Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 363/2300/20

провадження № 61-6922св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М.,Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергій Олексійович, Державне підприємство «СЕТАМ», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Хоменко Вадим Валерійович,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 лютого 2022 рокуу складі судді Чіркова Г. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Нежура В. А., Невідома Т. О., Соколова В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка С. О. (далі - приватний виконавець Лисенко С. О.), державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хоменка В. В. (далі - приватний виконавець Хоменка В.В.), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним електронних торгів.

Позов мотивований тим, що він є боржником у зведеному виконавчому провадженні, до складу якого входять виконавче провадження № 60707581 щодо примусового виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 363/2630/18 від 18 листопада 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 721 431,77 грн та виконавчі провадження № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 щодо примусового виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 756/6373/18 від 10 грудня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в загальному розмірі 395 873,26 грн.

На праві власності йому належать земельна ділянка з кадастровим номером 3221855300:07:271:0264, площею 0,12 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, селищна рада Димерська, та земельна ділянка з кадастровим номером 3221855300:07:271:0609, площею 0,12 га, цільове призначення - для колективного садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ).

14 квітня 2020 року приватним виконавцем Хоменко В. В. складено акт № 6077581 за результатами проведених 10 березня 2020 року електронних торгів земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:07:271:0609 з об`єктами незавершеного будівництва. 06 травня 2020 року приватним виконавцем Лисенко С. О. складено акт № 60707581 за результатами проведених 22 квітня 2020 року електронних торгів земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:07:271:0264.

Вважає, що при проведенні електронних торгів мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), а також порушення його прав і законних інтересів, як боржника. Так, приватним виконавцем в передбачені п. 3 Глави 2 Порядку строки боржника не ознайомлено із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна. В порушення п. 2 Глави 8 Порядку протоколи № 471576 від 27 березня 2020 року та № 476332 від 22 квітня 2020 року організатором торгів та їх переможцем не підписані. Крім того, приватним виконавцем не надіслано боржнику копії акту № 6077581 від 14 квітня 2020 року за результатами проведених 10 березня 2020 року електронних торгів земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:07:271:0609 та акту № 60707581 від 06 травня 2020 року за результатами проведених 22 квітня 2020 року електронних торгів земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:07:271:0264.

Зазначені дії свідчать про штучне відсторонення його, як боржника, від процедури підготовки та проведення електронних торгів, що призвело до звуження його прав та законних інтересів у виконавчому провадженні, порушення правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, що полягає в продажі майна.

Просив суд:

визнати недійсними електронні торги, проведенні 10 березня 2020 року з реалізації земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:07:271:0609, площею 0,12 га, цільове призначення - для колективного садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), на якій знаходяться два об`єкти незавершеного будівництва, збудовані з газоблоку, накриті металочерепицею та проведено електропостачання;

визнати недійсними електронні торги, проведені 22 квітня 2020 року з реалізації земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:07:271:0264, площею 0,12 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, селищна рада Димерська;

скасувати протокол проведення електронних торгів № 471576 від 27 березня 2020 року;

скасувати протокол проведення електронних торгів № 476332 від 22 квітня 2020 року;

скасувати акт № 6077581 приватного виконавця про проведенні електронні торги від 14 квітня 2020 року затверджений 14 квітня 2020 року приватним виконавцем Хоменком В. В.;

скасувати акт № 60707581 приватного виконавця про проведенні електронні торги від 06 травня 2020 року, затверджений приватним виконавцем Лисенком С.О. 06 травня 2020 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними (постанова Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 201/18443/17). Разом з тим, жодних належних, допустимих та достатніх доказів, на підтвердження того, що стороною позивача оскаржувалися дії чи бездіяльність державного виконавця під час здійснення підготовчих дій з метою проведення електронних торгів з реалізації майна позивача в рамках виконавчого провадження, і такі його дії чи бездіяльність в передбаченому процесуальним законом порядку (стаття 447 ЦПК України, стаття 287 КАС України) визнавалися незаконними, тобто такими, що порушують права чи свободи позивача, суду не представлено.

Оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги діями виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження, відсутні правові підстави для визнання електронних торгів недійсними. Незгода позивача з оцінкою майна здійсненою приватним виконавцем також має бути самостійним предметом оскарження дій виконавця у викладеному вище порядку. В позові відсутні посилання на порушення порядку проведення електронних торгів, які стали б підставою для визнання їх недійсними.

Що стосується доводів позову про порушення організатором торгів та їх переможцем п. 2 Глави 8 Порядку, які не підписали протоколи проведення електронних торгів, то такі свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшли.

Таким чином, підстав для визнання недійсними електронних торгів проведених 10 березня 2020 року та 22 квітня 2020 року ДП «СЕТАМ», і похідних від них протоколу № 471576 від 27 березня 2020 року, протоколу № 476332 від 22 квітня 2020 року, акту № 6077581 від 14 квітня 2020 року та акту № 60707581 від 06 травня 2020 року судом не встановлено, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Апеляційний суд також вказав, що в матеріалах справи міститься копія листа-повідомлення приватного виконавця від 10 лютого 2020 року щодо результатів оцінки арештованого майна з доказами направлення на адресу скаржника. Із наданих доказів вбачається, що зазначений лист було направлено на іншу адресу, із чого можна зробити висновок про те, що скаржника не було належним чином було повідомлено про результати оцінки арештованого майна. Тому приватним виконавцем були допущені грубі порушення при вчиненні виконавчих дій з реалізації майна боржника, однак суд першої інстанції правильно зазначив, що оскарження дій виконавця при вчиненні виконавчих дій передбачено в окремому порядку, визначеному розділом VІІ ЦПК України. Результатів такого оскарження матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду з позовом позивач повинен був довести належними доказами про реальне порушення його прав, які полягали у продажу іпотечного майна за заниженою оцінкою, підтвердженням чого міг бути звіт, складений суб`єктом оціночної діяльності (експертом) про вартість іпотечного майна, на спростування вартості вказаного майна, визначеного на вимогу приватного виконавця в процесі підготовки іпотечного майна для реалізації на електронних торгах. І, тільки у разі, якщо така вартість іпотечного майна, буде суттєво відрізнятися від вартості цього майна, визначеного приватним виконавцем в ході підготовки для реалізації його на електронних торгах, боржник вправі просити суд призначити відповідну експертизу у відповідності до пункту 2 частини першої статті 103 ЦПК України.

Що стосується тверджень ОСОБА_1 , що судом не було розглянуто подані ним клопотання про витребування доказів по справі та клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи, то зазначене не відповідає дійсності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні від 02 серпня 2021 року подані клопотання ставились на обговорення та прийнято рішення про відмову у їх задоволенні (т. 2, а. с. 81).

Аргументи учасників справи

У травні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення судів скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, щосуди проігнорували твердження скаржника щодо проведення оцінки без повного огляду усіх об`єктів нерухомості на земельних ділянках, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має недоліки, які суттєво впливають на достовірність оцінки, що в свою чергу може призвести до реалізації майна за ціною нижчою, ніж реальна ринкова вартість. При проведенні оцінки майна виконавцем не було взято до уваги об`єктів нерухомості, що розміщенні на земельних ділянках, що мало за собою суттєве заниження вартості належного йому на праві приватної власності нерухомого майна. Також судами не взято до уваги факт неповідомлення його про результати оцінки майна, що унеможливило своєчасне звернення до суду в порядку оскарження рішень та дій виконавців, а також проведення рецензування з метою спростування результатів оцінки та захисту своїх прав та законних інтересів. Зазначені копії не були йому надіслані, що є порушенням Порядку, а тому є однією із підстав визнання електронних торгів недійсними.

При ознайомленні з матеріалами справи було виявлено, що в порушення п. 2 Глави 8 Порядку протокол № 471576 від 27 березня 2020 року не підписаний організатором, так само відсутній підпис переможця на цьому протоколі та на протоколі № 476332 від 22 квітня 2020 року. У судовому засіданні переможцем електронних торгів були продемонстровані протоколи, які були підписані організатором та переможцем, хоча сумнівним є чає проставлення підписів на цих протоколах.

