", ОСОБА_2, державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_3,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст скарги

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою на дії приватного виконавця Бурмаги Є. А., у якій просила визнати неправомірними дії приватного виконавця Бурмаги Є. А. по проведенню оцінки майна - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 86,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, Ѕ частина якого належить на праві власності ОСОБА_1; визнати протиправною оцінку майна згідно Звіту, вчиненого 22 серпня 2018 року товарною біржою "Універсальна", про незалежну оцінку по визначенню вартості вказаного кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Скарга мотивована тим, що 27 грудня 2018 року з мережі Інтернет

ОСОБА_1 стало відомо, що Ѕ частина нежитлової будівлі, кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 86,8 кв. м та Ѕ частина земельної ділянки, кадастровий номер 7125410000:03:000:0053 загальною площею

0,0298 га, що знаходятьсяпо АДРЕСА_1, які є власністю ОСОБА_1, виставлено на торги в Системі електронних торгів арештованого майна - ДП "Сетам". 12 листопада 2018 року призначені раніше торги відбулися і кафе разом із земельною ділянкою продано за стартовою ціною реалізації

80 000 грн. З отриманого Витягу боржнику стало відомо, що дані виконавчі дії проводяться приватним виконавцем Бурмагою Є. А. при примусовому виконанні виконавчого провадження, в якому боржником є ОСОБА_1.

Зазначала, що з матеріалів виконавчого провадження їй стало відомо, що в порушення діючого законодавства про оцінку майна, визначення вартості об'єкту оцінки було проведено суб'єктом оціночної діяльності на замовлення приватного виконавця з грубим порушенням законодавства про оцінку, що полягали в тому, що об'єкт оцінки не оглядався, не досліджувався, підтвердженням чого є фактична відсутність фотографій об'єкта оцінки в матеріалах звіту. Єдині фотографії об'єкта оцінки - це фото кафе ззовні, вчинені із різних ракурсів, які не дають можливості встановити дійсної ринкової вартості об'єкта оцінки.

Вважала, що приватним виконавцем Бурмагою Є. А. під час виконання виконавчого листа у справі №2-2661/2010 допущено порушення законодавства в частині застосування під час проведення виконавчих дій Звіту про оцінку майна, який є необ'єктивним, упередженим та незаконним.

Посилаючись на наведені обставини, заявник просила скаргу задовольнити.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 лютого

2019 року в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що приватний виконавець у визначений законодавством строк та порядок повідомив боржника про початок примусового виконання рішення, 09 серпня 2018 року надіславши за адресою, зазначеною у виконавчому документі, постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією. 23 серпня 2018 року на адресу ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією було направлено копії висновків від 22 серпня 2018 року про результат оцінки майна боржника.

Місцевий суд також указав, що заявник не надала суду належного доказу, передбаченого Національним стандартом №1, неякісної (недостовірної) оцінки відповідних звітів та висновків від 22 серпня 2018 року. За змістом статей 12, 33 Закону України "Про оцінку майна" звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 16 травня

2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій у повній мірі не встановили обставини справи, не врахували, що предметом заявлених вимог у даній скарзі є визнання протиправною оцінки майна по Звіту товарної біржи "Універсальна" від 22 серпня 2018 року, який є необ'єктивним та неупередженим.

Заявник також наголошує на тому, що висновку з незалежної оцінки майна, суб'єктом оцінювання не проводився огляд (обстеження) об'єкту оцінки, тоді як отримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки шляхом фактичного ознайомлення з цим майном (що можливо при доступі оцінювача до цього майна) може вплинути на визначення ринкової вартості цього майна.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини 3 статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилався на те, що дії державного виконавця з визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна є неправомірними, оскільки об'єкт оцінки не оглядався, не досліджувався, підтвердженням чого є фактична відсутність фотографій об'єкта оцінки в матеріалах звіту. Єдині фотографії об'єкта оцінки - це фото кафе ззовні, вчинені із різних ракурсів, які не дають можливості встановити дійсної ринкової вартості об'єкта оцінки.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - ~law19~).

Згідно з ~law20~ процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ~law21~.

~law22~ передбачено відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ'єктивності оцінки майна) ним своїх обов'язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (~law23~).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

У частині 3 та 4 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.

Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно частини 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження № 12-18гс18) зроблено висновок, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (~law26~).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

У статті 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Аналіз статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, у тому числі і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до ~law28~.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що дії державного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", а незгода боржника з процедурою проведення оцінки майна не свідчить про порушення прав сторони виконавчого провадження з боку приватного виконавця.

Апеляційний суд також зазначив, що разі незгоди із результатами оцінки майна, заявник мала право звернутися з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна.

Залучивши суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець діяв відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та, відповідно до положень цього ж Закону, має визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна.

Вимоги про визнання незаконною та скасування постанови

від 14 серпня 2018 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності заявник не заявляла.

Заявник не надала суду належного доказу, передбаченого Національним стандартом № 1, неякісної (недостовірної) оцінки відповідних звітів та висновків від 22 серпня 2018 року.

Таким чином, встановивши відсутність доказів протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні скарги.

Доводи касаційної скарги зводяться до доведення заявником обставин наявності підстав для задоволення скарги, яким суди попередніх інстанцій дали належну оцінку, до переоцінки яких, в силу приписів статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може.

З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору в оскаржуваній частині.

При вирішенні даного спору судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 лютого

2019 року та постанову апеляційного суду Черкаської області

від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська