Історія справи

Постанова

Іменем України

07 червня 2018 року

м. Київ

справа № 1601/9707/2012

провадження № 61-21142св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Пророка В.В.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,

позивач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

відповідач (боржник)- ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 грудня 2015 року в складі судді - Кривич Ж. О. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року в складі суддів: Кривчун Т. О., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернулося до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що 13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу, згідно якого останній набув прав кредитора відносно ОСОБА_4

На підставі викладено, ТОВ «Кей-Колект» просило замінити ПАТ «УкрСиббанк» правонаступником ТОВ «Кей-Колект» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 1601/9707/2012.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 грудня 2015 року заяву ТОВ «Кей-Колект» задоволено.

Замінено ПАТ «УкрСиббанк» правонаступником ТОВ «Кей-Колект» у виконавчому провадженні з виконанням виконавчого листа №1601/9707/2012.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги. Оскільки право вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 відступлено ТОВ «Кей-Колект», суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність заміни стягувача за виконавчим листом його правонаступником.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що звернення ТОВ «Кей-Колект» із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановленні у справі ухвали та передати справу до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, безпідставно замінив ПАТ «УкрСиббанк» правонаступником ТОВ «Кей-Колект», оскільки із поданням про заміну сторони виконавчого провадження має право звернутись лише державний виконавець або сторона у справі.

10 травня 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами установлено, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 березня 2011 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 13 листопада 2007 року.

13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 2, договір відступлення, за якими право вимоги кредитної заборгованості ОСОБА_4, за кредитним договором від 13 листопада 2007 року, відступлені ТОВ «Кей-Колект».

Установлено, що листом від 29 лютого 2012 року боржник ОСОБА_4 повідомлений про відступлення прав вимоги за вищевказаним кредитним договором.

За вимогами частини першої статті 378 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваних судових рішень), у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі належним чином оцінених доказів суди попередніх інстанцій, встановивши згідно з договором факторингу №2 від 13 лютого 2012 року та договором про відступлення права вимоги від 13 лютого 2012 року, обставини переходу до ТОВ «Кей-Колект» права грошової вимоги за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_4 13 листопада 2007 року, суди дійшли обґрунтованого висновку про заміну стягувача у виконавчому провадженні із додержанням вимог цивільного процесу.

Доводи касаційної скарги в цій частині висновків судів не спростовують, оскільки виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року, в частині перегляду ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 грудня 2015 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. В. Пророк