У рішенні Вишгородського районного суду Київської області одним із співвідповідачів було зазначено приватного виконавця Хоменка В. В., який був третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Він не подавав до суду клопотань про залучення приватного виконавця Хоменка В. В. до справи як співвідповідача, судом не було постановлена відповідна ухвала про залучення співвідповідача.

Судом не було розглянуто його клопотання про витребування доказів по справі, а саме матеріалів виконавчого провадження у приватного виконавця та клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи, яке було подано 30 липня 2021 року ним через загальну канцелярію Вишгородського районного суду Київської області. У Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні ухвали, прийняті за результатами розгляду указаного клопотання; у рішенні суду також відсутні дані про розгляд клопотання, заявленого ним.

У липні 2023 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення у справі - без змін.

Зазначає, що судами не встановлено порушень, які б могли вплинути на результати торгів, відсутні порушення прав позивача. Твердження позивача про продажу іпотечного майна за заниженою оцінкою, неврахування експертом вартості споруд, розташованих на земельних ділянках, не відповідає дійсності та спростовуються матеріалами справи. Скаржник належним чином повідомлений про результати оцінки майна. Тому оскаржені судові рішення не суперечать висновками Верховного Суду, на які посилається позивач.

Порядком на організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником. Тверджень ОСОБА_1 , що судом не було розглянуто подані ним клопотання про витребування доказів по справі та клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи, не відповідає дійсності, оскільки в судовому засіданні від 02 серпня 2021 року подані клопотання ставились на обговорення та прийнято рішення про відмову у їх задоволенні.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору задоволено; звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги; відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суди в оскаржуваних судових рішеннях порушили норми процесуального права - пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК Українита застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 18 листопада 2015 року у справ №6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, від 13 квітня 2016 року у справі

№ 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16, від 29 червня 2016 року у справі № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №465/650/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі

№ 522/10127/14-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18, від 12 червня 2019 року у справі №308/12150/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц, у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 490/5475/15, від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17, від 07 листопада 2018 року у справі №712/1317/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц, від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13, від 14 серпня 2019 року у справі № 766/7365/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 607/18080/15-ц, від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 26 березня 2020 року у справі № 520/1745/18-ц, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, від 19 серпня 2020 року у справі №202/1698/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14-ц, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 619/4981/13-ц, від 20 вересня 2022 року у справі № 2608/774/12, від 16 лютого 2023 року у справі № 911/1850/18.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2023 року клопотання ОСОБА_2 про продовження строку на подання відзиву задоволено; продовжено ОСОБА_2 строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лисенка С. О. знаходиться зведене виконавче провадження № 60922768, до складу якого входять: виконавче провадження № 60707581 щодо примусового виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 363/2630/18 від 18 листопада 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 721 431,77 грн; виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 756/6373/18 від 10 грудня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 219 637,93 грн; виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 756/6373/18 від 10 грудня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 4 268,45 грн; виконавче провадження № НОМЕР_3 щодо примусового виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 756/6373/18 від 10 грудня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 171 966,88 грн.

ОСОБА_1 на праві власності належали земельна ділянка, кадастровий номер 3221855300:07:271:0264 площею 0,12 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 3221855300:07:271:0609 площею 0,12 га цільове призначення для колективного садівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, селища рада Димерська, садівницьке товариство «ГО «Травневий Гай».

04 лютого 2020 року приватним виконавцем Лисенко С. О. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, зокрема вказаних земельних ділянок, яка супровідним листом від 05 лютого 2020 року направлена позивачу. Також, разом із зазначеною постановою ОСОБА_1 направлялась вимога з`явитись до виконавця до 12 лютого 2020 року та надати інформацію і пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також, повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; надати достовірні відомості про доходи та місце роботи.

06 лютого 2020 року представник стягувача ОСОБА_3 та стягувач ОСОБА_4 подали приватному виконавцю заяви про те, що між стягувачами та боржником не досягнуто згоди щодо визначення вартості описаного та арештованого нерухомого майна.

Постановою приватного виконавця Лисенко С. О. від 06 лютого 2020 року для участі у вказаному зведеному виконавчому провадженні призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Оціночна компанія ВВК», яку зобов`язано надати висновок про вартість земельних ділянок кадастровий номер 3221855300:07:271:0264 та кадастровий номер 3221855300:07:271:0609.

ТОВ «Оціночна компанія ВВК» складено звіт про експертно-грошову оцінку, згідно якого ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 3221855300:07:271:0264 становить 70 000,00 грн, а земельної ділянки кадастровий номер 3221855300:07:271:0609, на якій знаходяться два об`єкти незавершеного будівництва, становить 120 000,00 грн.

Листом від 10 лютого 2020 року приватний виконавець Лисенко С. О. повідомив стягувачів та боржника ОСОБА_1 про результати визначення ТОВ «Оціночна компанія ВВК» вартості чи оцінки майна.

12 лютого 2020 року приватний виконавець Лисенко С. О. направив до ДП «СЕТАМ» заявки на реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_1 .

Згідно протоколу проведення електронних торів № 471576 від 10 березня 2020 року з реалізації земельної ділянки кадастровий номер 3221855300:07:271:0609 на якій знаходяться два об`єкти незавершеного будівництва (лот № 408208), переможцем електронних торгів стала ОСОБА_2 .

Згідно протоколу проведення електронних торів № 476332 від 22 квітня 2020 року з реалізації земельної ділянки кадастровий номер 3221855300:07:271:0264 (лот № 415052), переможцем електронних торгів стала ОСОБА_2

09 квітня 2020 року приватним виконавцем Лисенко С. О., у зв`язку з зупиненням діяльності відповідно до наказу Міністерства юстиції України, виконавчі провадження № 60707581, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 передані до приватного виконавця Хоменко В. В., яким прийняті зазначені виконавчі провадження, про що винесено відповідні постанови.

14 квітня 2020 року приватним виконавцем Хоменко В. В. складено акт № 6077581 про проведені електронні торги, що ОСОБА_2 сплатила суму коштів за придбане майно в розмірі 199 200,00 грн, включаючи гарантійний внесок 6 000,00 грн, а прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

27 квітня 2020 року приватним виконавцем Хоменко В. В. у зв`язку з поновленням діяльності відповідно до наказу Міністерства юстиції України, виконавчі провадження № 60707581, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 передані до приватного виконавця Лисенка С. О., які ним прийняті 05 травня 2020 року, про що винесені відповідні постанови.

06 травня 2020 року приватним виконавцем Лисенко С. О. складено акт № 60707581 про проведені електронні торги, що ОСОБА_2 сплатила суму коштів за придбане майно в розмірі 49 000,00 грн, включаючи гарантійний внесок 2 450,00 грн, а прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Апеляційний суд також встановив, що приватний виконавець листи про проведення виконавчих дій направляв ОСОБА_1 на іншу адресу, яка відміна від адреси проживання боржника.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що «з аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець. Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу)».

Схожі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 та інших.

У пунктах 33-34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) вказано, що «реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 32), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)). Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56))».

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22) зазначено, що «якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див. постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)). Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові».

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позов до приватного виконавця Лисенка С. О., ДП «СЕТАМ», приватного виконавця Хоменка В. В. Переможець зазначених електронних торгів (покупець спірного майна) ОСОБА_2 залучена у справі як третя особа. Клопотань про залучення її співвідповідачем ОСОБА_1 не подано.

За таких обставин суди мали б відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав їх пред`явлення за неналежного складу відповідачів. Тому суди правильно відмовили у задоволенні позовних вимог, проте помилилися щодо мотивів такої відмови, у зв`язку з чим судові рішення підлягають зміні в мотивувальній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №910/15792/20 (провадження № 12-31гс22) та від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), дають підстави для висновку, що судові рішення частково ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення змінити в мотивувальних частинах.

Керуючись статтями 400 402 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року змінити в мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. М. Коротун

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук